Результати дослідження оприлюднено на сайті ЛІГА.net. «Мінфін» публікує скорочену версію статті.
Міністр фінансів України Оксана Маркарова 15 березня презентувала звіт про виконання бюджету за 2018 рік. За даними міністерства, держбюджет було виконано за доходами у сумі 928,1 млрд грн, за видатками – 985,9 млрд грн, чистими кредитами — 1,5 млрд грн. Дефіцит становив 59,3 млрд грн.
Головні висновки Центру економічної стратегії наступні: бюджетна політика не зазнала радикальних змін. Вони почнуться у 2020 році, коли запрацює трирічне бюджетне планування, а міністерства переглянуть свої видатки, визначивши пріоритети за функціями та стратегічними планами.
За результатами виконання Бюджету-2018, Україна все ще перерозподіляє через бюджет забагато коштів – близько 43% ВВП.
Доходи та видатки було виконано не повною мірою, причому недовиконання за доходами було меншим. Це сприяло зниженню фактичного бюджетного дефіциту.
Економічне зростання могло би прискоритися, якби рівень перерозподілу ВВП через державу став нижче 40%.
Цього можна досягти за допомогою розумного планування: на розпорядників коштів у 2019 році чекатимуть функціональні перегляди бюджетних видатків.
Джерело: Держказначейство, Eurostat
Якщо порівнювати з країнами-новими членами ЄС, на наш погляд потенціал для змін є у кількох сферах:
Соціальний захист та соціальне забезпечення
Якщо враховувати соцфонди, Україна досі витрачає на цю статтю видатків близько 17% ВВП. У колишніх країнах з перехідною економікою, що стали членами ЄС після 2004 року, цей показник у середньому становить 14%.
Скасовувати індексацію пенсій, як це практикували раніше, не потрібно. Натомість слід акцентувати увагу на комплексній стратегії подолання бідності. Наприклад, дуже ефективною із точки зору подолання нерівності в Україні, за оцінками Світового банку, була і залишається допомога малозабезпеченим.
Крізь призму впливу на бідність потрібно оцінити і ефективність реформованих нещодавно субсидій на оплату послуг ЖКГ, допомогу інвалідам та багатодітним сім’ям. Також слід вивчити результативність альтернатив — залучення громадян до ринку праці та збільшення енергоефективності.
Видатки на правоохоронні органи
Природно, що видатки на оборону мають бути вищими, ніж у країнах без збройних конфліктів на території. Проте видатки на внутрішню безпеку були та залишаються непропорційно великими – 3,3% ВВП проти 2,1% ВВП у колишніх країнах з перехідною економікою. Україна успадкувала від Радянського Союзу роздуту систему правоохоронних органів, яка, за винятком патрульної поліції, так і залишилася нереформованою.
Видатки на освіту
Середня та дошкільна освіта фінансуються в обмежених рамках, однак у вищій освіті досі не проведено реформи. Студентів у ВНЗ забагато у порівнянні із іншими країнами, а якість вищої освіти залишається нижче світового рівня.
Видатки на обслуговування боргу
Україна платить дуже високу ставку за запозиченнями через високі ризики. На ринку український доларовий борг коштує приблизно 10% річних — це чи не найвищий рівень ставок серед країн, що розвиваються. Ставка знизиться, якщо Україні підвищать кредитний рейтинг. Це можливо у разі проведення структурних реформ, стійкого економічного зростання, розбудови надійної судової системи. Якщо країна спокійно пройде період виборів, зниження ставок можливе вже у 2019 році.
Вибори у парламент, які відбудуться у жовтні, та формування нової коаліції можуть стати серйозною перепоною для бюджетного процесу. Однак за бажання нова Рада зможе не втратити перші здобутки реформи та повернути державні фінанси на шлях ефективності.