За оцінкою Шапрана, одним з побічних ефектів режиму інфляційного таргетування НБУ стало зростання процентних ставок по депозитах. На початок березня максимальні ставки по гривні досягли 19% річних, у доларах і євро — 5,65%.

«На жаль, в Україні ринок живе не довгостроковими стратегіями і дотриманням основних принципів управління ризиками, а спекуляціями. 75% економічно активного населення задає питання: «що буде з курсом долара?», Бажаючи вийти з гривні, яку можна було розміщувати останні 10 років під 15-20% річних, в долар або євро. Звичайно, стратегія виходу в долар перед обвалом курсу дає найбільші прибутки, але на практиці є проблеми з таймингом. Передбачити обвал важко, вгадавши один раз, на другий і третій рази можна «пролетіти», — пише експерт.

За його оцінками, аналіз довгих горизонтів говорить про інше. «Наведу приклад. Якщо в січні 2000 року ви обміняли один долар за офіційним курсом 5,21 грн і поклали його на депозитний рахунок в один з держбанків, скажімо, в середньому під 15% річних (в нульових ставки були більше, але для спрощення розрахунків візьмемо в якості середньої ставки 15%), то в січні 2019 року у Вас на рахунку виявиться 74,15 грн або 2,73 долара.

Приблизно така ж сума у ​​Вас набігла б з січня 2000 по січень 2019 року, якби ви розмістив в банку долари США за ставкою 5,3% », — підрахував Шапран.

Тобто, незважаючи на ряд валютних криз, за ​​рахунок високих процентних ставок за депозитами в національній валюті вкладникам в довгостроковій перспективі вдається компенсувати втрати від девальвації гривні.

За словами експерта, нинішнє зростання ставок за депозитами в національній валюті означає, що жорсткість монетарної політики НБУ призвело до того, що банки готові платити більше за грошові ресурси населення і бізнесу. Зрозуміло, що чим вища ціна, тим більше бажаючих продати ці ресурси.

«Другий момент — це зростання довіри до пропозиції банків. У 2016 році якось незручно виходило: вкладникам пропонували по депозиту в доларах часто 0,5-1% річних, при тому, що кредитні ставки в ВКВ становили 10-15%. Такі пропозиції банків були привабливими, і чим віддавати банку ресурс за 0,5%, його часто відправляли в сейф, в клітинку або під матрац. 3-5% у валюті почали оживляти ринок. 15-19% в гривні також привели до пожвавлення на ринку депозитів», — констатує Шапран.

На думку експерта, держава може зробити деякі кроки для того, щоб збільшити приплив валюти і гривні в банківський сектор і посилити вплив нецінових факторів на пропозицію грошей з боку населення.

Наприклад, можна підняти граничний розмір гарантійної суми по депозитах населення від 200 000 гривен до більшої суми. Етичним було б залишити питання про те, наскільки точно піднімати гранична межа, на розсуд ФГВФО. Думаю, що навіть зростання граничного порогу гарантування до 250-300 тис. Міг би позитивно відбитися на загальній динаміці депозитів населення.

ОФОРМИТИ ДЕПОЗИТ І ОТРИМАТИ БОНУС ДО СТАВКОЮ