Що це означає
Вітренко пояснив, із чого складається сума позову до Газпрому у 12 мільярдів доларів.
- За поточним контрактом на транзит газу, який закінчується у 2019 році, плата за транзит може змінюватися відповідно до європейських правил.
- Вони, перш за все, передбачають так званий принцип повного покриття витрат оператора. Коли група «Нафтогаз» розраховує витрати на транзит у 2018-2019 роках, вона має враховувати амортизацію української ГТС, яка, як будь-який інший основний засіб, з часом втрачає свою цінність.
«Якщо буде продовжуватися транзит після 2019 року, то ми нарахували б так звану нормальну амортизацію, виходячи з того, що залишковий термін використання української ГТС складає приблизно 15 років. Але, оскільки через дії Росії ми не можемо очікувати транзит після 2019 року на рівні, який би давав впевненість у тому, що українська ГТС буде використовуватися для транзиту, ми, відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, маємо нараховувати так звану прискорену амортизацію. Тобто, ми маємо амортизувати українську ГТС не за 15 років, а за два роки, які залишилися до того моменту, поки в нас є транзит», — розповів представник Нафтогазу