14 листопада 2018 року на засіданні Уряду було ухвалено проект Закону щодо удосконалення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, підвищення якості адміністрування та дисципліни сплати єдиного соціального внеску. Немає потреби перераховувати усі ініціативи Міністерства соціальної політики України, вони широко обговорюються громадськістю по теперішній час. Зі слів Міністра фінансів України Оксани Маркарової у Державному бюджеті на 2019 рік не включено ініціативу Мінсоцполітики щодо збільшення максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску… Щодо різних питань, пов’язаних з ЄСВ, то дискусії тривають.

До речі, ще наприкінці листопада минулого року в «Економічній правді» був опублікований лист – висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі за підписом першого віце-прем’єр-міністра Степана Кубіва. В ньому чітко прописано, що «МЕРТ не підтримує законопроект Міністра соціальної політики України Андрія Реви щодо зміни підходів до нарахування ЄСВ. Окрім того, — сказано у листі, — запровадження регресивної шкали нарахування ЄСВ призведе до втрат доходів місцевих бюджетів».

На сьогоднішній день ставки сплати ЄСВ не змінилися: базова ставка — 22%; нарахування на доходи найманих осіб з інвалідністю — 8,41%; для громадських організацій інвалідів — 5,3%.

Мінімальна ставка ЄСВ із 1 січня 2019 р. — 918,06 грн., максимальна — 13770,90 грн. на місяць. Максимальна база оподаткування із 1 січня 2019 р. — 62595 грн. (у 2018 р. вона становила 55845 грн.).

За допомогою подібних ініціатив Уряд намагається збільшити надходження до бюджету і Пенсійного фонду зокрема. Навіть вдасться додатково залучити до Пенсійного фонду не менше 10 млрд. грн.

Але бізнес критично оцінює деякі законодавчі ініціативи, які суперечать меті детінізації фонду оплати праці та шкідливі для розвитку бізнесу і соціального захисту працівників, та можуть призвести до ще більшої тінізації фонду оплати праці, зменшення інвестиційних надходжень, і, як наслідок, надходжень до державного бюджету.

Правлінням Асоціації платників податків України ще 20 серпня 2018 року було прийняте рішення підтримати вимоги Комітету фінансового ринку та з питань соціальної відповідальності бізнесу при Торгово-промисловій палаті України щодо припинення розробки і впровадження ІІ рівня обов’язкового накопичувального, пенсійного забезпечення, а також вилучення всіх діючих норм щодо його запуску і функціонування.

Ми, як Асоціація, є прихильниками лібералізації економіки в перехідний період, а не соціально-орієнтованої моделі. На сьогодні Асоціація об’єднує в собі понад 6500 представлених в усіх регіонах України та у місті Києві платників податків – членів Асоціації. На цих підприємствах працює біля 3,2 мільйона громадян України. Допоки дискусії по зміні підходів до нарахування єдиного соціального внеску тривають, Асоціація протягом останніх трьох років, в рамках проекту Податкового кодексу Розвитку України, розробленого разом з українським бізнесом, пропонує Концепцію об’єднання податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску в один податок — податок на доходи фізичних осіб зі встановленням єдиної його ставки у розмірі 20%.

Для забезпечення зваженості підходу у запровадженні Концепції об’єднання податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску в один податок і уникнення значних втрат бюджету та соціального напруження у суспільстві ми пропонуємо перехідний період. Він триватиме роки, протягом яких поступово знижуватиметься податкове навантаження на фонд оплати праці, частково буде перекладено зобов’язання із сплати об’єднаного ПДФО з фізичних осіб на їх роботодавців. Врешті буде створено підґрунтя для остаточного переходу до сплати об’єднаного ПДФО за єдиною ставкою 20% виключно за рахунок доходу фізичної особи.

Я глибоко переконаний, що прийняття Концепції об’єднання ПДФО та ЄСВ забезпечить зменшення фіскального навантаження на бізнес, створить безумовні передумови для зростання реальних доходів фізичних осіб і стане каталізатором формування довіри бізнесу до дій Держави. Я вважаю, що накопичувальні системи добре працюють тільки там, де стабільна економіка, а в Україні потрібно на законодавчому рівні, по-перше, розробити заходи щодо захисту коштів, які будуть накопичуватися від інфляції, а по-друге, винайти спосіб їх примноження.