Документи наберуть чинності з 7 лютого 2019 року відповідно до закону «Про валюту та валютні операції». Замість діючих 56 нормативних актів, що доповнюють Декрет Кабміну від 1993 року, з'явиться всього 8 постанов. Чиновники та народні депутати стверджують, що це прорив у сфері функціонування валютного ринку в Україні.
«Мінфін» вивчив суть основних валютних змін.
Нововведення для компаній і банків
— Граничний термін здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами збільшується з 6 місяців до 365 днів.
Це полегшить життя компаніям, у яких довгостроковий виробничий цикл. Раніше їм доводилося йти на різні юридичні хитрощі для того, щоб не порушити максимальний термін таких розрахунків (був півроку).
ОФОРМИТИ ДЕПОЗИТ У ВАЛЮТІ ТА ОТРИМАТИ БОНУС
Але любителям потримати гроші за кордоном спокушатися не варто. Податкова і Нацбанк, як і раніше, будуть контролювати суть таких операцій. І горе тим бізнесменам, хто не зможе в разі чого довести економічну доцільність таких термінів руху товарів і грошових коштів. Відповідальність за «фіктивне підприємництво, відмивання і легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом», та інші подібні кримінальні статті, — ніхто не відміняв. Втім, як і перевірки та штрафи.
— Скасовується валютний нагляд за експортно-імпортними операціями до 150 тис. грн.
Тут в першу чергу проявляється турбота про самого НБУ та всіх перевіряючих органів, і лише потім — безпосередньо про бізнес. Після трикратної девальвації гривні останніх років, 150 тисяч гривень в доларовому еквіваленті становить близько 5,4 тисяч доларів. Про які-небудь серйозні валютні махінації в цих межах мови йти не може, а ось часу на контроль таких угод у Нацбанку, податкової та у банків займало багато. Так що чиновники поєднали приємне з корисним і частково полегшили собі і бізнесу життя.
— Дозволяється вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном (крім операцій з переказу коштів з України на такі рахунки).
Ключова фраза регулятора «крім операцій з переказу коштів з України на такі рахунки». Багато українських компаній і їх дочірні структури і так мали ці рахунки і активно їх використовували в «сірому» форматі. Тепер це просто легалізували, але виводити гроші з країни в будь-якому обсязі на такі компанії бізнесу не дадуть.
— Скасовуються індивідуальні ліцензії на валютні операції — їх замінить система електронних лімітів — 2 млн євро/рік для юридичних осіб
Порядок подачі документів через уповноважений банк і отримання таких дозволів полегшить роботу компаніям. Але банки несуть повну відповідальність перед контролюючими органами за достовірність та повноту поданої ними інформації про клієнта. Тому, щоб їх не запідозрили в ризиковій діяльності, а також змові і виведенні капіталів за кордон, фінансисти все одно будуть страхуватися і збирати дуже пристойний пакет документів від клієнтів;
— Скасування санкцій у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунків.
Тепер компанії просто будуть карати гривнею і безжально штрафуватимуть.
— Скасовується обмеження на дострокове погашення зовнішніх зобов'язань.
При «попередниках» кредити українських компаній від нерезидентів можна було достроково гасити без особливих проблем. Після подій 2014 року, відтоку капіталу, обвалу гривні і банкопаду 2014-2016 років, Нацбанк був змушений фактично заборонити дострокові повернення валютних кредитів іноземцям. Тепер цю заборону зняли.
— Дозволяється укладення валютних форвардів для хеджування експортно-імпортних і боргових операцій.
Прогресивний крок з боку НБУ. Це особливо важливо при нестабільності валютного ринку, істотних скачках курсу, і при довгострокових програмах бізнесу в Україні. Регулятор остаточно закріпив те, чого від нього вже давно всі чекали і що він сам поступово вводив в дію.
— Дозволяється здійснення операцій за рахунками юридичних осіб-нерезидентів в банках України та скасовується процедура реєстрації зовнішніх запозичень.
— Позитивне рішення НБУ для бізнесу та руху капіталів. Нерезиденти і раніше могли відкривати рахунки в українських банках, а також позичати валюту вітчизняним компаніям. Але кількість обмежень щодо роботи таких рахунків, а також процедура реєстрації та отримання дозволу за іноземними позиками була досить громіздкою і багато в чому дуже складною. Тепер складнощів буде істотно менше.
— Банки зможуть продавати своїм клієнтам державні цінні папери, номіновані в іноземній валюті, за іноземну валюту.
— Рішення враховує як інтереси банків та їх клієнтів, так і інтереси самої держави з розміщення своїх боргових зобов'язань на ринку. Багато клієнтів і самі фінустанови побоювалися валютних ризиків і не були готові їх брати на себе при операціях з валютними ОВДП. Та й не завжди резиденти могли купити такі папери — адже вони в основному випускалися для залучення зовнішніх валютних ресурсів в країну. Тепер це обмеження зняте.
— Банкам дозволять укладати валютні свопи з резидентами і нерезидентами, а також без всіляких лімітів інвестувати в цінні папери інвестиційного класу.
— Це дозволить збільшити обсяги і ліквідність внутрішнього валютного міжбанківського ринку. Фінустанови зможуть частково хеджувати свої ризики, а також збільшити операції з першокласними цінними паперами.
З одного боку, наявність інструментів для скорочення валютних ризиків — чудова новина. З іншого — є небезпека часткового відтоку валюти з країни через купівлю таких паперів. У період «валютного голоду» на всіх ринках світу, які розвиваються, а також в період основних виплат за зовнішніми боргами України — досить небезпечний для нас інструмент. Саме тому НБУ, декларуючи дозвіл таких інвестицій, буде дуже уважно стежити за станом цього ринку і в разі чого, відразу перекривати цей механізм.
— Збільшується ліміт на купівлю банківських металів юридичними особами з 3,21 тройської унції в тиждень (100 г) до еквівалента 150 тис. грн/день (без обмежень для юридичних осіб, які ведуть діяльність, пов'язану з використанням банківських металів). Юридичним особам дозволять ввезення-вивезення банківських металів, якщо це передбачено їх статутом.
Тут все просто: після девальвації гривні, враховуючи специфіку ринку банківських металів і їх вартість — обмеження, що діяли раніше, просто не давали йому розвиватися. Це стимулювало «сірий» і «чорний» ринок дорогоцінних металів. Особливо при бажанні багатих клієнтів купити злитки понад 100 грамів за раз (злитки існують набагато більшої ваги і вони могли надовго «зависати» в касах банків через свою вартості). Розширення кількості гравців на ринку дорогоцінних металів «розворушить» його і збільшить конкуренцію в цьому сегменті. Так що в даному випадку, НБУ просто приводить свою нормативку у відповідність з реаліями життя.
— Дозволяється здійснювати інвестиції та кредитувати резидентів з рахунку ЛОРО в гривнях банку-нерезидента. Банкам-нерезидентам дозволяється купувати валюту на всю суму залишку в гривнях на рахунку ЛОРО.
Специфіка ведення ЛОРО рахунків банків-нерезидентів та ті обмеження, які передбачав Декрет Кабміну 1993 року в цій частині — весь час дозволяли формувати різні варіанти «сірих» валютних операцій клієнтів і самих банків за рахунок гри на різниці вимог українського та міжнародного законодавства тих іноземних фінустанов, які мали ЛОРО рахунки в наших банках.
Зараз цим рішенням Нацбанк робить економічно недоцільним будь-які махінації через ЛОРО рахунки, а також частково «заспокоює» іноземні банки в частині збереження їх гривневих коштів при серйозних валютних коливаннях. Це також дозволяє хеджувати кредитні і валютні ризики при видачі нерезидентами кредитів українським компаніям.
— Дозволяється купувати і накопичувати іноземну валюту на рахунки для виплат за зовнішніми запозиченнями;
Зменшує потенційні ризики як для іноземних кредиторів, які бажають кредитувати українські компанії у валюті, так і страхує самі вітчизняні структури від валютних катаклізмів. Компанії зможуть купувати і накопичувати валюту для погашення зовнішніх боргів, не побоюючись обмежень Нацбанку за термінами її використання.
— Скасовується подвійний контроль за операціями експорту продукції. Валютний нагляд здійснюватиме тільки той банк, який отримав інформацію про відповідну митну декларацію;
Це істотно скоротить бюрократичну тяганину при оформленні експортних операцій.
— Дозволяється здійснення інвестицій в Україну не лише у валютах першої, але і другої групи класифікатора валют.
Таке рішення знизить курсові ризики для інвесторів з країн другої групи класифікатора валют. Їм більше не доведеться спочатку конвертувати свої інвестиції з власних валют у валюти першої групи класифікатора і нести додаткові витрати на такі операції. Тепер вони зможуть безпосередньо вносити такі кошти в капітал українських компаній для інвестування. Це збільшить привабливість країни для іноземного бізнесу.
Для фізичних осіб:
— Дозволяється оnline-купівля іноземної валюти фізичними особами в межах до 150 тис. грн/день в еквіваленті. Збільшується ліміт на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку для фізичних осіб — з 15 до 150 тис. грн/рік;
Це найважливіше послаблення з боку регулятора для громадян. Принциповим є те, що функції агента виконує банк, через який проводяться такі операції з валютою. Ще в 2014 році такі операції робив Приватбанк через свою систему Приват24, а решта його колег з банківського сектору істотно відставали від нього в цьому питанні. Та й нормативна база під такі операції була неоднозначною. Питання — чому Привату можна, а іншим банкам не можна — було дуже актуальним в банківському середовищі. Тому в певний час перший банк країни припинив продавати валюту онлайн. Зараз ця послуга буде можлива через будь-який банк, у якого є відповідний інтерфейс та програмне забезпечення і хто має право на проведення валютообмінних операцій, згідно з ліцензією НБУ.
Читайте також: Обміняти валюту онлайн: як це буде у 2019 році
— Скасовуються індивідуальні ліцензії на валютні операції — їх замінить система електронних лімітів — 50 тис. євро/рік для фізичних осіб.
Актуальне питання для заможних українців, охочих купити нерухомість або здійснити інші інвестиції за кордоном. Раніше цей процес був дуже бюрократично складний. Це змушувало заможних громадян вдаватися до напів- або ж зовсім незаконних схем. Зараз, при наявності відповідного пакету документів (ключове — легальні джерела доходів зі сплаченими податками), інвестувати буде набагато простіше через уповноважений банк.
Єдина проблема — такі банки несуть повну відповідальність за документи та інформацію, яку надаватимуть інвестори. Тому вони будуть перестраховуватися навіть понад вимог, обов'язкових з точки зору Нацбанку, тобто — вимагати максимальний пакет довідок для проведення цих операцій.
— Збільшується ліміт на купівлю банківських металів фізичними особами з 3,21 тройської унції в тиждень (100 г) до еквівалента 150 тис. грн/день;
Так само як і з юридичними особами — це послаблення регулятора просто веління часу через девальвацію гривні. Низький дозвільний поріг заганяв покупки дорогоцінних металів громадянами в сегмент «сірого» і «чорного» ринку. Збільшення суми фактично до еквівалента 5,4 тисячі доларів в день дозволить реанімувати легальний ринок банківських металів, який суттєво обвалився в період кризи 2014-2016 років.
— Дозволяється громадянам-резидентам внесення платежів в іноземній валюті при страхуванні життя і уніфікованому переміщенні валютних цінностей через кордон.
Послуга страхування життя раніше була можлива для українців тільки в гривні. Компанії пропонували прив'язати страхову суму і платіж до валюти. Але де-факто клієнти платили і отримували виплати в гривні. Це робило довгострокові продукти малозатребуваними. Ризики знецінення таких вкладень через стрибки курсу були дуже високі. Одночасно це робило наш страховий ринок не надто цікавим для іноземних компаній, що спеціалізуються на таких продуктах. Тепер ця проблема буде вирішена.
Що стосується уніфікації переміщення валютних цінностей через кордон, то рішення Нацбанку скоротять обсяг заповнюваних паперів при перевезенні валютних цінностей як для громадян, так і для бізнесу. Особливо для структур, пов'язаних з отриманням/відправкою дорогоцінних металів, нумізматичної продукції, афінажних компаній, завезенням готівкової валюти з-за кордону для підкріплення кас банків тощо.
Що варто пам'ятати
НБУ має право змінювати порядок проведення тих чи інших валютних операцій в залежності від ситуації на валютному ринку і загального стану економіки.
Нацбанк має практично всі важелі для оперативного управління ситуацією на валютному ринку і в більшості випадків сам вирішує, що і коли йому змінювати в існуючих процедурах.
Частина постанов, що регламентують проведення валютних операцій носить постійний характер, а частина — тимчасовий або умовний. Вони запрацюють в повній мірі лише в той період, коли НБУ вирішить, що стан валютного ринку і економіки дозволяє проведення таких операцій щодо руху капіталу і валютних цінностей.