Курс гривні у 2019 році: базовий, оптимістичний і песимістичний сценарії

Поточна ситуація фундаментально сприятлива для нормалізації і поступового зниження девальваційного тиску: очікуються суттєві надходження іноземної валюти від міжнародних партнерів, а також експорту рекордного врожаю зернових. Рівень реальних процентних ставок високий, а жорсткі монетарні умови ведуть до формування дефіциту гривневої ліквідності і стимулюють банки, компанії та населення продавати свої валютні запаси. Зростають надходження від трудових мігрантів.

Обрання в результаті президентських виборів кандидата, дії якого є відносно прогнозованими, може привести до зростання інтересу іноземних інвесторів до державних облігацій і сприяти притоку іноземної валюти, починаючи вже з другої половини 2019 року.

З іншого боку, девальваційний тиск здійснюватиме збереження/нарощування імпорту в результаті стійкого споживчого попиту, збільшення попиту на валюту з боку населення внаслідок зростання зарплат і нервозності в період виборів, погіршення світових цін на метали і зернобобові, що може знизити валютні надходження від експорту.

За нашими прогнозами, середньорічне значення курсу USD/UAH буде на рівні 28,7, з можливою девальвацією до кінця року до рівня 29,5. Якщо спрацюють позитивні фактори, середньорічний курс гривні може зміцнитися до 26-26,5. Подальше зміцнення є малоймовірним, тому що НБУ, ймовірно, вважатиме за краще в таких обставинах максимально поповнити золотовалютні резерви за рахунок покупок на міжбанку. Поєднання ряду негативних факторів може призвести до курсу 35 гривень за долар США.

Інфляція: збільшення споживчого попиту штовхає ціни вгору

З боку попиту в поточному році збережеться істотний інфляційний тиск, викликаний стійким внутрішнім споживанням.

З 1 січня цього року мінімальна заробітна плата зросла до 4173 грн. Також в поточному році очікується перерахунок пенсій. Зростання зарплат як в номінальному, так і реальному обчисленнях дещо сповільниться, однак залишиться на високому рівні, в тому числі через збільшення дефіциту кадрів. І цей показник буде рости внаслідок розвитку економіки і істотного відтоку трудових мігрантів: в країнах східної Європи спостерігається дефіцит робочої сили і зростання зарплат. Обсяги грошових переказів від трудових мігрантів в 2019-м зростуть ще більше. Купівельна спроможність українців буде збільшуватися, а значить, продовжить активно нарощуватися споживче кредитування.

Дещо охолодити споживчий попит може відтік частини тимчасово вільних коштів населення на депозити — під впливом зростання процентних ставок. А також збільшення витрат на комунальні послуги через зростання ціни на газ і деяке погіршення споживчих настроїв напередодні виборів.

Шукаєти вигідні депозити? Дивіться тут

З боку пропозиції додатковий інфляційний тиск буде створювати зростання витрат на оплату праці та обслуговування кредитів, що подорожчали. З іншого боку, можливий сприятливий вплив від зниження витрат на паливо внаслідок падіння світових цін на нафту. Курсовий фактор буде відносно нейтральним.

З огляду на немонетарний характер більшості перерахованих факторів, значного зниження інфляційного тиску в цьому році очікувати не варто. Середньорічна інфляція складе 9,5% г/г, а на кінець року — 8,9% г/г. При несприятливому збігу обставин можливе зростання інфляції до 13,3% або навіть до 17%.

Чи варто у 2019-му очікувати зростання ВВП

Економіка України зростає 11 кварталів поспіль і накопичила значний позитивний імпульс для подальшого росту. Однак в середньостроковій перспективі можливе уповільнення темпів зростання ВВП. Викликано воно буде декількома факторами, серед яких можна виділити такі:

  • Обмеження корпоративного кредитування через дефіцит гривневої ліквідності, який виник у результаті жорсткої монетарної політики НБУ і високого рівня процентних ставок. При цьому резерв власних коштів підприємств, за рахунок якого відбувалося нарощування капітальних інвестицій у 2018 році, фактично вичерпаний.

  • Консервативна фіскальна політика, в якій враховані пікові погашення державного боргу в 2019 році та вимоги МВФ. Наразі у бюджеті на 2019 рік передбачено досить консервативний показник дефіциту — 2,28% ВВП.

  • Незначне надходження іноземних інвестицій. Незважаючи на високий рівень реальних процентних ставок, не варто очікувати помітного збільшення інтересу з боку іноземних інвесторів — через невизначеність майбутнього українського політичного ландшафту і загального зниження інтересу інвесторів до країн, що розвиваються.

  • Погіршення судноплавства в Азовському морі в результаті зростання напруженості з РФ, що спровокувало зниження в секторі вантажних перевезень, а також ускладнило експорт зернових і металів через порт.

З огляду на перелічене, у 2019-му році можна очікувати зростання ВВП на 2,7%. Активніше зростання можливе у разі сприятливого збігу обставин: вибори без значних потрясінь, збереження прагматичної фіскальної політики і незалежності НБУ, продовження структурних реформ, отримання наступних траншів від МВФ, ЄС і Світового банку, сприятливої ​​динаміки цін на метали і зернові, гарного врожаю, зниження напруженості з РФ. У такому випадку зростання ВВП може досягти 3,6%.

Якщо крихкий баланс між цілями НБУ щодо забезпечення цінової стабільності і збереження імпульсу економічного зростання буде порушено на користь першого завдання, зростання ВВП взагалі може не відбутися.