В українських банках констатують: інвестиції в ОВДП стали однією з найпопулярніших послуг серед заможних клієнтів. Причина проста — цей інструмент дозволяє заробити більше, ніж звичайний строковий банківський депозит.
«Зараз це найбільш ліквідні державні цінні папери в Україні, хранителем яких виступає Нацбанк, — розповідає заступник голови правління Банку Кредит Дніпро Андрій Мойсеєнко. — Ставка розміщення ОВДП прив'язана до облікової ставки НБУ, річний цикл зростання якої сумарно склав 5,5 відсоткових пунктів — до 18% річних».
На відміну від ОВДП, зміна облікової ставки не має безпосереднього впливу на дохідність депозитів. Тому ставки за вкладами за аналогічний період змінилися не так незначно.
Залишити заявку на депозит та отримати бонус до відсоткової ставки
Тільки спокій
Нещодавно українська економіка зіткнулася з несподіваним викликом — з 28 листопада 2018 року в десяти прикордонних областях України було введено військовий стан на 30 днів. Спочатку фінансові ринки негативно відреагували на цю подію. Курс гривні, було, просів на тлі панічних настроїв. Багато хто побоювався, що інвестори почнуть масово позбавлятися від українських цінних паперів.
На щастя, похмурі прогнози не збулися. Курс гривні досить швидко повернувся до звичайних для осінньо-зимового періоду сезонних трендів. А ринок цінних паперів і зовсім не постраждав. «Головні інвестори в ОВДП — НБУ та комерційні банки, до яких зараз підтягується страховий сектор, — пояснює природу настроїв на ринку член Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран. — Такі інституційні учасники ринку більш професійні і менш схильні до паніки».
Заможні українці, які останнім часом захопилися інвестиціями в ОВДП, схоже, теж не злякалися. «Настрої фізичних осіб-власників ОВДП не змінилися — до інформації про введення воєнного стану обсяг портфеля паперів в їх розпорядженні становив 5,6 млрд грн і з тих пір виріс до більш ніж 5,7 млрд грн, що є історичним максимумом» — повідомляє Андрій Мойсеєнко, заступник голови правління банку Кредит Дніпро.
«На наш погляд, введення воєнного стану істотно не вплинуло на настрій інвесторів, — говорить начальник управління операцій на фондовому ринку АТ «ОТП Банк» Андрій Шпилевський. — Ті, хто планував інвестувати, здійснили задумане. Не було жодної відмови від запланованого проведення угоди».
Як зазначає заступник голови правління Приватбанку Галина Пахачук, клієнти продовжують інвестувати в облігації. З моменту введення воєнного стану в банк звернувся тільки один клієнт з проханням викупити його пакет. У той же день його заявку закрили.
Спокій українських інвесторів можна пояснити тим, що країна вже більше чотирьох років фактично живе в стані військового конфлікту. Тому листопадові події в Азовському морі не справили ефект грому серед ясного неба.
Інша справа — нерезиденти, які вкладали в українські ОВДП на хвилі підвищення облікової ставки НБУ і, відповідно, вартості паперів. Їх масовий вихід з українського боргу міг би надати відчутний тиск на курс гривні, однак подібні ризики теж не реалізувалися.
Як зазначає Андрій Мойсеєнко, портфель ОВДП нерезидентів в 6,4 млрд грн практично не змінився з моменту оголошення воєнного стану. «Однак і до цього інвестори (нерезиденти — ред.) не були налаштовані купувати ОВДП, — уточнює співрозмовник Мінфіну. — З урахуванням зростання ставки ФРС і загальної волатильності на світових ринках, сьогодні вони не дуже зацікавлені в цінних паперах ринків».
Не військові ризики
Вкладення в ОВДП дуже часто подаються потенційним інвесторам як абсолютно безризикові. Дійсно, експерти, яких опитав «Мінфін», не бачать фундаментальних причин для дефолту держави за внутрішнім боргом найближчим часом. Як зазначає Віталій Шапран, ризики хоч і залишаються, але після досягнення домовленості з МВФ вони стали помітно менші.
Але є фактор, який лякає інвесторів більше, ніж військовий стан. Мова про непрогнозований результат президентських і парламентських виборів в Україні, запланованих на 2019 рік.
Як зазначає Андрій Шпилевський, терміни вкладень в ОВДП істотно скоротилися через наближення виборів президента України.
Лінія відсікання
Вартість однієї ОВДП відповідає 1 тис. грн, $1 тис. або 1 тис. євро. Однак такі папери не купують поштучно.
За інформацією керівника відділу брокерського обслуговування клієнтів групи ICU Євгенії Грищенко, первинні дилери ОВДП (мають право викуповувати папери безпосередньо на аукціонах Мінфіну) встановлюють більш високі пороги, в середньому від 200 тис. грн — 1 млн грн і від 40-50 тис. доларів або євро.
У переліку первинних дилерів, який розміщений на сайті Міністерства фінансів, станом на грудень 2018 року перебувало 12 банків — Укргазбанк, Ощадбанк, Райффайзен Банк Аваль, УкрСиббанк, ОТП Банк, Сітібанк (не працює з фізособами), Укрексімбанк, ПУМБ, Приватбанк, Альфа -Банк, Кредобанк, Південний.
«У кожного з первинних дилерів є свій мінімальний поріг входу для вкладень в ОВДП. У Райффайзен Банку Аваль він становить 3 млн грн, що обгрунтовано трудозатратами і рентабельністю угоди», — розповідає про стратегію свого банку головний дилер відділу цінних паперів Райффайзен Банку Аваль Олексій Євдокимов. У ПриватБанку поріг нижче — 1 млн грн і 40 тис. доларів або євро.
За словами заступника голови правління RwS bank Оксани Котляревської, покупка через первинного дилера гарантує отримання вищої дохідності.
Але ОВДП можна купити і на вторинному ринку. Згідно з рекомендаціями Оксани Котляревської, таку операцію потрібно проводити за участю професійних торговців цінними паперами — банків або інвестиційних компаній. Вони можуть запропонувати фізособам папери, які вже є у них в портфелях або шукати їх на ринку. Нерідко оператори вторинного ринку не встановлюють порога для інвестицій.
Коли це того варте
Придбання паперів на невеликі суми виявляється економічно недоцільними. Пов'язано це з супутніми видатками (на відкриття рахунку в цінних паперах, комісію за його обслуговування, брокерську комісію і т.п.), які зменшують ефективну дохідність нижче ставок за депозитами — куди більш простому і зрозумілому інструменту для громадян.
Оформлюй депозит у валюті, отримуй бонус до ставки
«Є торговці, яким нецікаво працювати з дрібними пакетами через що вони встановлюють певне порогове значення, — коментує начальник управління цінних паперів банку «Південний» Ольга Сапега. — Насправді, обсяг вкладень повинен бути економічно виправданим — тобто витрати на придбання ОВДП не повинні знижувати дохідність до рівня звичайного банківського депозиту. В іншому випадку операція не варта таких складнощів». У банку «Південний» такий рекомендований мінімум становить близько 200 тис. грн за угоду.
Як зазначає Віталій Шапран, є пропозиції, за якими рентабельні операції від 100 тис. грн, а є такі тарифи, що і вкладення в 0,5 млн грн не буде коштувати нічого. Тому він радить прораховувати додаткові витрати і не забувати, що до комісії зберігача потрібно додати комісію банку, якщо після продажу або погашення ОВДП планується отримати готівку.
На жаль, тільки кілька опитаних «Мінфіном» учасників ринку надали розрахунки всіх додаткових витрат і ефективної ставки при інвестиціях в ОВДП, через що адекватно зіставляти умови різних банків в одній таблиці було б некоректно. Тому «Мінфін» наводить кілька прикладів, які можна використовувати як алгоритм для з'ясування тарифів і підрахунку чистого прибутку.
ПриватБанк*
|
*Первинний дилер ОВДП
Кредит Дніпро*
|
*не є первинним дилером
Банк «Глобус»*
|
*не є первинним дилером
Наведені вище приклади показують, як додаткові витрати «з'їдають» від 0,5 до 3 відсоткових пунктів дохідності інвестицій в ОВДП. Однак перш ніж співставляти отримані цифри з банківськими депозитами варто врахувати, що останні, на відміну від ОВДП, обкладаються не тільки військовим збором в 1,5% а й податком на доходи фізосіб (ПДФО) у 18%. Крім цього, на небанківському ринку присутні пропозиції, які дозволяють отримати кращу дохідність, ніж за депозитами вже на вкладеннях від 100 тис. грн.
«Наша компанія не виставляє мінімальних вимог при покупці ОВДП, але ми намагаємося донести клієнтам, що сума входу повинна бути раціональною. За нашими розрахунками з урахуванням витрат наших клієнтів вона стартує від 30-50 тис. грн або 30-50 тис. доларів або євро », — говорить Євгенія Грищенко з ICU.
Співставлення дохідності вкладень в ОВДП та депозити за розрахунками групи ICU
| Сума вкладень, грн | 100000 | |
| Термін | 1 год | |
| ОВДП | Депозит | |
| Ставка | 18,5% | 15,5% |
| Податки, грн | 277,5 | 3022,5 |
| Середня комісія банка за перевод грошей, грн | 1000 | - |
| Комісія брокера з покупки / продажу, грн | 200 | - |
| Комисія брокера з погашення ОВДП | 0 | - |
| Чистий прибуток, грн | 17022,5 | 12477,5 |
При інвестуванні в ОВДП можна додатково виграти за рахунок продуманої стратегії. Наприклад, Сергій Фурса, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital рекомендує інвесторам в ОВДП використовувати сезонність курсу гривні.
«Слід купувати гривневі ОВДП в кінці січня-початку лютого, залишатися в папері до червня, після чого продавати їх і перевкладатися у валютні ОВДП, — пояснює співрозмовник Мінфіну. — Таким чином, ви зможете отримувати як високий купонний дохід, так і заробляти на сезонних коливаннях гривні».
Поставити на потік
Щоб інвестувати в ОВДП змогли і представники середнього класу, потрібно знизити поріг входження. Однак зробити це не так просто. «Тарифи банків безпосередньо залежать від тарифів Нацбанку, як депозитарія за державними паперами, і не можуть бути нижче їх, — пояснює заступник голови правління Приватбанку Галина Пахачук. — Також банк несе ряд адміністративних, операційних та інших витрат».
Разом з тим, за інформацією Галини Пахачук, в ПриватБанку планують переглянути тарифну політику після автоматизації та запуску проведення операцій з ОВДП в Приват24.
«Доки процес не поставлять на потік, наприклад, через Приват24, де буде автоматизація обслуговування, або держава не повернеться до ідеї випуску казначейських зобов'язань для населення — масовості великої не буде, а послуга так і залишиться тільки для VIP-сегмента», — зазначає Віталій Шапран.
Нагадаємо, казначейські зобов'язання — державні цінні папери, які громадяни могли купувати в банках в документарній формі поштучно і отримувати за ними купонний дохід. Мінфін випускав доларові дворічні казначейські зобов'язання у 2012-2013 році. У 2014 році випустили гривневі «військові» папери. Кошти, виручені від їх продажу, планувалося направити на підтримку армії.
Але якщо банки в питанні зниження порога входу для інвесторів в ОВДП проявлять пасивність, цю нішу поспішать зайняти гравці небанківського фінансового ринку. «Масовий інтерес до держпаперів з'явився відносно недавно через більш високі ставки і податкові пільги, в порівнянні з депозитами. Тому рішення з низькими транзакційними витратами, скоріше за все, з'являться в доступному для огляду майбутньому, і не обов'язково від банків», — робить висновок голова казначейства банку «Глобус» Дмитро Лазарєв.
Марія Власенко