За словами Смолія, глибина і частота економічних криз в Україні була пов’язана, в тому числі, із відсутністю ефективного банківського регулювання на макрорівні та системі підтримки для запобігання виникненню та накопиченню системних ризиків.
«Банківський сектор був не готовий до кризи в минулому. З того часу, НБУ провів суттєву роботу, щоб жодна потенційна криза не застала банківський сектор зненацька. Триває перехід на ефективний ризикоорієнтовний банківський нагляд. А на макрорівні, тобто, на рівні всієї банківської системи, вже розпочато впровадження заходів макропруденційної політики», — заявив Смолій.
Він також зазначив, що реалізація Нацбанком макропруденційної політики сприятиме не лише стійкості фінансової системи, а й посиленню довіри до банків і підтримці подальшої макроекономічної стабільності. У довгостроковій перспективі вона дозволить забезпечити стале економічне зростання, більш стійке до негативних шоків і криз.
Нагадаємо, у серпні перший заступник глави НБУ Катерина Рожкова заявляла, що Нацбанк завершує роботу над стратегією макропруденційниої політики і має намір восени представити документ банківського співтовариства.
За її словами, чинний мікропруденціальний нагляд не дозволяє побачити загальну картину, оскільки зосереджений на конкретному банку, у якого все може бути добре.
Чому макропруденційна політика необхідна?
- Макропруденційна політика вирішує питання, як підвищити запас міцності всієї банківської системи.
- У макропруденційного регулювання є два перехресні завдання: захистити фінансову систему від решти економіки і решту економіки захистити від фінансової системи.