Давно, уже ні для кого не секрет, що на виплату пенсій цього року коштів не вистачає. За моїми підрахунками сума більше 12 млрд грн. Натомість, органи державної влади оцінюють суму в 14 млрд грн. Така ситуація є наслідком прийняття рішення про підвищення пенсій, в першу чергу, 550 тисячам військових пенсіонерів та порушення базових правил бюджетного процесу. Витрати мають дорівнювати наявним ресурсам. 

Розуміючи реальність ситуації, та щоб не допустити повторення затримки у виплаті пенсій в наступному місяці, в середу Уряд приймає декілька рішень. Вони мають забезпечити грошима Пенсійний фонд. Все було б нічого, якби це рішення не мало загрозливого характеру для фінансової стабільності в майбутньому. І це на фоні політиків популістів та майбутніх виборів.

Першим рішенням Уряд прирівняв виплати пенсій до першочергових виплат і доручив Казначейству здійснювати ці виплати, як пріоритетні. Він зробив ці виплати так званими «захищеними». КМУ поставив шаховий «мат» Державному казначейству – тепер казначейство зобов’язане буде в майбутньому надавати позики Пенсійному фонду, які він буде використовувати на виплати пенсій.

Це призведе до подальшого нарощення заборгованості пенсійного фонду. І це погано. На початок року було 48,1 млрд грн прострочених позик. За 10 місяців цього року Пенсійним фондом додатково запозичено 70,1, а повернуто тільки 56,4 млрд грн (не повернуті 13,4 млрд грн).

Другим рішенням Уряд дозволив Пенсійному фонду не погашати отримані в Казначействі позики до кінця року (позики Фонд бере на короткий період, щоб покрити тимчасові касові розриви (нехватку грошей) між надходженням коштів та виплатою пенсій). Відповідно до існуючих правил, якщо Пенсійний фонд отримав позику від Державного казначейства, він зобов’язаний повернути цю позику до кінця року. Тепер це можна не робити.

Такими рішеннями Уряд вказує на існування серйозної проблеми та намагається її вирішити. Але нажаль, не економічними способами.

Ці два рішення дають можливість Уряду опосередковано/«приховано», через позики Державного казначейства, фінансувати Пенсійний фонд. По документам не буде відбуватися збільшення видатків на виплату пенсій з державного бюджету. А фактично, бюджет буде їх фінансувати.

Читайте також: ЄСВ-2019. Підприємців-неплатників зроблять невиїзними

У майбутньому це дозволить піднімати пенсійні виплати пенсіонерам, не привертаючи великої уваги з боку міжнародних фінансових інституцій. Ми достатньо розумні, щоб провести МФВ та інших партнерів у даному питанні.

Як наслідок цих рішень, відбудеться переорієнтація фінансових ресурсів бюджету. На фоні значних виплат зовнішніх боргів та збільшених видатків в кінці року, може привести до затримок з бюджетними платежами.

Два питання до яких додатково хочеться привернути увагу.

Перше, якість урядових документів в частині проведення аналізу впливів та розрахунку фінансово-економічних обґрунтувань проектів рішень КМУ. Міністр А.Рева та все його міністерство вважають, що ці рішення не потребуватимуть додаткових видатків з державного бюджету. Отакої, з державного бюджету видатків не потребуватиме але рішення будуть фінансуватися за рахунок коштів бюджету. От така казуїстика. Технічно обходимо існуючі правила.

Друге, забезпечення фінансовим ресурсом Пенсійного фонду. Кошти на виплату пенсій Фонд отримує з:

1) сплати єдиного соціального внеску;

2) державного бюджету – здійснюється доплата на суму його дефіциту (доходи його за мінусом видатків).

Якщо коштів з першого та другого джерела не вистарчає, тоді Пенсійний фонд здійснює запозичення в Державного казначейства. Якщо коштів на пенсії у Фонді не вистарчає, а Казначейство не дає позику, тоді виплати пенсій затримуються. Саме це відбулося в липні.

Прогнозні надходження від ЄСВ розраховує Державна фіскальна служба. Вона розраховує річну суму, а потім кожного кварталу визначає квартальну суму та місячні суми. Цікаво спостерігати на динаміку зміни прогнозів по надходження ЄСВ протягом цього року. Особливо в останньому кварталі. Так, 9 жовтня своїм наказом ДФС визначила наступні суми надходжень з ЄСВ на 4 квартал (всього 80,4 млрд грн):

• жовтень – 19,4 млрд грн (фактичні надходження – 19,9 млрд грн);

• листопад – 19,7 млрд грн (фактичні надходження на 16 листопада – 10,1 млрд грн);

• грудень – 41,2 млрд грн (сам здивувався від даної суми).

При цьому, для розуміння реальності, у 1 кварталі ДФС планувала зібрати 45,1 млрд грн, у другому – 57,1 млрд грн та у третьому – 58,2 млрд грн.

У грудні ДФС планує зібрати в два рази більше коштів від ЄСВ ніж в цілому середнє значення за цей рік. Цікаво за рахунок яких методів?

А про можливі методи повідомила вчора журналіст радіо Свобода у своєму дописі в соціальній мережі Facebook – «Є інформація з регіонів, що місцеві податкові «просять» підприємства не користуватися податковими кредитами по ПДВ і сплачувати ЄСВ наперед. Начебто усне розпорядження «зверху».

Це означає, що ДФС прийде до бізнесу за грошима. І для цього є всі підстави. 

Сумно.