Мета новацій — перекрити схеми мінімізації сплати ЄСВ, що дозволить збільшити не тільки надходження в Пенсійний фонд, а й збори від податку на доходи фізосіб. Фактично мова йде про втручання держави в трудові відносини роботодавців і найманих працівників. Адже на законодавчому рівні збираються прописати, як власник бізнесу повинен визначати рівень оплати своїх співробітників.

Чому взялися за ЄСВ

Цього року касовий розрив Пенсійного фонду становить 39,3%. Відсутній ресурс доводиться покривати з держбюджету. Однак таке спонсорство стає для бюджету все обтяжливішим, адже Україна увійшла в період пікових виплат за державним боргом. Наприклад, в наступному році на ці цілі доведеться вишукати 414 млрд грн, що становить третину доходів державної скарбниці. При цьому на наступний рік заплановано черговий етап підвищення пенсійних виплат. По-перше, з 1 березня автоматично перерахують звичайні пенсії з урахуванням зростання середньої зарплати та інфляції. По-друге, з 1 січня стартує черговий етап підвищення військових пенсій.

Тому уряд, нарешті, вирішив розібратися з мінімізаторами. Суть схеми, що дозволяє сплачувати менші суми ЄСВ, проста — заниження офіційної зарплати. На підтвердження того факту, що підприємці масово приховують від держави реальні зарплати, глава Мінсоцполітики Андрій Рева навів таку статистику: 75% вітчизняних підприємств, причому виключно приватного сектора, показують середню зарплату до 4 тис грн. Формально вони виконують законодавчі вимоги — в цьому році суб'єкти господарювання зобов'язані платити своїм працівникам не менше 3723 грн. у місяць. Цікаво, що перші особи підприємств також отримують зарплатну мінімалку. За даними персоніфікованого обліку Пенсійного фонду, 84,2 тис керівників отримують зарплату на рівні мінімальної, в тому числі в Києві — 20,3 тис. Хоча середня зарплата по Києву в вересні цього року досягла 13 614 грн. Цікаво, що за два роки кількість керівників, які отримують мінімальну зарплату, збільшилася майже вдвічі — в грудні 2016 р, за даними Мінсоцполітики, таких налічувалося 48 тис.

Чи є наведена міністром статистика доказом масового приховування реальних зарплат? — Безумовно, ні. Київський приклад тут явно не показовий: середні зарплати по інших регіонах майже вдвічі менше. А головне, для того, щоб довести, що підприємці масово отримують зарплати в конвертах, потрібно, як мінімум, оцінити — чи відповідає рівень їх життя, а точніше, витрат, рівню декларованої зарплати. Для цього необхідно впроваджувати непрямі методи пошуку прихованих доходів. Часу на запуск такої масштабної реформи в уряду немає — Пенсійний фонд потрібно наповнювати вже зараз. А головне, в такому випадку довелося б оцінювати рівень доходів та витрат високопосадовців і депутатів і з'ясовувати, на які кошти купується дорога нерухомість, машини, яхти та інше добро. Очевидно, що такі ініціативи явно ніхто підтримувати не буде.

Як будуть наповнювати Пенсійний фонд

Тому уряд вирішив піти іншим шляхом. Розроблений Мінсоцполітики законопроект пропонує встановити правило, згідно з яким керівники підприємств повинні сплачувати ЄСВ виходячи із зарплати в розмірі, як мінімум, двох мінімалок. Що це означає, пояснимо на прикладі. Наступного року зарплатна мінімалка буде встановлена ​​на рівні 4200 грн на місяць. Таким чином, керівник може отримувати все ті ж 4200 грн, а ось ЄСВ сплачувати з 8400 грн. Більш того, в законі будуть прописані принципи, якими мають керуватися підприємства при визначенні рівня зарплати. А саме, розмір зарплати повинен враховувати кваліфікацію співробітника, ступінь його відповідальності, умови, в яких він працює, його професійно-ділові якості, а також результати господарської діяльності самого підприємства.

У наших реаліях це може означати, що перевіряючі зможуть самі оцінювати, «правильну» чи зарплату отримують співробітники того чи іншого підприємства.

У разі заниження вони можуть зажадати доплати ЄСВ з того рівня, який вважатимуть за потрібне.

Ефект від дії згаданої норми Андрій Рева оцінив в 3,4 млрд грн додаткових надходжень до Пенсійного фонду щорічно. Однак він може бути в рази вище, якщо контролери з пристрастю візьмуться за свою справу.

Не залишилися без уваги розробників нового закону і ті, хто отримує великі зарплати. У Мінсоцполітики вважають соціально несправедливим, що деякі отримують мільйонні зарплати, при цьому користуються потуранням у вигляді обмеження бази нарахування ЄСВ. До того ж, чинне зараз обмеження, на думку чиновників, також дозволяє мінімізувати платежі єдиного соціального внеску: великі зарплати нібито виплачуються декільком співробітникам підприємства, а потім в конвертах перерозподіляються між іншими.

Щоб прикрити схему і відновити соціальну справедливість, законопроект пропонує збільшити максимальну величину бази нарахування ЄСВ з 15 до 25 мінімалок (до 104325 грн).

Правда, одночасно буде введена регресивна шкала ЄСВ для великих зарплат. 20% соцвнеску відраховуватимуть

з доходу від 25 до 70 мінімалок (в наступному році — 105 тис грн — 293999 грн); 17% — з доходу від 70 до 150 мінімалок (294 тис грн — 629999 грн), 15% — від 150 до 200 мінімалок (623 тис грн — 839999 грн), 10% — від 200 до 270 мінімалок (840 тис грн — 1133999 грн) і 5% — понад 270 мінімалок (1134 тис грн). За даними Мінсоцполітики, зараз зарплату понад 15 мінімалок отримують 51 тис працівників, з яких 134 заробляють від 1 млн до 24 млн грн.

У міністерстві також порахували, що в цілому запропоновані новації дозволять додатково збирати в Пенсійний фонд майже 10 млрд грн щорічно. Для порівняння: за даними Державної казначейської служби, в цьому місяці станом на 13 листопада було зібрано майже 7,9 млрд грн ЄСВ. До слова, законодавчі зміни полегшать ще і виконання плану зі зборів від податку на доходи фізосіб. Проект бюджету-2019 передбачає збільшення доходів за цією статтею на 16,6%.

Як покарають неплатників

Не менш серйозна проблема Пенсійного фонду — заборгованість. На сьогоднішній день з 12,5 млрд грн заборгованості зі сплати ЄСВ 3 млрд грн припадає на підприємців. Із зареєстрованих 536 тис приватників ЄСВ не платять 104,6 тис. Щоб припинити цю порочну практику, Мінсоцполітики пропонує прирівняти неплатників ЄСВ до злісних аліментників. За новими правилами за борги зі сплати єдиного соцвнеску підприємців будуть позбавляти реєстрації. Крім того, вони, поки не розплатяться з Пенсійним фондом, не зможуть виїжджати за кордон, керувати транспортними засобами і полювати.

Знайшов Мінсоцполітики і спосіб позбутися від боргів перед Пенсійним фондом підприємств зі шкідливим виробництвом. Загальна сума їх боргу сьогодні досягла 12,1 млрд грн. За нині чинними правилами, пенсійні виплати для пенсіонерів, які раніше працювали на шкідливих виробництвах (мають право на достроковий вихід на пенсію) здійснює Пенсійний фонд. А підприємства повинні відшкодовувати фонду ці витрати. Однак система вже давно не працює. Наприклад, людина працювала на шкідливому виробництві 5-10 років тому і виходить на пенсію зараз. За цей час підприємство зі шкідливими умовами праці могло ліквідуватися, збанкрутувати, згорнути виробництво. І компенсувати виплати просто нікому.

Більш того, система сама створює можливості для зловживань. Адже нерідко підприємства навмисно змінюють організаційну структуру, щоб уникнути великих виплат.

Тому уряд пропонує змінити систему. Підприємства замість відшкодування пенсій зобов'яжуть платити підвищений ЄСВ за своїх працівників, зайнятих на шкідливих виробництвах. За осіб, які виконують роботи зі шкідливими та небезпечними умовами праці (Список 1), доплата ЄСВ складе 15%. Тобто в цілому за таких працівників підприємство буде платити ЄСВ за ставкою 37%. Для всіх інших категорій працівників, які мають право на достроковий вихід на пенсію за шкідливі умови праці, доплата ЄСВ складе 7%. Тобто, за них роботодавець буде платити ЄСВ за ставкою 29%. Для «старих» боргів в законопроекті пропонується механізм розстрочення до 60 місяців.

Пенсійний фонд отримає нові повноваження

Новації істотно розширять можливості перевіряючих, що автоматично підвищує значущість відомства, в повноваження якого входить адміністрування сплати ЄСВ. Зараз це питання знаходиться у веденні ДФС. Мінсоцполітики вирішив підім'яти нові повноваження під себе: фіскалам пропонують залишити лише функцію збору звітності по сплаті соцвнеску, а все «найсмачніше» — перевірку правил нарахування ЄСВ і контроль над дотриманням прав найманих працівників — віддати Пенсійному фонду, який, в свою чергу курується Мінсоцполітики. За словами Андрія Реви, ПФ буде не тільки застосовувати ризик-орієнтований моніторинг і аналізувати повноту нарахування ЄСВ, а й тісно взаємодіяти з роботодавцями, допомагаючи їм «виправляти помилки».

Зараз законопроект проходить останні погодження в профільних міністерствах. Найближчим часом його подадуть до парламенту. Уряд буде просувати його під гаслами детінізації зарплат і захисту прав найманих працівників. Безумовно, депутати навряд чи купляться на ці гасла. Але, швидше за все, цей законопроект буде проходити в пакеті з іншими документами, що дозволяють збалансувати прибутково-видаткові статті бюджету на майбутній рік. Отже, за віддані за нього голоси народні обранці зможуть отримати від уряду бажані «пряники». А це вже дійсно підвищує шанси документа перетворитися в закон.

Тамара Зверухо