«В даний час у нас новина в тому, що ми встановили колосальні активи на 5,5 млрд доларів, ті що в кінці схеми, — від яхт і картин Пікассо до заводів і нерухомості. У цьому зараз полягає прогрес», — сказав він.
У той же час генпрокурор додав, що для застосування до вказаних активів будь-яких заходів впливу необхідно встановити їх кінцевого власника — бенефіціарія. При цьому він зазначив, що заяви Kroll за підсумками форензик аудиту не мають юридичної сили.
«Дослідження Kroll показало, як деякі фірми через 30-40 рахунків на Кіпрі „провернули“ в один день кошти і вивели їх на „третю хвилю“- таке собі офшорне підприємство, яке придбало певні активи. На тепер відомо, які це активи, і це схоже на відмивання коштів — ст. 209 КК. Але тепер суду потрібен конкретний документ, який засвідчує, хто є бенефіціарієм цього майна. Якщо це дійсно екс-власники ПриватБанку, тоді ми зможемо накласти на них арешт через український суд і суди інших юрисдикцій — там дуже багато країн, в тому числі США, Люксембург, Австрія, Іспанія, Кіпр», — пояснив генпрокурор.
ГПУ в даний час працює над отриманням підтвердження бенефіціарства цих активів.
Разом з тим, додав Луценко, для того, щоб в подальшому відкрити провадження за ст. 209 КК, необхідно також встановити так званий «предикат» — тобто розкрадання, шахрайство або будь-які інші протизаконні дії з боку екс-власників.
«Стаття 209 не діє без „предиката“- не можна заявляти про відмивання, якщо ти не встановив, де вкрадено, і в цьому моральні, людські оцінки дуже часто відрізняються від юридичних», — пояснив він.
За його словами, встановлення «предиката» ускладнене відсутністю можливості встановити збиток ПриватБанку внаслідок операцій, що стали основою для виведення коштів. Йдеться надання кредитів 36 компаніям на 133 млрд грн, виданих в жовтні-листопаді 2016 року, за рахунок яких були погашені кредити 193 інших позичальників банку.
«Ці 36 фірм мають 10-річні кредитні лінії. Поки вони є чинними, баланс ПриватБанку сходиться, і у фінустанови відсутній кредитний збиток, що є підставою для застосування ст. 191 КК», — сказав він.
За словами Луценка, для виходу з ситуації, що склалася необхідно або достроково розірвати ці кредитні лінії, посилаючись на те, що позичальники не обслуговують взяті на себе зобов'язання, або чекати 10 років.
«Вважаю безглуздим чекати 10 років, оскільки пізніше можна знову взяти у кого-небудь кредит і таким же чином перевести кредит. З іншого боку — НБУ, Міністерство фінансів, Кабінет міністрів, Kroll і всі інші — вважають неможливим розірвати ці договори. Мене оголосили зрадником і ким завгодно, коли я намагався розірвати одну таку кредитну лінію, оскільки я, як виявилося, підриваю цим лондонський процес (суд в Лондоні — ред.). Таким чином, на даний момент склалася ось така парадоксальна ситуація: виведено понад 120 млрд грн, але збитку д-юре ми повинні чекати 10 років », — пояснив він.