«Нацбанк зможе забезпечити вільний рух капіталу лише за умови, що український бізнес буде вести транспарентну діяльність та платити податки. Це – один з основних принципів проведення валютної лібералізації, який закладено в ухваленому у липні ВР „Про валюту та валютні операції“. Тобто подальша лібералізація можлива лише після схвалення проекту закону про імплементацію в Україні Плану протидії BEPS», — зазначив Чурій.
За словами заступника голови НБУ, бізнес повинен платити податки в юрисдикції тієї країни, в якій він створює додану вартість. В іншому разі, українські компанії використовуватимуть вільний рух капіталу для відтоку коштів у низькоподаткові юрисдикції.
Чурій також нагадав, що у Раді вже зареєстровано інший важливий для валютної лібералізації пакет законів – про приєднання України до багатостороннього обміну фінансовою інформацією між податковими органами.
«Сподіваємось, що пакет законів як по обміну податковою інформацією, так і по протидії BEPS буде ухвалений парламентом в цьому році. У такому разі Україна буде обмінюватися інформацією з іншими країнами, починаючи з 2020 року за 2019 рік. Якщо парламент не встигне ухвалити закони в цьому році, то, відповідно, обмін податковою інформацією буде здійснюватися вже в 2021 році за 2020 рік», — додав заступник голови НБУ.