З 8 жовтня на українських дорогах з'явилися камери фіксації порушень правил дорожнього руху TruCam. Вони, нарешті, пройшли тривалу процедуру сертифікації і тепер вважаються цілком законним знаряддям в руках правоохоронців. Спочатку камери працювали в тестовому режимі — порушення фіксували, але штрафи не виписували.
Тепер же «пільговий період» закінчився. І перші результати штрафної кампанії вже є. Як повідомили в прес-службі Нацполіції, за 16 жовтня виписано понад 230 протоколів за перевищення швидкості.
Втім, з TruCam не все так однозначно. Експерти, з якими поспілкувався «Мінфін», кажуть, що, з одного боку, штрафи можна буде оскаржити в суді. А з іншого — з'являються ризики побудови на дорогах нової схеми, яка дозволить поліцейським заробляти на водіях.
«Мінфін» розбирався у тонкощах фіксації порушень по-новому.
Психологічний ефект плюс штрафи
Ще не до кінця ясно, чого в установці горезвісних TruCam більше — самореклами Нацполіції або реальної користі в справі наведення ладу на дорогах.
Спочатку планувалося, що по всій Україні встановлять близько 2 тисяч камер автоматичної відеофіксації. Але за підсумком їх поки тільки 25. Розміщені камери, в основному, на трасах і на жвавих перехрестях у Києві та великих містах країни.
ЗАМОВИТИ КРЕДИТНУ КАРТУ ДЛЯ ВОДІЇВ
«Більшість приладів встановлено на трасах, так як саме там найбільша швидкість, а ДТП рідко закінчуються одними подряпинами. Тому наше головне завдання — не притягнути до відповідальності, а попередити можливе порушення та знизити кількість потерпілих в місцях, де ДПТ відбуваються найчастіше», — написав на своїй сторінці у Facebook голова прес-служби Нацполіції Олексій Білошицький.
Втім, поліція буде не тільки «упереджувати порушення», а й жорстко за них карати. За даними Білошицького, тільки за один день роботи камер був виписаний 231 адміністративний штраф за порушення швидкісного режиму. Штраф за перевищення допустимої швидкості більш ніж на 20 км/год становить 255 грн, на 50 км/год — 510 грн. Протоколи можуть бути як вручені водієві особисто, так і вислані йому поштою (так звані «листи щастя»).
Аналітик компанії «Європатруль» (досліджує транспортні ринки) В'ячеслав Коновалов каже, що насправді статистика першого «штрафного дня» не вражає. «Це менше, ніж по 10 протоколів на одну камеру. У рази менше, ніж свого часу складала ДАІ», — говорить він.
Та й самих камер в такій мізерній кількості явно не вистачить для наведення порядку на дорогах.
«МВС поки не мало змоги домовитися з місцевою владою про більш широке покриття. Так що доки це чисто психологічний тиск на водіїв», — вважає Коновалов.
Правда, крім автоматичних відеокамер, поліцію спорядили ще й ручними. Їх якраз не бракує. І головне — тепер повноцінно запрацює закон про парковки. Він набрав чинності ще минулого місяця, але через відсутність обладнання для фіксації порушень був фактично заблокованим. Поліція побоювалася проводити масові евакуації неправильно припаркованих авто, так як власники машин могли з легкістю оскаржити ці дії в суді. А переконливих аргументів у правоохоронців не було — зйомки на мобільні телефони або планшети, а також несертифіковані камери суд до уваги не приймає. «З початку дії закону в Києві було евакуйовано 23 авто, але всі власники оскаржили евакуацію в суді і виграли. Тепер «Київпарксервіс» повинен ще й сплатити судовий збір», — розповів «Мінфіну» голова громадської організації «Розвиток інфраструктури» Станіслав Гвоздиков.
Тож зараз водіям варто побоюватися як автоматичних камер, так і стаціонарної зйомки. Всі отримані таким чином знімки можуть використовуватися для накладення штрафів та евакуації авто.
Протоколи пачками та безкарність для євроблях
Хоча фіксацію порушень на камери офіційно узаконили, до неї залишається чимало питань, — говорить старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.
«По-перше, незрозуміло як буде працювати ця система. Камери знімають в автоматичному режимі. Але чи будуть так само автоматично формуватися та розсилатися протоколи про перевищення швидкості? Або ж дані стануть «сортувати» в ручному режимі? Ці нюанси ніде не прописані, а отже — залишається можливість впливу на процес горезвісного людського чинника. У підсумку наші порушники-мажори зможуть і надалі лихачити — відео з їх участю потім просто затруть або «не помітять», — допускає юрист.
За словами Станіслава Гвоздикова, можливі також похибки вимірювань при зливах, снігопаді, грозах, сильному нагріванні асфальту (якщо температура повітря + 35-45 градусів) або морозах в 10-20 градусів, тумані і ін. «На промінь лазера впливає банальний дим від багаття або пожежі, смог на автотрасі через дим вантажівок», — зазначає експерт.
По-друге, може стати проблемою розсилка протоколів про порушення або «листів щастя». В Україні ще у 2010 році була спроба ввести автоматичну відеофіксацію, але потім від неї відмовилися, вирішивши, що камери мають багато похибок і спочатку їх потрібно сертифікувати. Тоді Конституційний суд ухвалив, що відповідальність за порушення правил дорожнього руху може нести тільки людина, яка в даний момент керує автомобілем. Але організувати розсилання протоколів можна лише власникам авто, оскільки камера фіксує номерний знак машини, за яким в базі даних Нацполіції шукають власника. Виходить, що можуть без провини постраждати ті, хто свого часу продав автомобіль за дорученням або ж ввіз на свої документи іномарку (в тому числі, на єврономерах). Якщо вони не перереєструють машину на реального власника, протоколи їм будуть приходити пачками.
«Зрозуміло, що штраф можна оскаржити в суді, довівши, що в момент порушення за кермом були не ви, а інша людина. Але навряд чи оскарження будуть масовими — людині простіше заплатити 200 грн., ніж витрачати час на суди і підтверджувати своє алібі», — говорить Кравець.
А ось водії, на яких авто офіційно не оформлено, і далі зможуть залишатися безкарними та лихачити. Йдеться про ті ж евробляхи, а також автомобілі на донецькій, луганській та кримській реєстрації. Поліція може спробувати розсилати штрафи власникам таких авто, але чи будуть їх сплачувати — велике питання. Крім того, як каже Гвоздиков, нестандартні номери (спеціальні, євробляхи тощо), TruCam просто не читає. Всього в «сірій зоні» може виявитися до 6 млн. авто.
Є питання і до ручних камер. «Знову-таки, як буде систематизувати і зберігатися ця інформація, чи буде можливе «сортування» в ручному режимі? З досвіду колишньої спроби впровадження камер: багато тодішніх даїшників купували другу камеру за свої гроші і заробляли нею на життя, знімаючи порушення і видаляючи їх за визначену плату. Де гарантії, що такого не буде цього разу?», — говорить Кравець.
Акт/сертифікат повинен бути на кожен TruCam і номер в акті повинен відповідати номеру на приладі, а прилад при цьому повинен бути опломбований. «Як водій може перевірити — зафіксовано його порушення на провірений TruCam чи ні, якщо передбачається, що будуть виписувати протокол без зупинки транспортного засобу і відправляти за адресою реєстрації? Схоже, «знімати» зможуть на що завгодно і як завгодно, а потім стверджувати, що знімали на повірений прилад », — допускає Станіслав Гвоздиков.
Він вважає, що водії зможуть оскаржити результати зйомок на всі камери TruCam, так як все ж залишаються питання до їх сертифікації. Деякі експерти стверджують, що камери з похибками, в них є так званий «ефект косинуса», який показує перевищення швидкості навіть якщо його немає, в залежності від того як був запрограмований. Хоча за іншими даними, моделі TruCam, в яких присутній цей недолік, в Україну не завозилися і нашою Нацполіцією не використовуються.
Втім, експерти все одно не впевнені, що тотальна відеозйомка на дорогах зможе змінити сумну статистику ДПТ в Україні. А, власне, для цього вона і затівалася. Для цього потрібна масова профілактична робота, більше соціальної реклами та роз'яснень — наприклад, обов'язкові курси для водіїв, які втрапляться на перевищенні швидкості, а також ревізія дорожніх знаків і розмітки. Адже іноді автомобілісти порушують просто тому, що інакше подолати ту чи іншу ділянку дороги просто нереально — нанесена неправильна розмітка, обраний невдалий швидкісний режим та ін.
Костянтин Соприкін