«Підхід до реєстрації місця проживання в Україні не змінювався ще з радянських часів. Сьогодні процедура змушує кожного громадянина доводити державі своє право проживання у помешканні і збирати ряд довідок та підтверджень. Реформа передбачає введення принципу, за яким особі достатньо повідомити про своє місце проживання за допомогою однієї заяви. Нова система базується на повній довірі громадянам з боку держави», — пояснив важливість заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.

Що змінюється?

  • проектом закону скасовується паперовий документообіг;
  • для реєстрації або зняття з реєстрації подаватиметься тільки одна заява;
  • внесення відміток до паспортів про місце проживання буде не обов’язковим і здійснюватиметься тільки за бажанням особи;
  • надається можливість зареєструвати місце проживання з мобільного телефону і оплатити це онлайн;
  • усувається необхідність подавати громадянам довідки про місце проживання або склад сім’ї;
  • реєстрація місця проживання новонародженої дитини буде здійснюватися автоматично, на підставі відомостей ДРАЦС;
  • виключається можливість дублювання реєстрації у різних реєстрах територіальних громад; органи будуть обмінюватися інформацію про місце проживання без залучення особи;
  • інформація про місце проживання відповідатиме дійсності на момент її запиту.

Чи не скористаються цим шахраї?

З метою попередження прийняття незаконних рішень, у тому числі судових, встановлюється, що у разі виникнення спору (наприклад наявності незгоди власника житла) жодне рішення не може ґрунтуватися на одному лише факті реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання особи для:

  • підтвердження законності проживання у житлі (користування житлом),
  • вселення особи у житло або виселення з нього,
  • підтвердження факту проживання (непроживання) у житлі, зокрема з метою його приватизації або набуття права на спадкування за законом на зазначене житло або майно, що знаходиться за адресою зареєстрованого місця проживання,
  • нарахування плати за користування житлом та плати за житлово-комунальні послуги,
  • підтвердження факту оренди (найму) житла чи іншого платного користування житлом,
  • встановлення або скасування будь-яких прав та обов'язків для інших осіб, які проживають у житлі.