За даними джерел ЕП, Мінфін не виключає докапіталізацію Ощадбанку перед входженням у його капітал ЄБРР.
«Держава витратила на докапіталізацію держбанків близько 10 мільярдів доларів з початку 1990-х. Оскільки докапіталізація проводилася через збільшення капіталу за рахунок ОВДП, за якими сплачуються відсотки, то за все це тепер розплачується бюджет, який прийняв на себе велике боргове навантаження», — пояснив Чурій.
За його словами, НБУ бачить необхідність не в тому, щоб вливати у держбанки гроші, а в тому, щоб підвищувати їх ефективність, адже у них є багато можливостей для розвитку.
«У чому відмінність держбанків від приватних? У приватних банках для акціонерів капіталізація — це останній крок», — зазначив заступник голови НБУ.
«Якщо їхній банк потребує додаткового ресурсу, то акціонери в першу чергу шукають шляхи, які передбачають не просто видачу йому грошей, а шляхи, які дозволять підвищити ефективність роботи банку. У тому числі — за рахунок зміни процесів в банку, його внутрішньої трансформації», — стверджує Чурій.
«Капіталізація — занадто простий шлях, ми його вже багато разів проходили. Він не призводив до того, що банки починали працювати більш ефективно. Ми не підтримуємо додаткову капіталізацію ні Ощадбанку, ні інших держбанків, оскільки в цьому немає необхідності», — підкреслив заступник голови НБУ .
«Зараз основне завдання — створити з держбанків нормальні комерційні структури, які збудують свої бізнес-процеси і зможуть заробляти гроші, а не будуть просто проїдати отримане від держави», — резюмував Чурій.
При цьому він підтвердив, що Мінфін може прийняти рішення про докапіталізацію без згоди НБУ.
«Може, звичайно. Він же акціонер. В даному випадку Національний банк — це центр експертизи, з яким вони радяться», — сказав Чурій.