З одного боку, бізнес йде в онлайн, наприклад, обсяг онлайн-продажів у 2017 р. склав 2,3 трлн доларів (що в 2 рази більше, ніж в 2014-му). А з іншого, готівка дорого обходиться державам. У 2017-му операції з готівкою коштували США 628 млн доларів: це прийом, відправлення платежів і переказів, транспортування грошей і т.п., стільки ж було витрачено грошей на її друк. У той час як НБУ в 2016-му витратив 1,3 млрд гривень на друк грошей — за ці ж гроші можна було б відремонтувати 130 км українських доріг.

Українці тримають в руках 28% грошової маси країни

У сусідній Польщі частка готівки в півтора рази нижче — 19%, а в Данії вона становить всього 4%. Такі результати не просто збіг обставин, а цілеспрямована політика держав. Наприклад, в тій же Данії підприємствам роздрібної торгівлі заборонено приймати готівку при розрахунку, тоді як карткою можна розплачуватися навіть в церкві. У Швеції паркінг і громадський транспорт оплачується тільки безготівково. Більш того, шведський уряд навіть веде цілеспрямовану інформаційну кампанію проти кешу.

В цей час в Україні майже половина працюючих продовжує отримувати зарплату в конвертах. А ті, хто отримують на карту, вважають за краще знімати готівку і розплачуватися нею. Квитки на автобуси, потяги, трамваї і тролейбуси сплачуються практично в 99% випадків готівкою.

Замість готівкового розрахунку уряди створюють інфраструктуру для безготівкових операцій

Банки випускають картки, а торговельні мережі, парковки, метро, ​​університети, держустанови обладнують терміналами. У світі лідерами за безготівковими операціями є Швеція і Франція, в Канаді 57% всіх транзакцій — безготівкові.

Українці, в свою чергу, в 2017-м здійснили понад 3 млрд операцій за допомогою розрахункових карток на суму в 2,1 трлн гривень: це і оплата в інтернеті, і розрахунки в торговельних мережах, і перекази з карти на карту. В цілому ж частка безготівкових розрахунків в Україні з 2010 року зросла на 578% і в першому півріччі 2018-го становить майже половину всіх операцій.

Втім, з безконтактними платежами ситуація гірша, ніж з безготівковим розрахунком в цілому.

Станом на липень 2018-го з 60 млн платіжних карток в Україні лише 5% з функцією безконтактних платежів. У Канаді і Японії четверта частина всіх карток — безконтактні, у Франції — 39%, а в Китаї взагалі більше половини.

І хоча частка безконтактних карт у нас невелика, зате з 271 тис. терміналів 71% пристосовані для безконтактних операцій. В одному тільки Києві терміналів — як у всій Польщі (станом на 2015 р.).

За прогнозами Juniper Research, до 2020 р. 15% всіх платежів у торгових мережах будуть безконтактними і досягнуть позначки в 2 трлн доларів. Безконтактні платежі включають в себе як розрахунки за безконтактними картками з технологіями типу PayPass або PayWave, так і мобільні гаманці. До речі, про мобільні гаманці...

Сучасна людина не розлучається ніде лише з однією річчю — смартфоном

Можна забути гаманець, а разом з ним готівку і карти вдома. Але телефон — це новини, контакти, розваги і тепер уже інструмент цифрової «кешлс-економіки», і він повинен бути завжди в кишені.

Мобільні технології прискорюють перехід економік на безготівкову. Кількість користувачів мобільних гаманців в світі, згідно з дослідженнями Juniper, виросте з 1,6 млрд в 2017-м до 2,1 млрд вже в 2019 році.

Беззаперечним лідером і прикладом успішного розвитку мобільних платежів є Китай. У 2017-му році там було проведено мобільних транзакцій на суму в 15,4 трлн доларів. До слова, в США цей показник в 40 разів нижче. Корпорації Alibaba і Tencent, маючи власні мобільні платіжні системи, володіють більш ніж 90% китайського ринку.

Ще одним показовим кейсом є Кенія з її М-Реsa. Це по суті і платформа для мобільних платежів і переказів, яка працює на базі мобільного оператора. У 2012-му в Кенії були зареєстровані 17 млн ​​користувачів сервісом.

До 2017-го лише 3 українські банки — «ПриватБанк», «Альфа-Банк»  та «Укрексімбанк» — мали віртуальні гаманці, придатні для мобільних платежів. А з приходом в Україну сервісів Apple і Google Pay популярність мобільних платежів напевно стане більше. Але не тільки великі компанії та банки впливають на український ринок безконтактних платежів. Наприклад, за перше півріччя 2018-го через український мобільний гаманець Wallet Factоry було проведено 800 тис. транзакцій.

Чому безготівкова економіка робить країни багатшими?

Крім того, що обслуговування готівки — дорого, а розвиток технологій вимагає і розвитку фінансових інструментів, можемо назвати ще кілька причин.

Наприклад, банкам і податковим легше контролювати рух грошей. Тому відмивати гроші, давати хабарі і проводити незаконні фіноперації в рази ризикованіше і складніше. Отже, частка тіньової економіки стає нижче, а податкові надходження — вище. Більше податків — вище і якісніше соціальні стандарти життя. У свою чергу, прозора економіка — сигнал іноземним інвесторам: «Нам можна вірити, несіть гроші сюди і примножуйте їх разом з нами».

Світ визначився з вектором руху — це економіка без готівки. Україна слідує трендам. Уже можна спостерігати певні успіхи, але відставання від розвинених країн істотнє. Це, в свою чергу, створює можливості для активного розвитку Fintech-індустрії в Україні.

Довідник підготувало контент-маркетингове агентство Top Lead за підтримки експертів з UAPAY та партнерів: юридичної фірми AEQUO Law Firm та Ощадбанку. Інформаційні партнери — компанія Mastercard, EBA, фінансовий супермаркет Finance.ua. Аналітичний партнер — BusinessViews.