Про це заявив глава Ради НБУ Богдан Данилишин на своїй сторінці в Facebook.
«Позитивним є те, що зусилля владних структур щодо детінізації та дерегуляції економіки приносять результати. Значний поштовх цьому процесу має дати прийняття Верховною Радою Закону України «Про валюту і валютні операції» та майбутнє прийняття закону України «Про податок на виведений капітал», який також внесено президентом України», - зазначив Данилишин.
Він підкреслив, що детінізації економіки сприяло зміцнення інвестиційної складової. Тим не менш, подальшому виведенню економіки з тіні перешкоджає наявність значних викликів стабільності фінансової системи (зокрема значного державного боргу), а також військовий конфлікт на сході країни.
Данилишин також нагадав, що за даними МЕРТ, у першому кварталі 2018 року рівень тіньової економіки був на 4% менше, ніж за аналогічний період 2017 року. За перші три місяці 2018 року рівень тіньової економіки складав 33% від офіційного ВВП, тоді як на початку 2017-го ця цифра становила 37% і протягом року поступово знижувалась.
Інтегрований показник розміру тіньової економіки, за даними МЕРТ, останнім часом поступово знижується: наприклад, за підсумками 2014 року він становив 41% від ВВП, в 2015 році - 43,5%, в 2016 році - 38%, але, на його думку, продовжує залишатися високим.
За його словами, для виведення економіки з тіні необхідно визначити причини її відходу в тінь. Вони універсальні - підходять для будь-якої країни, в тому числі і для України:
- порівняно високе податкове навантаження, особливо з податків на працю (включаючи соціальні внески) і зайва складність адміністрування податків;
- «зарегульованість» економічної діяльності, велика кількість адміністративних бар'єрів для відкриття і ведення бізнесу;
- слабкість захисту прав власності, неефективність роботи судових органів;
- низька якість послуг державних послуг і відсутність видимого для платника податків зв'язку між рівнем отримуваних ним державних послуг і обсягом його податкових зобов'язань.