Ці сценарії відображаються на показниках боргу, негативно впливаючи на валові потреби у фінансуванні та/або обсяг державного боргу, і включаються в розрахунки з 2018 року.
Про це йдеться в «Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2018-2020 роки, яку схвалив Кабмін, повідомляє FinClub.
«З метою перевірки боргової стійкості України були розглянуті п'ять альтернативних стрес- сценаріїв», — йдеться в Стратегії.
Перший сценарій «Валютний шок» передбачає девальвацію гривні на 20% протягом 2018 року в порівнянні з валютним курсом 30,1 грн/долар. Тобто, це девальвація до 36 грн/долар, що нижче, ніж очікувані НБУ 40 грн/долар в разі відмови від роботи з МВФ і падіння цін на експортні товари України.
Бізнес очікує девальвацію до 28,63 грн/долар, а S&P — до 29,5 грн/долар.
Другий сценарій під назвою «Шок відсоткових ставок» передбачає зсув вгору кривих доходностей (для внутрішнього і зовнішнього боргу), який вплине на інструменти фінансування.
«Стрес-сценарій на основі зростання реального ВВП» робить акцент на ймовірності падіння темпу приросту реального ВВП протягом трьох років на 5 п.п., 3 п.п. і 1 п.п. відповідно.
Четвертий негативний сценарій — «Шок первинного балансу»: мова йде про первинний балансі держбюджету. Негативний баланс на рівні 2% від ВВП призведе до збільшення валової потреби у фінансуванні.
Фінальний п'ятий сценарій «Шок умовних зобов'язань» передбачає, що стійкість фіскального сектора може погіршитися у зв'язку з ризиками надпланових зобов'язань.
«У випадку України цей ризик пов'язаний з вразливим банківським сектором, фінансовою підтримкою держпідприємств і т.д.», — зазначено в Стратегії.
Йдеться про загрозу збільшення навантаження на держбюджет на 1 млрд доларів щорічно в 2018-2020 роки. Шок відповідає реалізації приблизно 80% зобов'язань в обсязі 94 млрд грн, які дорівнюють капіталізації банківського сектора в 2015 році.