«Гучна криза в Туреччині та одночасний обвал рубля насторожили аналітиків, що вірять в циклічність економіки», — зазначає член виконкому Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран у своєму блозі на «Економічній правді». Він нагадує, що подібна ситуація була восени 1998 та 2008 років: у першому випадку грянув дефолт в РФ, а в другому — збанкрутував Lehman Brothers.

Чи можливе повторення цих подій цієї осені? У Туреччині винуватцем кризи називають президента Ердогана, який жваво включався в дії центробанку Туреччини, вимагаючи від нього не підвищувати облікову ставку (з 2010р вона перебувала на рівні 10%, а тривалий час — 8%). Це перегріло економіку за рахунок кредитування в лірі, — пише Шапран. Спочатку грянула інфляція на рівні 15,9% в рік, а в липні підключилася девальвація, адже центробанк не зміг стримати потік бажаючих вийти у валюту навіть за рахунок інтервенцій. На торгах 10 та 13 серпня ліра двічі побила позначку в 7 лір за долар.

Але справжня трагедія розгорнеться в банківському секторі.

Він отримав подвійний удар: спочатку позичальникам, які брали кредити в лірі, банки збільшили ставки з 14-15% до 25-30%, а потім прийшла черга хвилюватися валютним позичальникам — адже за останній рік курс ліри виріс майже вдвічі.

Російський рубль знецінився після публікацій Білого дому проекту нових санкцій проти РФ. Стабільність в Росії в останні 5-6 місяців забезпечували зростаючі ціни на нафту, а її ринок виявився неготовим до зростання ставки ФРС, ставки Банку Англії та інших розвинених країн. ЦБ Росії знижував свою ставку — за півтора року вона впала з 9,75% до 7,25%. Але після натяків Білого дому на посилення санкцій, нерезиденти почали масово йти з ринку російських держпаперів — їх частка впала з 33,62% до 28,2%.

На думку Шапрана, глобальна криза в нашому регіоні може розпочатися, якщо РФ і Туреччина одночасно будуть нарощувати ескалацію конфлікту з США. «Вони є не тільки нашими сусідами, але і нашими торговими партнерами. Разом ці дві країни, за офіційними даними, займають близько 15% українського експорту». А з урахуванням того, що частина експорту в РФ ховається через офшори, реальна цифра може становити 20-25%. Турецький метал, якому закрили ринок США, буде продаватися за зниженими цінами в чорноморському регіоні, а це вже удар проти наших металургів.

Нівелювати негативний ефект від криз в Туреччині і Росії можуть майбутні домовленості України з МВФ. Але навіть в цій ситуації НБУ не варто пускати курс долара нижче 27,0 грн/$, — підсумував Шапран.