Вже наступного дня — в суботу — президент Туреччини Реджеп Ердоган звернувся до громадян: «Якщо під вашою подушкою є долари, діставайте їх. Якщо є євро, діставайте. Негайно несіть їх у банки і конвертуйте в турецьку ліру. Таким чином ми будемо боротися в цій війні за незалежність і майбутнє». Проте, в понеділок вранці рекорд був оновлений — 6,9 лір за долар. А з початку року ліра знецінилася по відношенню до долара на 39%.

І хоча зараз центробанк Туреччини намагається забезпечити банки необхідною ліквідністю за рахунок своїх резервів, а також відкрив для них можливість отримати валютні кредити терміном на один місяць, він сам багато в чому спровокував сьогоднішню ситуацію, — пише у своїй колонці на «НВ» академік НАН України Богдан Данилишин.

«Турецький центробанк чинив значний політичний тиск, викликаний бажанням влади країни забезпечити потужне кредитне стимулювання економіки. ЦБ Туреччини давав зрозуміти, що для боротьби з прискоренням інфляції він має намір підняти базову облікову ставку. Але Ердоган заявив, що він, навпаки, має намір знизити ставку — для пожвавлення кредитування і прискорення економіки.

Вибори в червні Ердоган виграв. Однак споживча інфляція в Туреччині стрімко росла: в травні склала 12,2% в річному вимірі, в червні — 15,4%, в липні — 16%», — пише Данилишин.

В результаті центробанк кілька разів підвищував облікову ставку: до 13,5%, потім до 16,5%, і до 17,75%. Але ці кроки виявилися запізнілими.

На тлі ситуації в Туреччині доречно подивитися на Україну в контексті політики Нацбанку і його політичної незалежності, — зазначає Данилишин. У липні НБУ підвищив облікову ставку. Це стало предметом критики з боку деяких політиків, фахівців та експертів.

Основною функцією НБУ є забезпечення стабільності грошової одиниці України. У поточних умовах, він має незалежність цілей грошово-кредитної політики, операційну незалежність, політичну незалежність.

Нульова цінова динаміка в травні-червні і дефляція (0,7%) в липні — в тому числі є результатом консервативної монетарної політики НБУ, що проводиться в поточному році. Дезінфляційні ефекти від збільшення пропозиції продуктів харчування українського виробництва можуть нівелюватися в осінні місяці. Тобто, НБУ грає на випередження, — пише Данилишин.