«Туреччина — приклад понад успішної програми МВФ. Якщо ви не хочете морочитися макро показниками, то можете згадати, як дешево було відпочивати в Туреччині в all-inclusive на початку двохтисячних і скільки це коштує зараз. У 2001 році в Туреччині була банківська і бюджетна криза. На цьому тлі опозиція, що перемогла у виборах, на чолі з Ердоганом входить в програму з МВФ. І робить все, що від неї вимагається », — згадує експерт.
Подальші події в Туреччині, на його думку, нагадують сценарій розвитку української економіки: очищення банківської системи, боротьба з бюджетним дефіцитом і т.д. В результаті Туреччина отримала 15 років економічного зростання.
Але на цьому приклад успішних перетворень в рамках програми МВФ закінчився. І почалася друга історія. Президент Ердоган оголосив нову економічну політику. Але, на жаль, без урахування законів економіки. «Його електорату не подобається, що кредити дорожчають? Отже накажемо знизити ставки. Зруйнуємо наріжний камінь довіри до турецької економіки — заберемо незалежність центрального банку. І ще свого зятя поставимо міністром фінансів. У підсумку, в той момент коли зростання інфляції зажадає зростання ставок, Центробанк промовчить. Він не зробить свою роботу. А економіка за таке карає», — зазначає Сергій Фурса.
Зараз ліра летить в прірву, хоча в Туреччині немає війни, як в Україні, а найбільший торговий партнер не закриває від неї свого ринку.
«Девальвація таких масштабів завжди предтеча глибокої економічної кризи. Яка тепер трапиться лише тому, що правитель вирішив пограти в популізм і вигадати свій «новий курс», найсправедливіший в світі», — пише Сергій Фурса.
Він проводить паралель Туреччини з Україною. «Якщо ми не хочемо повторити ще одну дурість, то повинні вчитися на чужих помилках. Так, турки все ще багатші за українців. Але і венесуельці були багатшими. Ключове слово «були». А дна у цієї прірви немає. Бо все у світі звичайно, крім дурості. Яка може нескінченно штовхати твою економіку вниз. І трапляється це тоді, коли замість економічної політики здорового глузду (та подивіться на сусідів, зробіть як Польща, Чехія і т. д.) починають вигадувати свій велосипед і придумують унікальну українську економічну політику», — підсумував Фурса.