«Комплексне бачення питання Нацбанк озвучить цієї осені — на той час ми фіналізуємо стратегію макропруденційної політики», — сказала вона.

За словами Рожкової, основне завдання відповідного регулювання полягає в тому, щоб відстежувати накопичення системних проблем.

«Спочатку проводиться аналіз історичних даних банків. Коли ми всі банки зберемо докупи, ми можемо порівняти їх очікування з нашими макропрогнози. Припустимо, ми бачимо, що кредитування якоїсь конкретної галузі зростає занадто швидкими темпами, тоді як монетарнтй підрозділ НБУ очікує зниження цін на товарних ринках. У цьому випадку макропруденційних політика вимагає встановити обмеження, будь-то на весь сектор або якийсь окремий сегмент», — пояснила вона.

Заступник голови зазначила, що чинний мікропруденціальний нагляд не дозволяє побачити загальну картину, оскільки зосереджений на конкретному банку, у якого все може бути добре.

Крім того, Рожкова анонсувала роботу над імплементацією Директиви 2014/59/ЄС. Після впровадження зазначеного документа, НБУ, крім бізнес-плану, планує затребувати у банків так званий «план відновлення».

«Це план дій у кризовій ситуації, але не у випадку системної кризи. Якщо тригер у такій ситуації наступає, ми скажемо банку — швидко включай свій план відновлення і вже роби ось це і це», — сказала банкір.

У свою чергу Фонд гарантування вкладів на підставі плану відновлення повинен буде розробити план врегулювання зобов'язань.

«Наприклад, якщо план відновлення не спрацює, тоді Фонд повинен буде оцінити, чи є можливість якусь частину бізнесу відразу відокремити і продати або просто приєднати до іншого банку разом з депозитами, або віддати під санацію. Інший банк, може бути, на жаль, доведеться ліквідувати», — пояснила вона.

Рожкова також зазначила, що всі ці плани будуть постійно оновлюватися.

«Ось так це працює: від бізнес-моделі на рівні мікропруденціального нагляду до консолідації бізнес-планів в макропруденційному нагляді, потім на випадок стресу буде план відновлення, а у випадку неплатоспроможності — план врегулювання зобов'язань. Головне завдання такого підходу — мінімізувати втрати, як держави, так і клієнтів банків. Це те, про що говорить Євродиректива 2014/59/ЄС і це те, що ми плануємо імплементувати», — підсумувала вона.