У теорії, скорочення тіньових оборотів для держави означає додаткові надходження в бюджет, для людей — підвищення рівня соціальної захищеності за рахунок легалізації зарплати. Питання лише в тому, чи дійсно вітчизняна тіньова економіка почала «худнути», та й взагалі, чи дозволить перемога над тінню махом вирішити всі фінансові проблеми країни.

Підвищення «мінімалки» вдарило по тіні

За даними МЕРТ, частка тіньової економіки в минулому році показала найнижче значення за останні 10 років — 31% від офіційного ВВП. У міністерстві пояснюють небачену легалізацію бізнесу таким чином: в країні зберігається макрофінансова стабільність, розширюється внутрішній попит і географія зовнішніх поставок. Це стимулює ділову активність. А проведені реформи і зниження інвестиційних ризиків дають бізнесу можливість дивитися в майбутнє з оптимізмом. Але все це ніяк не пояснює того, що відбувається.

Дійсно, українська економіка стабільно зростає вже вісім кварталів поспіль. За підсумками минулого року експорт збільшився на 19%, роздрібний товарообіг — на 8,8%, що стало кращим результатом з 2012-го року. Зворотний бік медалі, тобто статистики, не настільки приємний і оптимістичний. Показники минулого року складають всього 79,6% від обсягу промислового виробництва довоєнного 2013 року. У кожному третьому регіоні країни промислове виробництво продовжувало падати. А результати роботи торгівлі говорять про її скорочення в натуральному вираженні. Адже при прирості менше 9% інфляція склала 13,7%.

Про оптимістичний погляд бізнесу в майбутнє взагалі говорити не доводиться. Україна увійшла в піковий період виплат за зовнішніми боргами. Перспективи продовження співпраці з МВФ залишаються туманними. Згідно зі свіжими дослідженнями Європейської Бізнес Асоціації, тільки 34% підприємців впевнені, що в найближчі 6 місяців в Україні покращиться інвестклімат. Чи стане в таких умовах бізнес легалізуватися? — питання риторичне.

Експерти пояснюють зниження рівня неформальної економіки іншими факторами. «Двократне підвищення мінімальної зарплати, напевно, єдине джерело «детінізації» в 2017 році. Просто тепер підприємці змушені показувати офіційно більшу частину винагороди, що, напевно, було зафіксовано під час підрахунку тіні методами, які використовує Мінекономрозвитку. Щоб щось принципово змінилося в умовах і простоті ведення бізнесу — я б не сказав», — коментує виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук.

Світло в кінці тунелю

Не виключено, що і за підсумками поточного року МЕРТ зафіксує подальше зниження рівня тіні. На збереження тренда однозначно вплинуть дві події.

По-перше, запуск в кінці березня нинішнього року автоматичного блокування сумнівних податкових накладних. Це, якщо не перекрило остаточно, то сильно звузило поле діяльності для так званих «скруток» — найпопулярнішої схеми маніпуляцій з ПДВ.

Як працюють «скрутки». Імпортер ввозить партію товару, оплачує на митниці 20% ПДВ і отримує право виписувати податкову накладну своїм контрагентам. Свій товар він продає за готівку «спрощенцю», який не є платником ПДВ і не потребує податкових накладних. Далі такий імпортер знаходить компанію, яка хоче заощадити на сплаті ПДВ до бюджету. І вже з нею оформляє договір на купівлю-продаж товару, який вже давно реалізований «спрощенцем». Покупцеві (за винагороду) виписується податкова накладна, яка дозволяє йому заощадити на сплаті ПДВ до бюджету (на суму ПДВ, що нібито сплачується продавцю).

Придбання компанією невластивих профільної діяльності товарів — явна ознака «скрутки». Наприклад, коли будівельна компанія з якихось причин набуває партію ананасів. Бонусом до таких операцій для імпортерів йшла готівка - компанія заробляла, допомагаючи в операціях «обналу».

По-друге, на статистичне скорочення тіні теоретично може вплинути дія нового Закону «Про валюті і валютні операції». «Тіньова економіка — відповідь на обмеження, які вводяться державою. Але закон про валюту послаблює обмеження щодо руху капіталу. Вільна конвертація валюти в будь-яких розмірах, відсутність обов'язкового продажу валюти сильно зменшить попит на послуги тіньових банкірів. Першими повинні почати легалізувати свою діяльність експортери. Їм вже не потрібно буде переводити свої операції в тінь, оскільки по білому вони отримають більш вигідні умови роботи», — вважає аналітик «Альпарі» Максим Пархоменко.

Існує лише два «але». Зміни наберуть чинності не відразу. Закон передбачає семимісячний перехідний період. Тобто ефект від послаблень буде не раніше наступного року. Крім того, закон може не запрацювати на повну силу, якщо Україна не отримає транш МВФ і буде змушена економити валюту для виплат кредиторам. «Зрозуміло, що в такій ситуації не доведеться розраховувати на послаблення валютних обмежень, а, ймовірно, варто очікувати протилежного», — вважає фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Головні оптимізатори країни

За рівнем тінізації, за версією МЕРТ, впевнено лідирує видобувна промисловість, де рівень неформального виробництва становить 39% від легальних обсягів (на 1% менше, ніж роком раніше). Зафіксоване зниження знаходиться на рівні статистичної похибки. Лідерство галузі в рейтингу тіні не дивно. Наприклад, повністю в тіні залишається видобуток бурштину: компанії, що мають державну ліцензію, добувають близько 5 тонн цього каменю в рік. У Міністерстві екології та природних ресурсів вважають, що реальні обсяги видобутку бурштину становлять 200-300 тонн на рік, можливо і більше. Орієнтовний дохід від нелегальної торгівлі бурштином становить 300-400 млн дол. на рік. Плюс видобуток вугілля в промислових масштабах в зоні АТО, обсяги якого поки ніхто не взявся оцінити, а також копанки, які продовжують працювати і під час військового конфлікту з обох боків розмежування.

На другому місці — операції з нерухомістю, де нелегальний сектор досягає 38% (роком раніше — 42%). Наприклад, за оцінкою Мінрегіону, 70% всіх операцій ринку оренди житла в Україні відбувається в тіні. На третьому — транспортні послуги, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність. Це один з небагатьох сегментів, де МЕРТ зафіксував зростання неформального сектора — з 29% в 2016-м до 36% в 2017-м. Поясненням може служити стрімке зростання обсягів продажів інтернет-магазинів, які повально працюють по накатаній схемі, коли товар дробиться на дрібні партії вартістю до 150 євро (максимально можливу без сплати податків вартість) і завозиться в країну під виглядом приватних посилочних відправлень або особистого багажу без сплати податків. У 2017 році український e-commerce виріс на 30% і досяг, за даними української продуктової IT-компанії EVO, 50 млрд грн.

Як МЕРТ рахує «тінь»

Втім, рейтинг МЕРТ не вказує головного — розмір збитку для економіки і бюджету, який наносить тінізація тієї чи іншої галузі. Більш того, офіційні дані не можуть відображати реального рівня тінізації. І, нарешті, неформальні операції в незрівнянно більших масштабах проводяться в зовсім інших секторах економіки і сферах діяльності, ніж показує МЕРТ в своєму рейтингу. Чому так відбувається?

Тіньова і легальна економіки не існують окремо один від одного, а навпаки, тісно переплітаються. Візьмемо все той же приклад роботи «скруток»: імпортер може ввезти товар цілком легально, але далі ця товарна партія фіктивно продається компанії, зацікавленій в зменшенні сплати ПДВ до бюджету. Або інший приклад: отримавши зарплату в конверті, людина може абсолютно легально розрахуватися цими грошима за покупки в магазині. Іншим словами, у нас практично немає ланцюжків «виробництво-споживання» абсолютно легальних або повністю тіньових. Створена в тіньовому виробництві додана вартість може перерозподілятися на легальному споживчому ринку і навпаки. Саме тому точно підрахувати рівень тіні практично неможливо. Наприклад, МВФ вважає, що українська неформальна економіка становить 45%.

Ознаки, за якими МЕРТ визначає рівень тіні, можуть свідчити зовсім про інші процеси в економіці. Для визначення рівня тіньової економіки міністерство використовує чотири методи. Перший — метод «витрати населення — роздрібний товарообіг». Дослідники вважають, що витрати домогосподарств на придбання товарів повинні збігатися з показниками обороту в роздрібних торгових мережах. Якщо ці дані не збігаються, то це розбіжність визнається як обсяг тіньової економіки. Але, наприклад, населення активно скуповується не тільки в супермаркетах, але і на базарах. На погляд два згаданих показника не будуть збігатися.

Другий — електричний метод. Вважається, що на виробництво одиниці ВВП витрачається певна кількість струму, якщо споживання струму випереджає приріст виробництва, електроенергія йде на створення тіньової продукції. Активний майнінг (коли майнери підключаються до промислових об'єктів) поставив під сумнів і цей метод. Хоча і раніше він не був ідеальний.

Третій — метод збитків підприємств. Базується на гіпотезі, що якщо компанія працює в мінус, то вона веде частину діяльності в тіні. Але з урахуванням рецесії, яка тривала у нас півтора року, навряд чи варто розглядати цей метод визначення тіні серйозно.

І, нарешті, монетарний метод. В його основі лежить гіпотеза, що для обслуговування економіки певного розміру потрібна пропорційна кількість грошей (монетарна база). Хоча, якщо простежити монетарну базу країн і рівень тіні, ці показники не завжди корелюють між собою.

Отже, згідно з цими методами МЕРТ обчислив рівень тіні за результатами минулого року на рівні 31% ВВП. Що втрачає від цього бюджет? У 2017 р. номінальний ВВП, згідно з даними Держстату, склав 2982,9 млрд грн., тобто приблизно 114 млрд дол. Таким чином, всю вітчизняну тіньову економіку (виходячи з даних МЕРТ) можна оцінити приблизно в 35 млрд дол. Повністю легальну економіку не має жодна країна в світі. Нашою перемогою було б скорочення тіні до 10% ВВП, як в найбільш успішних країнах. Іншими словами, можна легалізувати максимум 20 млрд дол., з яких у вигляді податків буде сплачено близько 5-7 млрд дол. Для порівняння, в майбутньому році Україні за зовнішніми боргами потрібно виплатити 19 млрд дол.

Що не врахував МЕРТ

Так невже ж це правда, що українська «тінь» настільки незначна? «Справа в тому, що МЕРТ вважає тіньовий ВВП за 4 методикам і бере середнє значення з 4 результатів. Всі 4 методики припускають, що МЕРТ бачить 100% тіньового ВВП, що, звичайно ж, неправда. Є ВВП, який не можна прорахувати через споживання енергії або витрати населення. Тому МЕРТ систематично недооцінює тіньовий ВВП і малює нам весь час поліпшення, якого на практиці може і не бути», — говорить фінансовий аналітик Віталій Шапран. На думку Андрія Шевчишина, старшого аналітика ГК FOREX CLUB, основні зони тіньової економіки — сірий імпорт та контрабанда, офшорні операції, конвертаційні центри, ринок праці.

За оцінкою міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, від боротьби з контрабандою держава може виграти 70 — 100 млрд грн. За підрахунками Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна, щорічно з України виводиться близько 10 млрд дол., через що бюджет недоотримує 50-65 млрд грн., ще 12-15 млрд грн. на рік бюджет втрачає від роботи конвертаційних центрів. Свого часу міністр соціальної політики України Павло Розенко називав суму в 200 млрд грн., які виплачуються в конвертах. Тобто Пенсійний фонд втрачає 50-60 млрд грн. До цього можна ще сміливо приплюсувати тіньові операції з державними активами. Так, тільки по справах, що розслідувало НАБУ за фактами корупції на держпідприємствах, сумарні збитки оцінюються в 20 млрд грн.

Безумовно, розправитися з тінню в Україні цілком реально за наявності політичної волі. Але ось міжнародні експерти не дуже-то на це сподіваються. За даними дослідження Міжнародної асоціації дипломованих сертифікованих бухгалтерів (АССА) «Тіньова економіка до 2025 року», оприлюдненому в червні 2017 р., рівень тіньової економіки в Україні в 2017 р. склав близько 46%, і до 2025 р., як вважають автори дослідження, він знизиться приблизно на 1%.

Тамара Зверухо