Основний принцип VC для всіх однаковий: інвестор або фонд розподіляє капітал серед десятків перспективних проектів, усвідомлюючи, що більшість виявляться неуспішними. Зате ті, хто досягне успіху, не тільки з лишком покриють збитки, але і принесуть інвестору прибуток в 10 та більше разів від розміру початкових вкладень.

Але ось обсяги інвестицій, оцінка компаній і кращі стадії можуть сильно відрізнятися від регіону до регіону. Щоб зрозуміти, як саме інвестують в різних країнах, варто поглянути на місцеву екосистему венчура «зверху»

США: самий «гарячий» ринок світу

США і Північна Америка в цілому — «найгарячіший» технологічний ринок у світі. Венчурних фондів тут понад півтори тисячі: в National Venture Capital Association до 2017 року нарахували 1562 існуючих фондів.

Класифікувати фонди можна за обсягами вкладень та стадіями інвестування. Так, великі венчурні фонди вкладаються в проекти, що виходять на IPO. Для США на цій стадії характерні чеки в $100-500 млн. Зустрічаються і більш великі угоди, частіше — при одночасній участі кількох фондів. Поміж фондів, націлених на фінансування на пізніх стадіях — General Atlantic, Silver Lake Partners і інші.

Інший тип — фонди, що інвестують на тих же стадіях, але з середнім чеком в $10-30 млн. У цьому сегменті високий потенціал зростання прибутковості, але обсяги доступніші, таких фондів більше. Найвідоміші імена на кшталт Sequoia Capital, Andreessen Horowitz і Khosla Ventures працюють саме в цьому сегменті.

Великі фонди можуть інвестувати і на більш ранніх стадіях. Однак є інституції, сфокусовані саме на seed-раундах і series A. Це Benchmark, First Round Capital. Окремо потрібно відзначити відомі акселератори (Y Combinator, 500 Startups), на рівні яких існують об'єднання бізнес-ангелів та ангельські фонди.

«Сама екосистема — мабуть, найактивніша в світі. Капіталу на американському ринку більше, ніж в інших регіонах. На кожній стадії є десятки, а то і сотні фондів, які змагаються за перспективні угоди. З цієї причини і оцінка проектів зазвичай вище. Навіть компанія, у якої ще немає готового продукту, за рахунок «зоряної» команди і перспективної ідеї може коштувати $15-20 млн. Через жвавість ринок працює швидше. В середньому американський фонд витрачає менше часу на одну транзакцію, ніж, наприклад, європейський », — коментує керуючий партнер фонду TA Ventures Вікторія Тігіпко.

Консервативна Європа

Головна відмінність європейського ринку від американського — в тому, що на цьому ринку майже немає учасників, які інвестують $100-500 млн та більше. Більшість відомих фондів працюють із середнім чеком в $10-20 млн і фокусом на series A round. Чимало й успішних seed-фондів.

У кожній країні є регіональні фонди, але є й ті, хто працює відразу в декількох країнах або в Європі в цілому. Наприклад, фонд Coparion працює виключно в Німеччині. А ось Global Founders Capital, DN Capital, Lakestar, Holtzbrinck Ventures і Point Nine Capital — міжнародні фонди, що працюють в тому числі в Європі.

Характерна особливість європейського ринку венчура — більш широке поширення приватних клубів для інвесторів, які зазвичай працюють на базі венчурних фондів. Найбільше таких клубів в Швейцарії, Німеччині та Італії.

Є один і в Україні, це iClub, який заснований венчурним фондом TA Ventures. Як пояснюють засновники, клуб дозволяє взяти участь в раунді інвесторам, у яких немає великих сум та спеціалізованих знань в області інвестування в технологічні проекти. Учасники інвестують спільно з фондом-засновником. Якщо для інвестування в фонд зазвичай потрібно не менше $1 млн, то для учасників клубу поріг входу знижується до $10-25 тисяч.

Європейський венчурний ринок менш розвинений, ніж американський. Так, за даними MoneyTree Report за перші три місяці 2018 від PwC і CB Insights, в I кварталі 2018 року в Північній Америці було укладено тисячу двісті дев'яносто вісім угод на $21,9 млрд (майже половина світового обсягу), а в Європі закрили 593 угоди на $4, 8 млрд.

«Європейський ринок більш консервативний і більш фрагментований. Компанії повільніше ростуть, але в процесі цього зростання «спалюють» менше коштів. У підсумку вони швидше виходять на прибутковість, ніж американські. Зрозуміло, з цього правила є чимало винятків, воно описує усереднену ситуацію на ринку », — говорить партнер німецького офісу TA Ventures Павло Шапіро.

Відсутність великих чеків ($ 50-100 млн) обмежує ринок. Компанія, орієнтована на глобальну експансію і вже захопила частину ринку, швидше за залучить кошти в США, стверджує Павло Шапіро. Якщо команда вирішить шукати фінансування на місцевому ринку в Європі, вона, швидше за все, отримає менше коштів від інвесторів.

«Їй доведеться коригувати роботу таким чином, щоб швидше почати отримувати прибуток. З іншого боку, ми також бачимо тенденцію створення технологічних компаній в Європі, а недавні історії успіху, такі як Delivery Hero або iZettle, підкреслюють цей тренд», — пояснює Павло Шапіро.

Через специфіку ринку, проекти, які здатні швидко масштабуватися на весь світ, шукають фінансування в США. Поступово ситуація змінюється, в Європі теж з'являються фонди, готові інвестувати дуже великі суми і закривати угоди, які можна порівняти за масштабами з американськими. Наприклад, в березні фінансовий сервіс N26 залучив $160 млн. У квітні Revolut «підняв» інвестиції в $250 млн. У свою чергу, американські фонди починають активно розглядати європейські проекти і інвестиції в них.

Азия: новый конкурент США

Азія — відносно новий ринок: згідно з оцінкою Blue Future Partners, в регіоні активно працює 162 фонди. При цьому інтернет-населення, з 260 млн у 2016 році зросте до 480 млн користувачів до 2020 року. Обсяг ринку цифрової економіки збільшиться з $30 млрд у 2016 до $200 млрд у 2025 році.

З огляду на таке активний розвиток і перспективи зростання, в регіон «заходять» міжнародні фонди та з'являються локальні венчурні капіталісти. Серед гравців, які прийшли з глобальної арени або працюють по всій Азії, можна назвати Sequoia, WI Harper Group, IDG Capital.

Характерна особливість азіатського венчурного ринку — активна участь держави. Наприклад, є GIC Private Limited і Temasek Holdings, засновані урядом Сінгапуру, китайський Innovation Fund For Technology-Based Firms. Ще одна особливість — активна участь корпоративних фондів: наприклад від Alibaba, Tencent, Softbank. У Європі та США корпоративний венчур набагато менш активний.

Хоча фондів, що працюють в азіатському регіоні, не так багато, на місцевому ринку час від часу укладаються угоди, які вважаються дуже великими навіть за американськими мірками. Так, починаючи з 2015 року компанія Grab закрила кілька багатомільйонних раундів, а в 2017-м залучила $2,5 млрд.

Азіатський ринок стартапів і венчура розвивається високими темпами. На початку року Financial Times повідомляла, що місцевий венчурний ринок за обсягами майже зрівнявся з американським ($70,8 млрд євро проти $71,9 млрд) і найближчим часом його обжене.

Україна та СНД

Український ринок венчура важко порівнювати навіть з європейським, не кажучи вже про США та Азію. Венчурних фондів, готових інвестувати на пізніх стадіях, в країні майже немає. Велика частина гравців вкладає в seed-раунди і series A. Це пов'язано не тільки з малим обсягом капіталу, а й з високими ризиками.

Оцінки компаній та обсяги інвестицій набагато нижче, ніж в більш розвинених регіонах. Однакові компанії, запущені в Україні й в США і орієнтовані глобально, будуть відрізнятися за вартістю в рази. Це пов'язано з тим, що американська компанія спочатку знаходиться на більшому ринку, у неї більше потенційних користувачів, а у цих користувачів, у свою чергу, вище купівельна спроможність.

«Важливий фактор — відсутність розвиненої інфраструктури екосистеми венчурного фінансування. У США така інфраструктура є, вона дозволить компанії легше залучити кошти як на початковій стадії, так і на наступних етапах, бізнес швидше отримає ресурси для масштабування, швидше підвищить капіталізацію і принесе інвесторам прибуток. На українському ринку права інвестора менш захищені. Законодавча та податкова база, на жаль, не сприяють створенню стартапів та залученню венчурних інвестицій зі світу. Якщо стартап націлений на європейський або глобальний ринок, йому доводиться реєструватися в більш доброзичливих юрисдикціях — наприклад, Делавер, США ", — стверджує партнер TA Ventures Ігор Семенов

Є й інші нюанси. Українські IT-фахівці дуже кваліфіковані, з сильною технічною експертизою та користуються величезним попитом на міжнародній арені.

«До нас в TA Ventures часто звертаються закордонні партнери з проханням допомогти організувати розробку в Україні. Однак, для повноцінного розвитку ринку стартапів їх все ще не вистачає », — каже Ігор Семенов.

У кожного з ринків є свої плюси і мінуси — як для стартапів, так і для інвесторів. Наприклад, в США найімовірніше отримати більший прибуток від вкладень, тому що сам ринок активніше і його обсяг більше. Одна і та ж компанія в США буде коштувати дорожче, ніж в Європі, тому що вона спочатку знаходиться на великому, «гарячому» і досить однорідному з точки зору маркетингу ринку.

З іншого боку, перенасиченість ринку може привести до того, що компанія буде швидко «палити» гроші і в підсумку збанкрутує. Ще один можливий сценарій — залучення наступного раунду інвестицій за низькою оцінкою, це розмиє частку інвестора, який вклав кошти на більш ранній стадії. До того ж, конкуренція за стартапи занадто висока, так що вартість компаній в США часто невиправдано завищена.

В цілому, виходить, що ринок, де вищі шанси отримати більший прибуток, — це ринок з більш високими ризиками. Пошук балансу між потенційним прибутком і можливими загрозами — основа майстерності венчурного інвестора.