Підсумки тижня, що минає, в своєму блозі на НВ підвів Сергій Фурса. «Мінфін» публікує скорочений текст статті.

Світові ринки були в черговий раз налякані торговими війнами. Трамп вирішив ескалувати війну з Китаєм, піднявши ставки, що змусило навіть незворушних китайців, які, здається, не чекають багато чого від цих рудих варварів, сказати вголос те, що багато хто давно думають. При цьому торгова війна б'є більше по третіх країнах, залучаючи деяких з них безпосередньо, а інших — зачіпаючи побічно. Чи не жарт, на цьому тижні навіть султан Ердоган підвищив мита для американських товарів, показуючи перед недільними виборами, що він крутий хлопець. Так чи інакше, але черговий виток торгової війни вдарив по основному з ринків, хоч і зачепив при цьому і самі Штати. Ринок США теж втратив за підсумками тижня, але не так суттєво. Індекс S&P500 відкриється в п'ятницю на позначці в 2749 пунктів.

У підсумку, тиждень пройшов під знаком розпродажів на ринках, що розвиваються. Акції країн ринків, що розвиваються, втратили в середньому 4% за останні 7 днів. Наскільки кривавою буде ця різанина сказати важко, до кінця тижня ситуація трохи стабілізувалася. Тому зовсім не зайвим виявився МВФ, який замість Чіпа і Дейла приходить на допомогу, на цей раз Аргентині. Програма підтримки на $50 млрд стала реальністю. Чергова програма для країни, яку до останнього часу дуже часто порівнювали з Україною. Найприкріше для самих аргентинців, що в останні роки це порівняння втратило актуальність, країна активно реформувалася, викликаючи захоплення у ринків і економістів. Але величезний дефіцит так і не переможений, що й зробило Аргентину першою жертвою в поточній м'ясорубці. 

Український сегмент єврооблігацій також постраждав від торгових війн Трампа. Якщо у Мінфіну і була надія вийти на ринок ще влітку, не чекаючи траншу МВФ (ще навесні здавалося, що невеликий довипуск попередніх серій цілком можливий), то зараз він повинен з нею розлучитися. Ціни українських єврооблігацій пішли в піке, Україна-32, розміщена у вересні, тепер торгується нижче 90% від номіналу. А прибутковість цього випуску вже досягла 9%. У такій ситуації на ринку, навіть отримавши транш МВФ, ніхто не гарантує, що вікно буде відкрито, і необхідні кілька мільярдів доларів Україна зможе залучити на відкритому ринку. Хоча, з огляду на темпи виконання програми МВФ, це питання стане актуальним не раніше осені, а там вже все може змінитися.

На цьому тижні Рада проголосувала необхідний закон для запуску антикорупційного суду, але так і не дісталася до правки про апеляцію, про яку дбайливо нагадала мадам Лагард в офіційному прес-релізі, де за дипломатичними посмішками чувся металевий тон вимог. Не кажучи вже про те, що невирішеним залишається питання з цінами на газ.

Під ударом стилю переговорів президента США опинилася й українська гривня, яка, як і валюти інших країн, що розвиваються, перебувала під тиском втечі капіталу. Звичайно, Україні щастить, що капіталу у нас не так багато встигло зайти, а значить, і тиск в рази менше, ніж на валюти Туреччини або Аргентини. Та й Нацбанк України на відміну від того ж Центробанку Аргентини зважився підняти ставку ще до того, як це стало «вже пізно». Але повністю нівелювати ефект не виходить. І в черговий раз нам нагадують, що ми живемо в глобальному світі, де слова Трампа в далекому Вашингтоні впливають на життя тітки Асі з Цюрупинська. В результаті на валютному ринку спостерігалися гойдалки, коли курс пройшовся спочатку з 26,1 до 26,6, а потім повернувся до 26,3. Подейкують, що справа не тільки в містері Трампі, а й в тому, що деякі власники валютних облігацій, колишні власники, нарешті, конвертували свої гривні в рідні долари. Але що це, як не відхід капіталів у спокійні води? У майбутньому, можливо, ці хвилі будуть більше, що є наслідком проголосованого закону про валютну лібералізацію. Саме голосування стало найбільш позитивною новиною для ринку капіталів України в цьому році, та й може за останні років 10. Якби депутати проголосували ще й закон про незалежні наглядові ради державних банків, то ціни б їм не було. Але ціна у депутатів якраз є, як і у державних банків, і тому закон в черговий раз провалили.

А Мінфін продовжує залучати на внутрішньому ринку долари, розміщуючи валютні папери. В українських банків зараз досить доларів і вони готові ними ділитися з урядом. При цьому поки Мінфіну вдається уникати зростання прибутковості, що особливо важливо в гривневих облігаціях. Але найцікавіше почнеться восени. І наскільки цікаво буде, в черговий раз залежить від непосидючих українських депутатів.