«Програмне» відтермінування

Минулого тижня Нацкомісія з регулювання ринків фінпослуг прийняла зміни до Комплексної програми розвитку фінансового сектора України до 2020 року (Програма). Як пояснив «Мінфіну» член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов, проект документа узгодили всі фінрегулятори. Найближчим часом його повинні затвердити Національний банк України і Нацкомісія з регулювання ринків цінних паперів (НКЦФБР). «Це документ трьох регуляторів. Він був попередньо схвалений усіма. З цього питання також проводилося засідання профільного парламентського комітету », — розповідає Олександр Залєтов.

Один з важливих пунктів Програми — перенесення термінів, відведених на трансформацію фінансових відомств, і створення так званого мегарегулятора на базі Нацбанку. Колишній варіант документа відводив на реалізацію цього проекту час до кінця 2018 року. Планувалося, що в зв'язку з цим парламент прийме так званий «законопроект про Спліт» (№2413a «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій державного регулювання ринків фінансових послуг»). Він пропонує ліквідувати Нацкомфінпослуг і передати її функції НБУ і НКЦФБР. Цей багатостраждальний документ завис у Верховній Раді ще з 2015 року. Тоді депутати його прийняли в першому читанні, але після цього голосування постійно переносили.

Зараз у веденні Нацкомфінпослуг знаходиться майже 2000 компаній. Комісія наглядає за страховим ринком, кредитними спілками, ломбардами, фінансовими, лізинговими та аудиторськими компаніями. Це досить велике господарство. Сумарний обсяг активів підопічних комісії на кінець 2017 року перевищував 170 млрд грн., капітал — 56 млрд грн. За даними Нацкомфінпослуг, загальний обсяг кредитів, який видали в минулому році кредитні спілки, ломбарди і фінкомпанії, досяг 45,5 млрд грн.

Оновлена ​​Програма розвитку фінсектора-2020 вже не передбачає поспіху. Вона відкладає вирішення питання про вдосконалення системи нагляду за небанківськими компаніями до кінця 2019 року і довше. «Це бачення всіх регуляторів», — повідомив «Мінфіну» Олександр Залєтов. За його словами, зараз «м'яч на стороні парламенту». Події будуть розвиватися виходячи з того, чи проголосують депутати за закон про Спліт.

Що думають в парламенті

Як стало відомо «Мінфіну», депутати не мають наміру відкладати голосування закону про спліт. Його можуть проголосувати найближчим часомі. «Домовленості є з усіма трьома главами регуляторів», — розповіли в профільному комітеті. Хоча в кінцевому підсумку не всі залишаться задоволені. Подейкують, що нинішньому голові Нацкомфінпослуг Ігорю Пашко обіцяли після ліквідації комісії посаду в Раді Нацбанку. Але після призначення Олександра Петрика президентська квота була закрита.

Якщо закон буде прийнятий зараз, він набере чинності через 12 місяців після прийняття. Так що перебудова фінрегуляторів доведеться на 2019 рік. За словами генерального директора Української федерації страхування Галини Третьякової, в новій редакції законопроекту про спліт перехідний період, відведений на трансформацію регуляторів, буде збільшений з 6 місяців до року. «Якщо закон ухвалять вже цього року, то трансформація завершиться в кінці 2019 року. Це цілком відповідає датам, вказаним в новій Програмі», — зазначає вона.

Один з факторів, який змушує поспішати депутатів — присутність закону про спліт в переліку домовленостей з МВФ. Хоча в нинішній ситуації кредитору, ймовірно, набагато важливіше прийняття закону про антикорупційий суд в Україні. Саме від цього документа буде залежати наступний транш, а, отже, і доля гривні, і економіки України в цілому. Але голосувати за цей проект в парламенті не поспішають.

Що далі

Нацбанку дійсно кортить підвищити свій статус до мегарегулятора. Необхідність такого сценарію там підтверджують і думкою міжнародних експертів. Заступник голови НБУ Катерина Рожкова пояснювала зацікавленість центробанку в розширенні повноважень двома причинами. По-перше, небанківські фінансові компанії стали частково надавати і деякі банківські послуги. А регулювання на цьому ринку залишається слабким. По-друге, багато небанківських фінустанов так чи інакше пов'язані з власниками банків. І на Інститутській не хочуть випускати їх з поля зору.

Учасники ринку по-різному ставляться до того, що передача НБУ нагляду за небанківськими гравцями може бути відстрочена. «Думаю, законопроект треба приймати негайно, його потрібно було проголосувати ще «вчора», — вважає Третьякова. На її думку, тільки НБУ здатний навести порядок на небанківському ринку. Якщо весь нагляд буде сконцентрований під «парасолькою» одного відомства, діяльність фінустанов буде регулюватися більш якісно і ефективно.

Інші експерти вважають, що Україна ще не доросла до таких змін. «Світова практика показує, що створення мегарегулятора ніколи не було «штучною» реформою, а, скоріше, — відповідною реакцією держави на економічні процеси на фінансовому ринку. Наприклад, у багатьох країнах мегарегулятор створювався для вирішення проблеми нагляду з появою на ринку великих інвестиційних груп і багатопрофільних фінансових інститутів. Тобто логіка завжди була в тому, щоб розвиток регулювання і нагляду йшов слідом за ринком, а не навпаки. До того ж, зараз в світі існує тенденція відмови від моделі мегарегулювання через її неефективність», — стверджує адвокат Роман Бадаліс.

До того ж, технічна передача функцій від одного органу іншому, без істотного розширення повноважень, не зробить регулювання більш ефективним. Мало передати нагляд від Нацкомфінпослуг Нацбанку. Треба дати останньому якісні інструменти, щоб навести порядок на ринку. Без законодавчих змін це неможливо.

Консолідація нагляду за всіма фінринками - аж ніяк не тотальна тенденція на розвинених ринках. За даними МВФ, з 70 країн, які проводили реформи, всього 27 притримувалося цієї концепції. Створюючи мегарегуляторів, ці країни робили їх повністю незалежними і відокремлювали від центробанків. «Між тим, НБУ виконує і монетарну функцію, відповідаючи за стабільність української валюти, і здійснює нагляд. Хоча в багатьох інших країнах, наприклад, тієї ж Німеччині, нагляд виведений з повноважень центробанку. Тому, коли НБУ отримав статус незалежного органу, а потім йому також віддали ліцензування, нагляд за банками, можливість встановлювати нормативи, які він ні з ким не погоджує, створилася патова ситуація. Результат ми бачимо — 56% банківської системи за останні роки просто зникло», — стверджує генеральний директор Асоціації Страховий Бізнес В'ячеслав Черняховський.

Бардак перед виборами

Фінансистів лякає і невідомість. Підсумковий документ, який подадуть на друге читання, мало з ким обговорювалося. «Ринок бачив тільки законопроект, який парламент проголосував у першому читанні, але абсолютно не зрозуміло, як він змінився зараз. Ми не знаємо, якими будуть умови реалізації спліта. Тому складно робити висновки — добре це чи погано. Хотілося б бачити не реформу заради реформи, а чітко пророблений план, дорожню карту, які якісно підтримають ринок», — говорить керівник департаменту бізнес-розвитку та правового забезпечення компанії« ІЗІ Кредит» Олена Крижановська.

Експерти відзначають, що перший варіант проекту був явно виписаний на користь великих компаній. «Якщо функції регулятора перейдуть до НБУ, він буде вводити нові нормативи, посилювати регулювання, за аналогією з банківським ринком. Очевидно, що їх виконання буде під силу великим гравцям. А таких за останній час з'явилося багато, зокрема, серед фінансових компаній: після «чистки» на банківському ринку багато власників банків-банкрутів створили структури на небанківському ринку. Вони опиняться в більш виграшній позиції, а дрібні компанії будуть змушені закритися», — вважає директор компанії «24 Онлайн» Костянтин Буряк.

Але головним «підводним каменем» проекту про спліт може стати той факт, що його реалізація прийдеться на рік виборів в Україні. З одного боку, це може перетворити ідею мегарегулятора в чергову «вітринну реформу». «На темі наведення порядку на фінансових ринках можуть почати спекулювати політики, щоб заробити симпатії електорату», — допускає Крижанівська.

З іншого боку, від несвоєчасної реформи можуть постраждати споживачі. На ліквідацію Нацкомфінпослуг і передачу її функцій Нацбанку документ відводить 12 місяців. З огляду на, що цей рік буде виборним, процес може затягнутися. «Цей період «лихоліття» на ринку може бути використаний як інструмент тиску на компанії. Але головне, їм можуть скористатися недобросовісні гравці. Нацкомфінпослуг ліквідують, всі справи відправляться в архів, виробництва закриються, багато документів буде втрачено. Таке вже було одного разу, коли ліквідували Держфінпослуг і створювали Нацкомфінпослуг. Цей процес тривав кілька років і викликав справжній хаос на ринку», — нагадує В'ячеслав Черняховський. Так що і зараз є ризик, що у деяких недобросовісних компаній з'явиться спокуса просто «зникнути», не виконавши свої зобов'язання перед клієнтами. Регулятор, який буде знаходитися в процесі перебудови, навряд чи зможе цьому перешкодити.

Костянтин Соприкін