З початку цього року мінімальна зарплата в нашій країні зросла з 3200 до 3700 грн. Наступна планка — 4200 грн. Правда, поки чергове підвищення відкладається через несприятливу економічну ситуацію в країні. Але, як заявили в Кабміні, влада готова повернутися до цього питання при першому ж зручному випадку. Розраховують на підвищення окладів і ті, хто отримує більше мінімалки. Як розповіла «Мінфіну» аналітик rabota.ua Тетяна Пашкіна, зараз розрив в реальних пропозиціях роботодавців і очікуваннях претендентів перевищує 20%. «Така ситуація спостерігається вже більше двох років. Скоротити цей дисбаланс до 6% вдалося після підвищення мінімалки до 3200 грн, коли було переглянуто зарплати не тільки найменш оплачуваним, але й іншим фахівцям. Але після набрання чинності безвізом  і початку масової трудової міграції, різниця між бажаною і реальною зарплатою знову перевищила 20%», — говорить експерт.

Наприклад, робітники «Криворіжсталі», які нещодавно оголосили страйк, вимагають зарплату в 1000 євро (зараз середній рівень зарплат на підприємстві — 14000 грн). І, як вважає голова профспілки металургів і гірників Сергій Комишев, можливість переглянути оклади у роботодавця є. «Коли «Криворіжсталь» приватизували, частка зарплатного фонду становила 12% в собівартості продукції, а зараз — всього 6%», — пояснив він.

У той же час бізнес традиційно нарікає, що підвищувати зарплати їм особливо нема з чого. Кредити зараз дорогі, а собівартість виробництва продукції постійно зростає.

«Мінфін» розбирався, чи є у вітчизняних роботодавців прихований ресурс для перегляду зарплат, і які фахівці можуть розраховувати на надбавку цього року. 

Кого вже переоцінили

Якщо вірити офіційній статистиці, зарплати в Україні і так ростуть досить динамічно. Так, середні зарплати, станом на 1 квартал цього року, збільшилися на 26,1% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склали близько 8400 грн на місяць.

Найбільше отримують в Києві — 13400 грн. На другому місці — Донецька обл. (8900 грн), на третьому — Київська (8400 грн). У топ — 5 потрапили також Дніпропетровська (8390 грн) і Запорізька (8300 грн) області.

Найменш щедрі роботодавці в Тернопільській, Чернівецькій, Чернігівській (6400 грн), і Херсонській (6500 грн) областях.

При цьому в деяких галузях оклади зростають швидше, ніж в цілому по країні. Наприклад, в промисловості — на 26,3% (до 8600 грн), в торгівлі — на 24,6% (до 8700 грн), водному транспорті — на 50,9% (до 8900 грн), в держуправлінні і оборонці — на 45% (до 10300 грн), у сфері послуг — на 29,1% (до 7600 грн). У списку аутсайдерів — сільське господарство, де зарплати зросли на 21,5% (до 5900 грн), будівництво — на 21,1% (до 6800 грн), охорона здоров'я — на 18,2% (до 5300 грн).

Але вірити офіційним даним можна із застереженнями. Справа в тому, що Держстат моніторить звітність, в основному, великих підприємств і фактично «не бачить» середні і дрібні, які вважають за краще не «світити» реальні зарплати своїх працівників. «Наприклад, та ж будівельна галузь декларує зарплати на рівні 7 000 грн, а за фактом є лідером серед нелегальної зайнятості в Україні. Або IT — галузь, у якій офіційні зарплати близько 14 000 грн. Але не секрет, що IT- фахівці отримують набагато більше», — каже голова Всеукраїнської профспілки виробничників і підприємців Наталія Землянська.

З урахуванням цієї тенденції, зарплатна статистика виглядає дещо по-іншому.

«В середньому зарплатні пропозиції в 2017 році зросли на 18%, а «апетити» претендентів — на 31%. Якщо врахувати інфляцію і подорожчання товарів з споживчого кошика, виходить, що підвищення окладів в минулому році було, як то кажуть, ні про що», — зазначає Пашкіна.

Кадровики також вказують на нерівномірне підвищення окладів. Так, студенти без досвіду роботи отримали відразу 27% надбавки (зараз отримують від 6000 грн), HR- фахівці — 25% (від 10000-12 000 грн), адміністративний персонал — 23% (від 7000-8000 грн). «Гарну динаміку демонструє фармацевтична галузь — зростання зарплат з початку року склало 20,4% (до 18000 грн).

У той же час робітники в промисловості стали отримувати більше лише на 12% (9300 грн), а інженери — тільки на 9%. У торгівлі зростання склало 16% (6900 грн), у сфері обслуговування -19% (8000-9000 грн).

Обіцяють одне — платять інше

Втім, ці цифри дуже усереднені. Деякі роботодавці, зіткнувшись з дефіцитом персоналу, підвищили зарплату в рази, — розповів керівник Державного центру зайнятості Сергій Кравченко. За його словами, водії і кваліфіковані будівельники можуть легко заробити в Україні до 25000 грн на місяць, а, наприклад, хороший сантехнік в Києві — до $2000. «Дефіцит кадрів такий, що хороші фахівці можуть розраховувати на рекордні зарплати», — говорить він.

Дійсно, деякі підприємства, особливо на Західній Україні, які зіткнулися з масовим відтоком персоналу в сусідні Польщу та Угорщину, минулого року підвищили їм зарплати на 50-70%. 

Але платити «за красиві очі» роботодавці більше не згодні. На багатьох заводах паралельно діє жорстка прив'язка зарплати до результату, дотримання трудової дисципліни та ін. В результаті отримати обіцяні 25000 грн на місяць теоретично можна, але на практиці — складно. Схожу методику взяли на озброєння й інші роботодавці, яким в оголошеннях і при оформленні в штат обіцяють одне, а потім платять набагато менше. «Ми вже втомилися боротися зі службами таксі. Вони публікують оголошення з заявленими зарплатами в 25-40 тис грн, хоча зрозуміло, що заробити такі гроші водій зможе, хіба що, цілодобово не виходячи з машини», — говорить Тетяна Пашкіна.

Через такі хитрощі роботодавців плинність персоналу в Україні останнім часом різко зросла. За даними компанії Ernst & Young, цей показник збільшився за останні два роки з 16% до 20%, що є свого роду рекордом. Для порівняння: в Європі середній відсоток міграції з компанії в компанію давно не піднімався вище 13%.

У rabota.ua розповідають, що в їх опитуванні 66% респондентів вказали, що не проти змінити роботу і знаходяться в пошуках більш вигідної пропозиції, тобто є потенційними перебіжчиками. Куди вони в підсумку прилаштуються — до більш щедрого вітчизняному роботодавця або в іноземну компанію, виїхавши на роботу в Європу по безвізу, — залишається тільки гадати.

Кому доплатять

За даними Держстату, фонд оплати праці в середньому по Україні, станом на початок січня 2018 року, складав 61,3 млрд грн., а в березні він зріс до 66,4 млрд. грн. Для порівняння: минулий рік вітчизняні роботодавці почали з сукупним зарплатним бюджетом в 47,8 млрд грн., а закінчили — з близько 69 млрд. грн. Тобто, в порівнянні з минулим роком, витрати на зарплати в Україні в січні 2018 р знизилися. Експерти пояснюють цей факт зменшенням числа штатного персоналу. Але в першому кварталі цього року знову намітилося зростання.

Найдинамічніше зарплатні бюджети ростуть в промисловості (з 15,8 до 17,7 млрд грн за перший квартал 2018 року), торгівлі (з 6,7 до 7,2 млрд грн.), будівництві (з 1,2 млрд до 1,4 млрд грн), телекомунікаціях (з 1,5 млрд до 1,8 млрд грн) та ін.

У деяких галузях зарплатний фонд не тільки не збільшився, а й, навпаки, скоротився. Так, в транспорті він зменшився з 6,4 млрд до 6 млрд грн, в тому числі, в авіації — з 262 до 260 млн грн.

Але навіть у найбільш щедрих роботодавців на фонд оплати праці йде не більше 10-15% від загального обороту, тоді як в європейських країнах на персонал витрачають до 20-25%. Тобто, теоретично, підвищувати оклади працівникам компанії можуть.

Але далеко не факт, що вони захочуть це робити. Вітчизняний бізнес традиційно киває на високі ризики своєї діяльності — нестабільний курс гривні, дорожнечу кредитних ресурсів, мінливу систему оподаткування. Згідно з опитуваннями роботодавців, які проводила компанія Ernst & Young, цього року вони планують підвищити зарплати в середньому на 12%. Тобто оклади зростуть не так помітно, як  минулого року і цю надбавку, швидше за все, з'їсть інфляція, яка, за всіма розрахунками, перевищить 12%.

На збільшення своїх доходів нинішнього року можуть розраховувати, в першу чергу, робітники, зайняті в різних галузях. Оскільки трудова міграція з України в Європу продовжує наростати, і їдуть на заробітки, в основному, представники робочого класу, компанії просто вимушені переглядати їм оклади. Наприклад, на Дніпропетровському меткомбінаті повідомили, що збільшили зарплати з 1 квітня цього року. Найбільші надбавки — 25% — отримав лінійний персонал. А представникам найбільш дефіцитних спеціальностей (сталевари, газівники, вальцювальники та ін) додатково доплачують ще 5%. Тобто в цілому їх оклади збільшилися на третину. Фахівцям середньої ланки на підприємстві платять на 15% більше, ніж раніше, а управлінським кадрам оклади не переглядали. Але кадровий дефіцит на комбінаті все одно є. Цікаво, що там оголосили акцію «Приведи друга»: якщо за рекомендацією штатного працівника на підприємство влаштувалася нова людина і пропрацювала місяць, той отримує премію в 100 грн. Після закінчення трьох місяців (якщо новачок за цей час не звільниться) — ще 100 грн.

Домовилися про підвищення окладів також на «Криворіжсталі». Після страйку робітників залізничного цеху, їм пообіцяли збільшити ставки до 14-18 тис. Це, звичайно менше, ніж 1000 євро, які мітингувальники вимагали у роботодавця, але все одно на 20% більше, ніж раніше.

Експерти прогнозують, що цього року можуть вирости доходи також у IT-фахівців. Конкретні цифри їх нових зарплат будуть залежати від курсу долара, але, швидше за все, збільшення складе до 15%. «IT- компанії підвищують зарплати з оглядкою на курс, так як більшість працює на іноземних замовників. Якщо збільшення окладів буде занадто великим, наші фахівці виявляться дорожчими індійських та китайських і ризикують втратити вигідні замовлення», — пояснює Тетяна Пашкіна.

Експерти очікують, що підтягнуться також зарплати в сільському господарстві, де зараз платять менше, ніж в інших галузях (близько 6000 грн). Так як європейські роботодавці активно зазивають до себе сезонних робітників, нашим господарствам, щоб зібрати урожай, доведеться доплатити працівникам хоча б 20-25%.

У офісного персоналу оклади, якщо і зростатимуть, то несуттєво — на 10-15%. Причому не виключено, що трохи доплативши, роботодавці захочуть повісити на «синіх комірців» і додаткові обов'язки. А ось представники самих конкурентних професій — юристи, економісти, маркетологи та ін. — зовсім ризикують опинитися без надбавки. Підвищувати зарплати таким фахівцям будуть вибірково — тільки найціннішим і незамінним. Навряд чи можуть розраховувати на особливу прихильність роботодавців і продавці. Їх доходи, якщо і зростуть, то хіба що за рахунок загального підвищення цін на товари (основний дохід таких фахівців — це відсоток від продажів).

При цьому немає гарантій, що українцям будуть виплачувати їх зарплати вчасно. За даними голови Всеукраїнської профспілки виробників і підприємців Наталії Землянській, заборгованість із зарплати в цілому по Україні вже становить 2,4 млрд. грн.

«Навіть якщо у бізнесу є економічні підстави підвищити зарплату, то робиться це в більшості випадків за рахунок різних схем ухилення від податків (наприклад, недоїмка по ЄСВ становить 8,1 млрд. грн.). В Україні дуже мала частка соціально відповідальних бізнесменів. Зойки з приводу тиску на них адресовані державі, але оптимізуються за рахунок працівника», — каже Землянська. За її словами, зараз профспілки ведуть переговори з укладення генеральної угоди за участю уряду та роботодавців. Згідно розділу «оплата праці», дебати проходять особливо бурхливо. «Ми наполягаємо на зростанні зарплат цього року не менш ніж на 45%, в 2019- на 35%, а в 2020 р — на 25%. Якщо цього вдасться досягти, середня зарплата в країні виросте в цьому році до 10,2 тис., п до 2020 року — до 17,7 тис. грн. Розрахунок простий — темпи зростання зарплат повинні бути не нижче потроєного індексу інфляції», — пояснила Землянська. Але чи прислухаються роботодавці до цих побажань — невідомо.

Марія Коливанова