Чому цей вибір так складний для української влади, у своїй колонці на НВ написав виконавчий директор Центру економічної стратегії, член ради реанімаційне пакету реформ Гліб Вишлінський. «Мінфін» публікує скорочений текст статті.
За 2018-2019 роки Україні потрібно виплатити майже $11 млрд зовнішнього державного боргу. Станом на кінець березня на валютних рахунках уряду залишалося приблизно $1,4 млрд, яких вистачить до серпня, якщо не чіпати валютних резервів НБУ. Яких, для порівняння, всього $19 млрд. Якщо розтратити більше половини резервів на виплату держборгу в найближчі півтора року, то резерви наблизяться до мінімального рівня 2014-2015 років. Тоді це закінчилося обвалом гривні.
Теоретично можна позичити ці мільярди у приватних кредиторів. Минулої осені, через кілька місяців після успішного отримання траншу МВФ, нам вдалося перевести кредит під понад 7% річних в доларах. Для порівняння — ставка за кредитами МВФ приблино 3% річних, а за макрофінансовою допомогою ЄС, неможливою без виконання умов Фонду, взагалі близькою до нуля.
Очевидно: держава, нездатна виконати дві умови МВФ, переплатить куди більше. І ймовірність того, що такій державі напередодні виборів в принципі дадуть потрібну суму, невисока.
Тому українським політикам доведеться або виконувати зобов'язання перед МВФ, або ставити країну на грань фінансової кризи. І хоч умов усього дві, одна з них несе величезний ризик для еліти. Ця умова — створення незалежного антикорупційного суду на основі рекомендацій Венеціанської комісії. Без такого суду неможливо прибрати основні перепони для інвестицій в Україну: всеохопну корупцію і недовіру до судів. Не прибравши ризики втрати власності для інвесторів, ми нескоро повернемося навіть до рівня добробуту застійного 2013 року, і відтік рук і мізків на Захід ще більше прискориться.
Головна умова політичної незалежності антикорупційного суду — вирішальна роль міжнародних експертів в призначенні суддів. Однак політична верхівка боїться, що незалежність суду зруйнує систему безкарності і «рішалова», яка лежить в основі влади в країні ще з радянських часів.
Саме тому незалежний антикорупційний суд набагато небезпечніший для влади, ніж друге зобов'язання перед Фондом, вирівнювання ціни на газ для населення і промисловості. Очікуване зростання ціни на 30% можна порівняти з ростом середньої зарплати за минулий рік і, хоч і неприємний, але може бути пояснений громадянам — навряд чи вони хочуть, щоб олігархи і далі продовжували наживатися на різниці цін.
Тому найближчі тижні стануть найважливішими для країни. До прийнятому в першому читанні законопроекту президента про антикорупційне суді подано 1700 поправок. Профільний комітет за них ще не брався, а правити законопроект потрібно, президент свідомо подав проект, що не відповідає зобов'язанням перед МВФ. Щоб до літніх канікул отримати позитивне рішення Фонду, закон має бути ухвалено не пізніше червня.