На сьогодні оподаткування податку на прибуток здійснюється шляхом коригування фінансового результату, визначеного згідно положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Хоча чітке дотримання вимог національних та міжнародних стандартів ще не являється загальноприйнятою практикою для платників податків, бо протягом багатьох років основним пріоритетом для бізнесу було ведення саме податкового обліку, порушення якого було і є основною причиною донарахувань з боку податкових органів.

Але з 2015 року в зв’язку зі змінами законодавства та переходом на ведення бухгалтерського обліку, як основи для ведення податкового обліку, акценти змінилися. Однак значна частина платників на сьогодні ще не здійснила заходи щодо визначення методології бухгалтерського обліку та приведення його у відповідність до стандартів та закріплення альтернативних принципів методів в обліковій політиці підприємства.

Чому ж так важливо для бізнесу визначитися з методологією обліку, тобто з обліковою політикою для кожного підприємства?

Визначена та прийнята облікова політика — це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерськогообліку, складання та подання фінансової звітності, що є основою для підготовки декларації з податку на прибуток. І некоректне застосування даних методів, чи відсутність їх закріплених в наказі — є на сьогодні предметом маніпуляцій при перевірці органами ДФС та призводить до коригування доходів та витрат відповідно до альтернативних методів обліку, які на вибір надаються підприємству стандартами ПСБО та МСФО.

Про статистику порушень бухгалтерського обліку платниками свідчить як статистика ДФСУ так і власна практика перевірок ведення бухгалтерського та податкового обліку платників податків, сформована на основі професійного досвіду.

Нещодавно прес-служба ДФСУ оприлюднила типові порушення, виявлені при планових перевірках за 2016-2017 роки, серед яких левову частку займають:

  • завищення податкового кредиту за рахунок робіт та ТМЦ, отриманих від «сумнівних» суб’єктів господарювання;
  • завищення витрат внаслідок порушень стандартів бухгалтерського обліку;
  • заниження доходів внаслідок неврахування отриманих безповоротних фінансових допомог, протермінованої кредиторської заборгованості;
  • реалізація товарів (робіт, послуг) нижче фактичної собівартості;
  • порушення при обчисленні рентної плати за користування надрами.

Як бачимо, порушення стандартів бухгалтерського обліку — одне з основних в рейтингу типових порушень ДФСУ. Для того, щоб сформувати об’єктивне бачення типових помилок обліку, KPMG провела власний детальний аналіз всіх судових рішень, де предметом донарахувань були порушення методології бухгалтерського обліку за період 2016-2018 роки. На основі аналізу судових справ та рішень адміністративного суду апеляційної інстанції було зроблено наступні важливі висновки:

По-перше, позитивним фактом являється те, що 80% справ було прийнято на користь платників податку, в незалежності від суми донарахувань чи ділянки бухгалтерії, в результаті порушення обліку якої були донараховані податки та штрафи.

По-друге, у 100% рішень суду, які були прийняті на користь платника податку, позиція захисту платника податків базувалася на закріплених обліковою політикою принципах ведення обліку. Звісно, за умови, якщо такий закріплений внутрішньою обліковою політикою принцип чи метод обліку є відповідним до ПСБО чи МСФЗ. Тобто наявність облікової політики та закріплених в ній принципів- це запорука правильності обліку за гарантованого захисту перед податковими органами та судами найвищої інстанції.

По-третє, найбільш типовими порушеннями та предметом судових спорів являються наступні ділянки обліку: нарахування курсових різниць на заборгованість в національній валюті, розрахунок резерву сумнівних боргів, операції з основними засобами та іншими необоротними активами (амортизація, переоцінка та ін), визнання запасів та розподіл транспортно-заготівельних витрат, оцінка доходів та витрат (собівартість реалізованих товарів, робіт, послуг; розподіл загальновиробничих витрат, витрати на збут та ін.)

Та основним висновком для бізнесу є можливість значного зниження ризиків донарахувань з податку на прибуток при перевірці податковими органами за наявності методологічно правильно складеної та закріпленої облікової політики підприємства. Яка також являється і гарантією правильності та надійності фінансового обліку та звітності, і основою для прийняття ефективних управлінських рішень.