Третя світова так і не настала. Постріли в Сирії, виконані з хірургічною точністю і такою ж акуратністю, на додачу до санкцій, розігнали поки що тільки сировинні ринки. Вперед біжить алюміній, де Русалу його метал відмовляються навіть транспортувати по Росії, боячись нарватися на санкції, за ним побігли нафта (завжди любить постріли на Близькому Сході) і руда. Остання відреагувала ще й на ВВП Китаю, який вийшов кращим за очікування. Трамп же тиждень не писав твітти, здатні завдати шкоди економіці й фондовим ринкам.
У підсумку, ринки дещо зросли за останній тиждень. Індекс S&P500 відкриється в п'ятницю з позначки в 2693 пунктів. Ростуть технологічні акції, особливо ті, які пристосовані розважати вас на дивані. Зростає Netflix, Amazon. Навіть Facebook зростає. І лише десь в кутку на самоті страждає Ілон Маск, акції якого деякі любителі знаходити аналогії вже порівнюють з Enron. Але поки що тих, хто вірує в колонізацію Марса, вистачає для того, щоб стримувати його акції від піку.
Український сегмент єврооблігацій на цьому тижні перебував під тиском. Суверенні папери знизилися, і тиснула їх вниз нескінченна дурість і розпродажі на ринках, що розвиваються. І якщо з розпродажами нічого не можна вдіяти, то ось дурість виглядає особливо безглуздо. Квітень добігає кінця, а прогресу з МВФ в України не видно. І ось уже міністр фінансів, оплот оптимізму і один з останніх українських політиків, які можуть зустрітися з міністром фінансів США безпосередньо (або просто з будь-якою пристойною людиною у Вашингтоні) змушений заявити, що цілком можливо Україна зробить маленький випуск ще до МВФ. А це був дуже поганий знак, який вказує на те, що транш МВФ так і залишиться міражем. Тим більше, «невеликий обсяг» випуску до траншу може легко трансформуватися в велике розміщення вже в процесі продажу, варто тільки інвесторам необережно подати великі заявки. І це все прекрасно розуміють в Нью-Йорку, Сан-Франциско і в Лондоні навіть без підказок з боку тих, хто глибоко занурений в українську кухню.
А на внутрішньому ринку облігацій Мінфін вирішив показати, хто в домі господар, і провчив деяких учасників ринку. Уряд давно натякав, що йому не подобаються неконкурентні заявки на первинних аукціонах. В умовах, коли Мінфін намагається штовхати ставки вниз (до речі, не кажіть про це Юлії Тимошенко, яка розгледіла піраміду на ринку ОВДП, мабуть, порівнявши поточні 17% з рівнем в 29,5%, який був колись за її прем'єрства), йому важливо створювати ажіотаж. Але учасники ринку вдало уникали щурячих перегонів, подаючи неконкурентні заявки, що дозволяло не робити ставки, залишатися на безпечному боці й отримувати свої папери. І ось на цьому тижні, нарешті, сталося. За річними паперами було подано три заявки, на не таку й високу суму (70 млн грн) і всі вони були неконкурентні. У Мінфіну був вибір, або самому визначити ставку в межах розумного відхилення від попереднього рівня, або відмовити всім. І в тому, і в тому випадку, Мінфін не любили б. Або за низький рівень прибутковості, або за безрезультативні розміщення. У підсумку, заявки залишилися незадоволеними, а Мінфін, можливо, залишився в упевненості, що на наступний раз бажаючих подавати такі заявки буде вже менше.
Гривня трохи ослабла на цьому тижні. Не виключено, що це пов'язано зі спробою частини нерезидентів вийти з українських паперів ще до закінчення терміну їх обігу. Зафіксувавши отриманий купонний дохід і ревальвацію гривні, яку ми спостерігаємо з січня. Зрештою, краще ворог хорошого і це розуміють багато клієнтів іноземних банків. З іншого боку, для українського ринку це непогана новина. Якщо нерезиденти мають намір тікати перед виборами, то набагато краще, щоб вони це зробили не всі в один день, а поступово, дозволяючи валютному ринку перетравлювати їх заявки. Український ринок акцій продовжує відчувати себе досить добре. Піднявшись на висоту в 1800 пунктів, індекс УБ примудрився не впасти звідти. У підсумку, ранок п'ятниці індекс УБ почне з позначки в 1817 пунктів. І поступово зростає ліквідність на ринку, що є ще більшим позитивним знаком, ніж навіть зростання самого індексу, якому ще наздоганяти й наздоганяти себе самого в доларовому еквіваленті 2011 року. Тим часом, ніби непомітно, але настрої економічних гравців, вимірюваних НБУ, досягли позначки 2011 року, перебуваючи на найвищому рівні за останні шість років. Ось що значить весна.