Приватні інвестори за допомогою корпоративних бондів отримують можливість зберегти і примножити вільні гроші в умовах, коли традиційні інструменти не працюють. Які перспективи корпоративних облігацій в Україні, і чи варто в них вкладатися фізособам, «Мінфіну» розповів Сергій Васьков, керуючий партнер лізингової компанії «ЕСКА Капітал».
Східна Європа, країни Південної Америки знайшли спосіб зміцнити свою економіку активно залучаючи мешканців своїх країн до вкладень у вітчизняний бізнес. Ситуація, що склалася в Україні, також сприяє розвитку цього сегменту.
По-перше, депозити не встигають за інфляцією, яка в 2017 році склала 13,7%. Держбанки і банки з іноземним капіталом пропонують 7-12% річних у гривні. І їхні ставки продовжать знижуватися.
Читайте також: Весняна спека: Максимальні ставки за депозитами зростають
По-друге, довіра загалом до банківської системи безпрецедентно низька. Навіть криза 2008 року не призвела до масового закриття банків. Те ж, що відбувається в останні роки, називають «банкопадом». За даними на 1 березня 2018 року на ринку залишилося працювати 82 фінустанови. 1 січня 2014 го їх було 180.
По-третє, матеріальні цінності вже давно не служать твердою опорою благополуччя. Ціни на нерухомість падають, починаючи з 2008 року. Золото не перспективне. Індивідуальний банківський сейф наразі не є надійним місцем зберігання, з огляду на високий рівень злочинності і низьку банківську культуру в країні.
Серед консервативних інструментів з помірним ризиком найбільш виграшно виглядають ОВДП і корпоративні облігації. На українському ринку сьогодні можна знайти бонди з 18-20% річного доходу. Як правило, ці боргові папери випускають стало працюючі компанії з понад десятирічним стажем роботи, які пройшли через дві кризи. Тому надійність корпоративних облігацій може бути вища, ніж у банківських депозитів і навіть боргових державних паперів (з огляду на те, з якою ефективністю ведеться управління країною).
Втім, розвиток ринку корпоративних облігацій в Україні відбувається не так швидко, як хотілося б.
З одного боку, це залежить від активності емітентів. Щоб вкладення стали масовими, як, наприклад, в Польщі, необхідно робити більше випусків. Вдалі розміщення змусять говорити про сегмент загалом. І хоча попит з боку приватних інвесторів сьогодні помітно зростає, темпи можуть значно прискоритися.
З іншого боку, розвиток ринку корпоративних облігацій — це завдання, яке має взяти на себе також держава. Необхідно вживати заходів щодо стимулювання цього сегменту, вести освітню роботу серед населення, підвищувати фінансову грамотність. На жаль, ми не бачимо на сьогодні якоїсь активності в цьому напрямі. Мабуть держава поки що не зрозуміла, що розвинений внутрішній інвестиційний ринок – один з базових чинників фінансової стабільності країни.
Висока прибутковість облігацій – це дуже добре. Але також інвестору необхідно забезпечити захист вкладень. І ось на цьому напрямі значні успіхи вже досягнуті. На завершальній стадії прийняття перебувають два важливих закони: №5068 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих видів облігацій» та №7055 «Про ринки капіталу та регульовані ринки». НКЦПФР очистила ринок від сміттєвих паперів і ретельно перевіряє емітентів, щоб не допускати шахрайства.
Незважаючи на зазначені труднощі, інвестори сьогодні мають достатньо можливостей для придбання корпоративних облігацій.
Процедура купівлі корпоративних бондів не надто складна, але без посередництва професійного торговця цінними паперами фізособа купувати цінні папери не має права. Тому, після відкриття рахунку в цінних паперах в депозитарній установі, потрібно буде укласти договір з брокером.
Як такого порогу входження для придбання облігацій немає. Витрати на послуги посередників надто незначні, щоби стати обмежуючим чинником. Є прецеденти, коли фізособи купували облігацій на 10-50 тис грн. Але загалом, має сенс вкладати в облігації суми від 200 тис грн і вище. Тоді прибуток може бути відчутним. Справа не тільки в грошових витратах на послуги посередників. Необхідно також вкласти свій час і зусилля на збір документів, відкриття рахунків, укладання договорів і т. ін.
Вибір облігацій також потребує часу на аналіз інформації. На інвестиційний рейтинг цілком покладатися не варто. Об'єктивність оцінок поставлена під сумнів практикою українського фондового ринку. Отже будь-якому інвестору – фізичній особі чи інвестиційному банку – рекомендується ознайомитися з кредитною історією компанії, дізнатися, скільки вона працює на ринку, наскільки перспективним є цей ринок сьогодні, хто нею керує, який досвід у цих людей тощо. Зрозуміло, що це потребує певного рівня економічних знань. Але рано чи пізно час все однаково нас зайнятися власною фінансовою грамотністю. Чим раніше почнемо, тим менше грошей втратимо.