Потенціал у оновленої системи є, відзначають банкіри: швидкість роботи приватних виконавців в рази перевищує показники їх колег з Державної виконавчої служби.

Ключова проблема на стороні Мін'юсту, який вважає цю реформу одним із головних досягнень минулого року: міністерство так і не змогло вирішити питання оперативної атестації приватних виконавців - за рік в системі було зареєстровано лише 100 активних учасників. За підрахунками міністерства, українському ринку потрібно в 20 разів більше приватних виконавців.

Як працює оновлена ​​система і в чому причина проблем, що виникли, розбирався «Мінфін».

Ідеологічний ефект

Перші приватні виконавці приступили до роботи в серпні-вересні минулого року. За даними Мін'юсту, на момент початку реформи рівень виконання судових рішень в Україні становив 6%. В системі при цьому працювало близько 4 000 державних виконавців, на яких доводилося 4 млн справ. За словами міністра юстиції Павла Петренка, 80 перших приватних виконавців збільшили частку виконаних рішень до 18%.

«Ми дійсно були здивовані першими результатами: якщо у працівників ДВС йшло на стягнення 420 — 450 днів з моменту рішення суду, то їх приватні колеги встигають вкластися за 90 днів», — говорить керівник Інноваційного центру коллекшн Альфа-Банку і Укрсоцбанку Олена Супрун.

Як уточнив «Мінфіну» заступник міністра юстиції Сергій Шкляр, приватні виконавці довели до стягнення близько 80% початих виробництв. Від стягнення до реалізації майна у них зазвичай проходить близько 14 днів.

Радник голови правління Ідея Банку з юридичних питань Юлія Карпець зазначає, що кількісні показники роботи приватних виконавців в масштабах банків поки не дуже помітні. За її словами, банкірів більше хвилювала відсутність конкуренції і низька мотивація виконавців з держсектора.

«Головна зміна, скоріше, ідеологічна: з'явилася альтернатива при виборі інституцій між державним і приватним виконавцем в процесі примусового виконання рішень судів та інших органів. Але якщо говорити в цілому, на ефективність результатів стягнення за банківськими портфелями це поки не вплинуло », — зазначає Карпець.

Ще один якісно новий момент — простежити за ходом виконавчого провадження тепер можна на сайті Міюста в системі АСВП (автоматизована система виконавчих проваджень).

Мотивація без гарантій

Причина більш високої ефективності приватних виконавців очевидна: вони зацікавлені в тому, щоб максимально швидко отримати свою винагороду — 10% від суми стягнення, пояснює Олена Супрун.

За словами Юлії Карпець, особливо оперативно приватні виконавці працюють в випадках, коли боржником виступає велика юрособа, що має обороти, діюче виробництво і застави у вигляді нерухомості. Але разом з тим, їх залучення до справи не дає гарантії швидкого стягнення.

«Наприклад, за іпотечним кредитом без мораторію і перешкод боржника предмет іпотеки буде переданий торгуючої організації на перші торги з визначенням дати їх проведення тільки на 90-й день. Це пов'язано з регламентом проведення виконавчих дій. Тобто в даному випадку 90 днів — це мінімум, тому що стягнення — це не торги, а отримання реальних грошей», — каже Карпець.

За словами Супрун, своєю роботою приватні виконавці впливають і на ефективність колег з ГІС, які раніше були не настільки мотивовані через властиву держструктурам бюрократію, а також більш низькі ставки винагороди.

«З приходом приватних конкурентів держвиконавці теж активізувалися. Не хочеться лаяти ГІСи, але перевага приватних виконавців спочатку була очевидною: одній машині розвернутися простіше, ніж колоні», — вважає Супрун.

Не кожному дано

Незважаючи на локальну ефективність приватних виконавців, глобального ефекту вони поки не демонструють. За словами Юлії Карпець, їх, як і раніше, критично мало. В деяких областях України їх взагалі немає.

Україні потрібно не менше 2 000 приватних виконавців, кажуть в Мін'юсті. За даними Павла Петренка, тільки в минулому році заявки на статус приватного виконавця подало більше 1000 чоловік. Реальні дозволи на роботу отримали лише 100 з них.

Для того, щоб стати приватним виконавцем, потрібно пройти навчання і здати кваліфікаційний іспит. Із завданням справляються далеко не всі: за підсумками останньої кваліфікації (іспит відбувся 19 лютого), посвідчення виконавця отримали тільки 7 з 18 претендентів. 29 січня успішно завершити навчання вдалося 6 претендентам, ще 15 людей не змогли скласти іспит.

«Раніше навчання проходило тільки при Мін'юсті, зараз ми домовилися з Одеською юракадемією, що має прискорити процес. Взагалі ми хочемо, щоб виконавці навчалися на місцях, а в Київ приїжджали тільки здавати іспит», — розповів« Мінфіну» Сергій Шкляр.

За його словами, атестаційна комісія при Мін'юсті через розбіжність графіка її членів встигає приймати не більше двох іспитів на місяць.

Теперішнє і майбутнє 

Порівняно невисока конкуренція і відсутність достатньої кількості кваліфікованих кадрів дозволяють чинним приватним виконавцям самим диктувати правила гри своїм замовникам.

Як зазначає Юлія Карпець, нерідко вони відмовляються займатися занадто дрібними, на їхню думку, справами. В окремих випадках, відчуваючи свою безальтернативність, вони можуть виконувати роботу неякісно, ​​додає Карпець. Наприклад, є прецеденти, коли майно боржника описувалося «в сліпу», без виїзду на місце.

«Приватні виконавці будують свою бізнес-модель так, щоб вона не була збитковою. Тому вони намагаються працювати з кейсами, за якими витрати (грошові, часові і т.д.) будуть менше. Головним чином, вони відмовляються працювати з незабезпеченими боргами на невеликі суми, а також з кредитами, забезпеченими рухомим майном, пошуки якого вимагають витрат », — пояснює Карпець.

Зараз банкіри не  дати чіткберуться давати чітку оцінку реформі -  для цього потрібно, щоб з моменту її запуску пройшов, як мінімум, рік. В майбутньому фінансисти очікують більш помітних результатів роботи приватних виконавців. На думку міністра Петренко, збільшення штату приватників до 2 000 осіб дозволить підвищити рівень виконання судових рішень в Україні до 60-70%.

Ольга Терещенко