Які бонуси може дати така новація покупцям квартир і як відіб'ється на цінах на житло в новобудовах, «Мінфіну» розповів Руслан Редька, партнер практики корпоративного права Juscutum.
Розмови про комплексне реформування українського будівельного законодавства ведуться вже не перший рік. Кабінет міністрів України вважає, що результати перетворень повинні знайти своє відображення в Містобудівному кодексі, але процес його розробки просувається дуже повільно. На сьогоднішній день законодавець реформує галузь «точково».
Законопроект вносить зміни в порядок проведення професійної атестації виконавців робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури (архітекторів, інженерів-проектувальників, інженерів технічного нагляду, експертів). Така атестація проводиться Атестаційною архітектурно-будівельною комісією, але ці повноваження можуть передаватися саморегульованим організаціям.
Новації законопроекту зобов'язують громадян, які бажають пройти атестацію, пред'являти комісії або саморегульованій організації документи, які підтверджують страхування своєї професійної відповідальності. Раніше такий вид страхування був добровільним, і багато фахівців їм нехтували.
Світова практика показує, що страхування професійної відповідальності в будівництві — надійний і ефективний механізм, що захищає від наслідків різного роду ризиків. Будь-яка професійна діяльність пов'язана з ризиком завдати шкоди третім особам внаслідок ненавмисних помилок. Навіть багаторічний досвід може не врятувати від простої необачності. Масштаби наслідків можуть бути різними — від незначної шкоди до катастрофічного з багатомільйонним збитком і людськими жертвами.
Законопроект має позитивно позначитися на галузі в цілому, але будь-які новації в нашій країні супроводжуються значними труднощами їх впровадження.
У перспективі житло здаватиметься в експлуатацію більш якісне, ніж зараз. Забудовники не будуть зацікавлені в низькій якості робіт, тому що їх результат може спричинити в майбутньому настання страхового випадку, грошові збитки і відповідальність, аж до кримінальної.
До процесів підключаться також страхові організації, які ще на стадії проектування вивчатимуть об'єкти будівництва. Вони будуть зацікавлені в їх високій якості, щоб мінімізувати свої ризики виплат по страховці. Але ми не можемо виключити ймовірність того, що великі забудовники будуть створювати під окремі проекти підконтрольні страхові компанії і таким чином впливати на ситуацію в цілому.
Не варто забувати й про те, як виплачуються страхові відшкодування в нашій країні. Часто вибити гроші за той чи інший страховий випадок просто неможливо.
Хочеться вірити, що законопроект виконає свою мету і забудовники стануть більш дисциплінованими. Хоча на даному етапі рано говорити про те, як нововведення позначаться на практиці.
Цілком реально, що з часом формальний підхід стане пережитком минулого і від будівельників вимагатимуть більш високої якості, а всі стадії будівництва опиняться під ретельним контролем.
Нововведення відіб'ються і на фінансовому добробуті будівельників, так як за атестацію та за оформлення відповідних договорів страхування необхідно буде платити чималі кошти.
Україна поступово переймає досвід зарубіжних країн, в яких будівельники обов'язково повинні страхувати свою відповідальність. Будь-який зарубіжний замовник проекту разом з атестатом або сертифікатом, який підтверджує кваліфікацію, наприклад, архітектора, буде вимагати від нього страховку, сума якої відповідає можливим втратам при спорудженні або експлуатації об'єкта будівництва.
Обов'язкове страхування професійної діяльності, якщо буде належним чином реалізовано, дозволить захистити права і інтереси інвесторів та інших учасників будівництва, розподілити ризики і посилити відповідальність сертифікованих фахівців, підвищити якість проектування і будівництва об'єктів та посилити позиції України в рейтингу Doing Business за індексом контролю якості.