Були помічені і самі банки, які продають валюту з власної позиції під придбання тих же ОВДП в свій портфель цінних паперів. Але незважаючи на продовження розрахунків з бюджетом, були досить активні і покупці валюти — великі імпортери енергоносіїв і товарів споживання. Мабуть вони вирішили не втрачати можливості підкупитися валютою і періодично виходили на ринок з викупом ситуативного її надлишку.
В цілому по дню на ринку відчувалася перевага пропозиції валюти над попитом, що і давило на курс. Особливо продуктивними в цьому напрямку були перші дві години сесії, коли і відбулося основне падіння курсу — з ранкових декларативних 26,32/26,36 гривень до 26,27-26,28/26,31-26,32 до 12 годин. Ближче до обіду відбулася корекція до 26,29/26,33 гривень за рахунок виходу на ринок основної маси покупців валюти та поглинання ними фактично всього надлишку пропозиції долара.
Спекулянти продовжували працювати в режимі «в дві сторони», не граючи на активне заниження котирувань. НБУ знову не виходив на торги в більш публічній формі аукціону по купівлі долара. До кінця сесії — за рахунок проведення поодиноких операцій на невеликі суми і з'явившогося незначного перевищення попиту над пропозицією — долар відвоював частину втрачених з ранку позицій. Завершилися торги на рівні 26,30 / 26,34 гривні при загальному тренді на продовження зміцнення гривні. Основна частина угод за даними ВалКлі пройшла в межах широкого коридору 26,2336-26,2810.
Проте, поки як і раніше рано говорити про серйозні успіхи гривні. Справа в тому, що зазвичай в період податкових проплат, та ще й з урахуванням нерезидентних вливань валюти під купівлю ОВДП — курс долара просідав більш значними темпами, ніж це відбувається в останні дні.
Частково це пов'язано з викупом надлишків великими імпортерами, частково — з діями самого НБУ, який періодично підтримує долар, викуповуючи його на міжбанку через інтервенції по досить ліберальному для продавців курсу.
Це говорить про те, що в даний момент регулятор вже не готовий до продовження активного зміцнення гривні і більше намагається закріпити вже сформований коридор по курсу, ніж продовжити політику істотного зниження курсу долара, яку ми спостерігали ще дві-три тижні тому.
Мабуть потенційне зниження бюджетних і митних відрахувань, пов'язаних зі зміцненням гривні, а також обсягів ПДВ при продажу імпортних товарів всередині країни — зовсім не на руку як безпосередньо Міністерству фінансів, так і самому Нацбанку (як держорганам, тісно пов'язаним в цьому питанні і в кінцевому підсумку -тим, хто істотно впливає своїми діями на обсяги таких надходжень в казну).
Оскільки інфляційний податок (читай в значної мірі - курсовий) на бізнес і населення становить зараз істотну частку державних доходів (за рахунок збільшення їх номінальних обсягів при зростанні курсу) — у НБУ, Мінфіну, уряду і Держказначейства постійно виникає спокуса рішення частини проблем шляхом банального збільшення вартості валюти замість реальних позитивних зрушень в економіці.
В цій ситуації постійне зміцнення нацвалюти не завжди вигідно чиновникам цих структур. Так буде тривати до тих пір поки Україна буде мати сировинну орієнтацію економіки і поки банальним механізмом девальвації гривні в поєднанні з постійним набиранням нових боргів замість активного розвитку власної промисловості — буде вирішуватися питання латання бюджетних дірок.
Головні події 21 березня на міжбанку:
1. Курс долара знизився на 2 копійки — з ранкових 26,32/26,36 до 26,30/26,34 гривень до кінця сесії;
2. Нацбанк не виходив на торги в більш публічній формі аукціону;
3. Зареєстровано 500 угод на суму $347,52 млн по середньозваженому курсу 26,2810.
Слідкуйте за цікавими і ексклюзивними матеріалами «Мінфіну» в Telegram