Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.

«Доцільним є впровадження пониженої ставки ПДВ на харчові вироби; запровадити, за аналогією з європейськими країнами, максимальні торговельні націнки: максимальна націнка на продукти не повинна перевищувати 15% від ціни виробника, а на звичайні товари – не більше 30%. На імпортні товари – не більше 30% від ціни, що вказується на митниці», — написав він.

За його словами, потрібно проводити політику, спрямовану на збільшення конкуренції, реформування житлово-комунальної сфери з метою запобігання зростанню тарифів, що не обумовлені підвищенням якості послуг, структурну перебудову економіки з метою зниження її залежності від зовнішніх ринків.

«Такі заходи спрямовані не тільки на зниження інфляції, але і на забезпечення умов для довгострокового зростання економіки. Аналізуючи наслідки рішення уряду про скасування регулювання цін на продукти харчування, вважаю його передчасним, бо в умовах монополізованої економіки України воно призвело до підвищення темпів інфляції. Вважаю за доцільне відновлення роботи Державної цінової адміністрації, яка на етапі переходу економіки України від рецесії до зростання здійснювала б контроль за ціноутворенням, на яке в даний час ринок має дуже односторонній специфічний вплив та зростанням споживчих цін», — прокоментував Данилишин.

Голова Ради Нацбанку впевнений, що вплив НБУ на рівень інфляції істотний, але він не має визначального значення.

«Грошові відносини не відірвані від інших сфер економічного життя. Дії, що проводяться в межах можливостей Нацбанку, без інших комплексних заходів не дадуть належного ефекту. Підвищення ставки рефінансування — а це головний інструмент Нацбанку в боротьбі з інфляцією — в умовах монополістичної структури ринку не забезпечить зниження інфляції до установлених річних цілей тому, що виробники-монополісти підтримують невідповідність сукупного попиту і пропозиції з метою забезпечення контролю над ціноутворенням. Посилання, що ми досягнемо поставлених цілей в середньостроковій перспективі є дещо примарним, тому що чим далі ми будемо рухатися, тим далі ця перспектива віддалятиметься», — зазначив він.

За словами Данилишина, НБУ обмежений у протидії зростанню цін.

«Для зниження інфляції Нацбанк змушений підвищувати облікову ставку, але в період виходу економіки з кризи це може мати наслідком зростання вартості кредитів та зменшення обсягів кредитування економіки. Потенціал позитивного вплив збільшення облікової ставки на стримування інфляції в умовах інфляції пропозиції є обмеженим», — підсумував він.

Раніше «Мінфін» писав, що у лютому 2018 року споживчі ціни підвищилися на 0,9%.