Про це він розповів в колонці для ЕП.
Наразі Комітет з призначень керівників особливо важливих державних підприємств (Номінаційний комітет) – це колегіальний орган, який складається з 9 членів з правом голосу (міністрів) та 9 членів з правом дорадчого голосу (представників міжнародних фінансових інституцій). З повним складом Комітету можна ознайомитись за цим посиланням.
«Я хочу, щоб питання відбору керівників державних підприємств було повністю деполітизовано. Я не хочу, щоб засідання зривались зацікавленими сторонами, щоб комісія просувала «своїх» кандидатів. Нарешті, я не хочу нівелювати роботу рекрутингових компаній. Тому їхнє слово буде визначальним у попередньому доборі кандидатів», — пояснює необхідність змін Кубів.
Зміни, які пропонується внести у процес відбору керівників особливо важливих для економіки підприємств і роботу Номінаційного комітету, зокрема, передбачають, що:
до складу Комітету з призначення включаються Міністр Кабінету Міністрів, перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі, перший заступник Міністра фінансів, керівник відповідного органу управління підприємством або Фонду державного майна (або їх заступники), а також чотири незалежних недержавних експерти з правом дорадчого голосу. Якщо Кабінет Міністрів є суб’єктом управління підприємства, до складу комітету входить представник профільного Міністерства;
замість відбіркових комісій при кожному органі управління, утворюється єдина Комісія з відбору. До неї пропонується включити двох представників Секретаріату Кабінету Міністрів, представника Мін'юсту, представника відповідного органу управління і експерта з добору персоналу, який бере участь у роботі комісії з правом дорадчого голосу;
Комісія з відбору розглядає пропозиції фахівця з добору персоналу щодо п’яти кандидатур претендентів, визнаних фахівцем з добору персоналу найкращими. Вона може ухвалити рішення щодо заміни не більше двох кандидатур з відібраних фахівцями з добору персоналу;
Комісія з відбору подає на розгляд Комітету з призначення документи найкращих на їхню думку претендентів (від трьох до п'яти кандидатів). Водночас більшість претендентів, що подаються Комісією з відбору, повинні бути з п’яти кандидатів, визнаних фахівцями з добору персоналу найкращими;
послуги фахівця з добору персоналу можуть оплачуватися або коштом держпідприємства, або держбюджету, або міжнародної технічної допомоги;
держпідприємства повинні повідомити Кабінет Міністрів про відкриття вакансії керівника не пізніше ніж через 5 днів після її відкриття і про контракт з керівником особливо важливого для економіки підприємства, строк якого закінчується у наступному місяці, не пізніше 30-го числа.
«Що заважає багатьом державним підприємствам бути успішними як їхні зарубіжні візаві?! В першу чергу відсутність постійних керівників, а натомість часті виконуючі обов’язків та перманентні судові процеси проти них, проти підприємств. Це потрібно виправити негайно: через прозорий конкурс і приватизацію», — прокоментував постанову Кубів.