Індекс споживчих цін (ІСЦ) в січні підвищився на 1,5% до попереднього місяця. У річному вимірі інфляція прискорилася до 14,1% з 13,7 на кінець 2017 року. Базова інфляція в перший місяць року зросла на 0,7% і продовжила пришвидшуватися у річному вимірі, досягши позначки 9,8% (порівняно з 9,5% на кінець 2017 р.).
Інфляція в січні перевищила і консенсус-прогноз агентства Bloomberg (+13,5% р/р), і наші більш песимістичні очікування (13,9% р/р). Пришвидшення інфляції в річному вимірі було спричинене подальшим ростом цін на пальне, а також більш швидким, ніж очікувалось, зростанням цін на фрукти та м’ясо. Зокрема, м'ясо та м’ясні продукти подорожчали на 1,1% м/м після стабілізації цін в четвертому кварталі, а зростання цін в річному вимірі складало близько 30%. Решта компонентів ІСЦ також продовжували дорожчати, що спричинило подальший ріст базової інфляції. Така динаміка вказує на наявність фундаментального інфляційного тиску, спричиненого сукупністю факторів, у тому числі вторинним ефектом підвищення цін на сирі продукти харчування (фрукти, овочі, м’ясо), стрімким зростанням мінімальної заробітної плати (до 3 200 грн/місяць минулого року та до 3 723 грн/місяць з січня цього року), а також наслідками пом’якшення бюджетної політики наприкінці 2017 року. Крім того, тимчасова слабкість гривні у січні могла вплинути на ціни імпортованих товарів.
Ми очікуємо, що споживча інфляція почне вповільнюватись у річному вимірі найближчими місяцями, переважно за рахунок стриманого росту цін на м’ясо, а також кращого врожаю овочів та фруктів – два з ключових факторів, які вплинули на інфляцію минулого року. Але інфляційний тиск, ймовірно, залишиться суттєвим цього року, оскільки економічна політика уряду залишиться соціально-орієнтованою напередодні виборів 2019 року, а високі світові ціни на нафту будуть підштовхувати вгору виробничі витрати підприємств. Оскільки позитивний вплив від вщухання росту цін на м'ясо та плодо-овочеву продукцію буде нівелюватись відновленням внутрішнього попиту, сповільнення інфляції буде поступовим. Ми очікуємо, що темпи зростання цін становитимуть 9,5% р/р на кінець 2018 року та 6,5% на кінець 2019 року – обидва поза межами інфляційних цілей Національного банку.
Таким чином, ми вважаємо, що центральний банк дотримуватиметься жорсткої монетарної політики цього року з метою привести споживчу інфляцію ближче до цільових діапазонів (4-8% у 2018 році та 4-6% у 2019 році). З урахуванням пришвидшення споживчої та, особливо, базової інфляції, НБУ, ймовірно, знову вдасться до підвищення облікової ставки 1 березня (після трьох послідовних підвищень у жовтні, грудні та січні на 350 б.п. загалом до 16,0% річних).
Дотримання жорсткого стану монетарної політики потребуватиме підвищення ставки приблизно на 50 б.п., на що вказує один з двох показників реальної відсоткової ставки, якими користується НБУ, а саме різниця між обліковою ставкою та базовою інфляцією. Проте рішення центрального банку буде також залежати від інфляційних очікувань економічних агентів, які будуть опубліковані пізніше цього місяця.