У минулому році інфляція вийшла з-під контролю регулятора. Спочатку НБУ прогнозував зростання цін на рівні 8% (+/- 2%), але в підсумку показник досяг 13,7%.
На Інститутській кажуть, що винні лише частково. Мовляв, було багато факторів, з якими Нацбанк нічого вдіяти не міг, або мав обмежений вплив.
Наприклад, в минулому році зріс зовнішній попит на вітчизняні харчові продукти, перш за все, молоко та м'ясо. Аграрії почали поставляти свою продукцію на експорт в збиток внутрішньому ринку, створюючи дефіцит товарів в Україні. Останній фактор дав їм відмінну можливість надалі підтягнути внутрішні ціни до експортних, тим самим розкручуючи інфляцію.
На динаміку цін вплинуло й збільшення урядом мінімальної зарплати в минулому році (до 3200 грн), та хаотичні витрати місцевих бюджетів в кінці року, що підсилили обвал курсу гривні.
«Головних причин, через які інфляція перевищила прогноз кілька. Це зростання споживчого попиту в зв'язку з підвищенням зарплат та пенсій, подорожчання палива (зростання світових цін на нафту), підвищення тарифів, зростання цін на основні харчові продукти », — перераховує директор департаменту казначейства Ідея Банку Ярослав Кабін.
Багато з цих факторів будуть працювати й в цьому році. Тому регулятор прийняв рішення підвищити ставку відразу на 1,5%.
«В минулому році монетарна політика була досить стриманою, але недостатньо жорсткою для нівелювання проінфляційних чинників», — пояснив в.о. глави НБУ Яків Смолій.
Якщо раніше Нацбанк вважав, що інфляція повернеться до цільових показників у другій половині цього року, то тепер «дедлайн» зрушився до середини 2019 року. Згідно з прогнозом НБУ, у 2018 році ціни виростуть на 8,9%, і тільки в наступному році інфляція сповільниться до 5,8%.
Якщо регулятор побачить загрози для цих цілей, він може ще підвищити облікову ставку.
Дорогі депозити
Різке зростання облікової ставки повинен потягнути вгору вартість депозитів, перш за все, короткострокових (на 1-3 місяці). Так вже було після попереднього підвищення облікової ставки Нацбанком. На дії регулятора тоді першими відреагували держбанки, які підвищили прибутковість по коротких внесках.
На Інститутській сподіваються, що це загальмує зростання споживчого попиту. Замість того, щоб витрачати гроші на товари, громадяни понесуть їх на банківські депозити.
Але є і зворотна сторона медалі. «Дорожче фондування, при інших рівних, означає більші ставки за кредитами», — пояснює банківський аналітик ICU Михайло Демків.
Подібну теорію підтверджує минулий досвід.
«Після підвищення ставки в жовтні, український індекс міжбанківських ставок в середньому виріс на 1,7%. Ставка за депозитами фізичних осіб — на 0,5%, а за кредитами бізнесу — на 1,5% », — підрахував Яків Смолій.
І без того мляве зростання кредитування може й зовсім зупинитися. До того ж, чим жорсткіше монетарна політика НБУ, тим більше у комерційних банків інструментів для безризикового заробітку.
«Зростання прибутковості депсертифікатів НБУ, прив'язаних до облікової ставки, буде стимулювати банки не кредитувати, а вкладати ліквідність в ці папери і отримувати безризиковий дохід на різниці ставок. Таким чином, під загрозою опиниться реалізація завдання щодо активізації кредитування », — вважає начальник відділу по роботі з інвесторами Кредит Дніпро Андрій Приходько.
Менше соцвиплат
В цьому році пом'якшення фіскальної політики продовжиться. У законі про держбюджет-2018 зростання мінімалки передбачений до 3723 грн. Через високий попит на робочу силу зарплати в приватному секторі також продовжать рости. В НБУ передбачають, що це призведе до збільшення споживчого попиту, і, відповідно, буде тиснути на ціни.
Після підвищення облікової ставки виросте і вартість запозичень для Мінфіну на внутрішньому ринку. Це перемкне увагу уряду на проблему бюджетного дефіциту і зменшить спокусу збільшити соцвливання перед прийдешніми виборами. «Думаю, найближчим часом ми побачимо зростання прибутковості по ОВДП. Цей крок трохи звузить можливості уряду щодо різкого збільшення соцвиплат, яке може потягнути ціни вгору », — каже Михайло Демків.
Менше доларів
Падіння курсу гривні в кінці минулого — початку цього року істотно вплинуло на зростання цін. Підвищення ключової ставки допоможе частково вирішити цю проблему.
«У короткостроковій перспективі воно позитивно позначиться на валютному ринку, згладжуючи волатильність до сезонної зміни балансу ринку на користь національної валюти навесні», — прогнозує головний економіст Альфа-Банку Олексій Блінов.
І хоча за останні два місяці офіційний долар подорожчав на 1,71 гривень — це просто сезонний фактор, впевнені в НБУ. «Гривня — стабільна валюта. Незважаючи на коливання курсу в середині року, за минулий рік гривня девальвувала всього на 3% », — стверджує Чурій.
З МВФ або без
Ключове припущення прогнозу НБУ — продовження співпраці України з МВФ. У банківському відомстві сподіваються, що в цьому році ми отримаємо від кредитора $2 млрд. У цьому випадку міжнародні резерви зростуть до $20,5 млрд до кінця 2018 року. Хоча це й менше суми, на яку розраховував Нацбанк — $22,2 млрд.
Україні зараз дуже гостро потрібна валюта, адже до кінця 2020 року на нас чекають пікові виплати за зовнішнім боргом — близько $16 млрд. Справитися з таким навантаженням без Фонду країні не під силу.
Заступник голови НБУ Дмитро Сологуб нагадав, що за поточної програми співпраці з МВФ EFF, яка закінчується в 1 кварталі 2019 року, Україна недоотримала $8 млрд. Якби влада виконала всі умови кредитора та отримали ці гроші, «життя в країні могло б бути зовсім іншім», — зазначає він.
У Нацбанку вже промацують перспективу. За словами Якова Смолія, поки регулятор не починав переговори про нову програму, але вже думає над цим.
Більше, вище, сильніше
Разом з підвищенням облікової ставки, НБУ поліпшив прогноз по зростанню ВВП в 2018 році. Якщо раніше регулятор очікував, що економіка виросте на 3,2%, то зараз — на 3,4%. Головними драйверами економіки повинні стати ті ж фактори, що розкручують інфляцію — приватне споживання та пом'якшення фіскальної політики. Свою лепту внесе й активна інвестиційна діяльність підприємств.
Але ці ефекти вичерпають себе вже в наступному році, коли зростання ВВП сповільниться до 2,9%. Причиною тому стане, в тому числі, і жорстка монетарна політика Нацбанку. Крім того, економіку гальмує занадто повільне проведення структурних реформ.
Коли Нацбанк пом'якшиться
Можливість зниження облікової ставки знову-таки буде залежати від наших відносин з кредитором.
«НБУ може повернутися до практики зниження процентної ставки цієї весни, проте головною умовою цього є прогрес України за програмою з МВФ», — переконаний Олексій Блінов. За його словами, якщо співпраця не відновиться, будуть реалізовані нові валютні та інфляційні ризики. Центробанку доведеться реагувати на них новою жорсткістю монетарної політики.
Олекса Рябуха