Оплата праці — 2019: новації

Як роботодавцю забезпечити гарантований державою мінімальний рівень оплати праці з’ясовував «Мінфін».

Законом від 23.11.18 р № 2629-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі — Закон № 2629) передбачено нюанси в оплаті праці та стимулюванні працівників, а також надання встановлених законодавством пільг і гарантій деяким категоріям осіб.

Додамо, що держбюджетом на 2019 рік передбачено збільшення розміру виплат за відрядження. Мінімальний розмір залишиться на тому ж рівні, що і минулого року — 60 гривень за добу. А максимальний підвищили до 417 грн.

Не надто радісною для держслужбовців буде новина, закладена в законі про держбюджет на 2019 рік - їм заморожують посадові оклади на рівні 2018 року (п. 10 Перехідних положень ЗУ «Про Державний бюджет України на 2019 рік).

Отже, розглянемо докладніше, чого саме слід очікувати цього року.

Системи оплати праці

Так, з початку 2017 року в Україні, замість єдиної тарифної системи оплати праці з'явилося дві різні: тарифна та інші системи, які формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

У бюджетній сфері мінімальна тарифна ставка (посадовий оклад) встановлюється Кабміном.

У небюджетній сфері підприємства визначають тарифні ставки самостійно у колективних договорах.

При цьому мінімальна тарифна ставка не може бути нижчою за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. На 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на рівні 1921 грн.

Системи оплати праці

У разі тарифної системи оплати праці базою є тарифна ставка робітника 1-го тарифного розряду, яка не може бути меншою за мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку), тобто у 2019 році – 1921 грн.

Визначаючи оклади (ставки) за іншими розрядами (посадами), до бази застосовують міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Зв’язок між тарифікацією, розрядністю та професійними стандартами.

Роботодавець відносить виконувані роботи до певних тарифних розрядів і присвоює кваліфікаційні розряди робітникам згідно з професійними стандартами (кваліфікаційними характеристиками) за погодженням із виборним органом профспілки або її представником.

А вимоги до кваліфікаційних і спеціальних знань працівників, їхні завдання, обов’язки та спеціалізацію визначають за професійними стандартами чи кваліфікаційними характеристиками.

Інші системи оплати праці чітко законодавством не визначені, але орієнтовані вони на індивідуальний підхід до встановлення зарплати працівників залежно від особистих якостей, складності роботи, професійної кваліфікації, персонального внеску в результати роботи.

Безтарифна система передбачає гарантовану мінімальну частину оплати праці й непостійну частину, що залежить від результатів роботи.

Для запровадження «іншої системи оплати праці», її потрібно спочатку розробити і закріпити в колдоговорі. Якщо колективний договір не укладався, роботодавець вводить систему оплати праці наказом після погодження із виборним органом профспілки (її представником).

Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника І розряду і міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів) (ст. 96 КЗпП, ст. 6 Закону від 24.03.95 р № 108/95-ВР «Про оплату праці»).

Разом з тим необхідно врахувати, що положення Генерального, галузевих (міжгалузевого) та територіальних угод є обов'язковими для всіх суб'єктів, що підпадають під сферу дії сторін, які підписали угоду (ст. 9 Закону від 01.07.93 р № 3356-XII «Про колективні договорах і угодах »). Тому, якщо такі угоди передбачають додаткові гарантії, крім тих, що передбачені чинним законодавством, всі суб'єкти, що підпадають під сферу дії сторін, які підписали угоду, повинні дотримуватися цих підвищених гарантій.

Мінімальна зарплата та забезпечення її розміру

Разом з тим з 1 січня 2017 року змінилося поняття мінімальної зарплати. Під таким поняттям мається на увазі встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Тож, мінімальна зарплата лишається державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності й господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Що слід брати до уваги, нараховуючи зарплату у 2019 році

Якщо працівник виконав місячну норму праці, роботодавець зобов’язаний нарахувати зарплату не менше 4173 грн. Якщо ж зарплату нараховано в меншому розмірі (у т. ч. через періодичність виплат), потрібно здійснити доплату до 4173 грн.

Якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу чи не виконав місячну (годинну) норму праці, то мінімальну зарплату визначають пропорційно.

Мінімальні гарантії в оплаті праці внутрішніх сумісників забезпечують окремо за основним місцем роботи і за сумісництвом, оскільки це різні трудові договори, юридично між собою не пов’язані.

Відпускні, лікарняні, декретні, як і оплату за середнім заробітком в інших випадках, не ураховуємо при забезпеченні гарантованого мінімального розміру зарплати, оскільки це виплати за невідпрацьований час.

Не враховують до зарплати для забезпечення її мінімального розміру:

• доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я;
• доплати за роботу в нічний та надурочний час;
• виплати за роз’їзний характер робіт;
• премії до святкових і ювілейних дат.

При забезпеченні розміру мінімальної зарплати враховують:

• доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, за суміщення, розширення зони обслуговування, збільшення навантаження, заміщення;
• надбавки за інтенсивність, напруженість праці;
• місячні, квартальні, піврічні, річні премії, спеціальні премії;
• винагороди за підсумками роботи за рік та за вислугу років;
• матеріальну допомогу (у т. ч. на вирішення соціально-побутових питань), допомогу на оздоровлення тощо.

Доплата до мінімальної зарплати:

• належить до фонду додаткової зарплати;
• оподатковується ПДФО й військовим збором у складі зарплати, включається до бази нарахування ЄСВ;
• виплачується щомісяця разом із зарплатою;
• ураховується до заробітку при обчисленні середньої зарплати для оплати лікарняних і декретних, відпусток і в інших випадках збереження середньої зарплати.

Мінімальні гарантії в оплаті праці

Основні зарплатні гарантії на 2019 рік визначено:

• Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»;
• статтею 3 Закону про оплату праці;
• статтею 95 КЗпП;
• постановою Кабміну від 28.12.2016 № 1037.

Зарплатні гарантії на 2019 рік

Означені зарплатні показники можуть змінюватися протягом 2019 року.

Слідкуйте за цікавими і ексклюзивними матеріалами «Мінфіну» в Telegram