Про причини підвищення облікової ставки, а також чотири популярні міфи про інфляційне таргетування, в статті на порталі «Дело» написали заступник директора департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський та почесний президент Київської школи економіки Тимофій Милованов. «Мінфін» скоротив.
Прем'єра-сюрприз
«Неочікуваність» рішення НБУ можна частково списати на ефект першого разу.
Раніше НБУ підвищував облікову ставку ще до запровадження нового монетарного режиму — на початку 2015 року, а після цього монетарна політика прямувала лише в бік пом'якшення.
І хоча безліч натяків на такий сценарій можна було «зчитати» з попередніх прес-релізів НБУ більшість аналітиків все-таки не передбачила підвищення ставки.
Прес-релізи НБУ щодо облікової ставки мають фіксовану структуру, а в одному з останніх абзаців завжди міститься так званий «forward guidance», тобто висвітлення перспектив подальших дій.
Якщо подивитись його зміст за останні три місяці, можна помітити як «псувався настрій» щодо подальших інфляційних ризиків і відповідно до перспектив пом'якшення монетарної політики.
Ризики фундаментального інфляційного тиску підвищилися, інфляційні очікування погіршилися. НБУ відреагував так, як і попереджав.
Дії на випередження
Коментуючи підвищення облікової ставки, більшість аналітиків робить акцент на високих поточних показниках інфляції. Однак логіка інфляційного таргетування інша.
Монетарні рішення приймаються на основі прогнозу, оскільки монетарна політика не здатна змінити минуле чи навіть найближче майбутнє.
Монетарні рішення мають ефект лише через 9-18 місяців, тому мета монетарної політики — повернення інфляції до цілі на цьому часовому горизонті.
В Україні цього року поточна висока інфляція переважно викликана факторами з боку пропозиції продовольства. Саме через них інфляція в цьому році буде вище таргета. А отже, вона вичерпає себе сама, і монетарні методи для її вгамування не доречні.
НБУ натомість реагує на фундаментальні чинники, які цілком знаходяться в компетенції монетарної політики: тиск з боку попиту та погіршення очікувань. В останні місяці ці ризики посилилися, і в жовтні НБУ відреагував відповідно.
НБУ пояснив мету підвищення облікової ставки так: цей крок дозволить повернути інфляцію близько до центральної точки цільового діапазону в ІІІ кварталі наступного року (6,5% +/- 2 п.п.).
Чотири міфи від аналітиків
№ 1. НБУ намагається погасити жорсткою монетарною політикою прискорення інфляції внаслідок зростання цін на м'ясо, молоко та овочі. Це недоречно робити.
Звісно, недоречно реагувати на погану погоду, що призвела до подорожчання овочів чи розширення експорту м'ясо-молочної продукції, яке викликало її дефіцит на внутрішньому ринку, більш жорсткою монетарною політикою. НБУ і не намагається це робити, про що послідовно згадував у своїх комунікаціях у цьому році. Регулятор реагує на випередження, передбачаючи посилення інфляційного тиску на прогнозному горизонті.
№ 2. НБУ не підвищить облікову ставку, а буде використовувати інші інструменти, наприклад, процентну ставку за тримісячними депозитними сертифікатами.
Облікова (ключова) ставка є основним інструментом монетарної політики. Це було задекларовано у Стратегії монетарної політики на 2016-2020 роки та визначено в Основних засадах грошово-кредитної політики. Саме з її допомогою НБУ приводить прогноз інфляції до цілі на горизонті політики. За цією ставкою НБУ проводить розміщення 2-тижневих депозитних сертифікатів. Ці операції є основними за обсягом і справляють найбільший вплив на ринок.
Інші інструменти є допоміжними і вирішують інші завдання.
№ 3. Облікова ставка не справить впливу на інфляцію, бо від неї нічого не залежить.
Три роки тому це твердження було б справедливим.
Але зараз процентні ставки на міжбанківському ринку дуже сильно реагують на зміну облікової ставки.
За очікуваннями НБУ, підвищення облікової ставки буде стимулювати притік заощаджень у банківський сектор і стримувати споживчий попит. Також підвищення ставок робить більш привабливими фінансові інструменти в національній валюті у порівнянні з аналогами в іноземній валюті, що матиме позитивний вплив на майбутню інфляцію через канал обмінного курсу. Саме так і зазначено в прес-релізі щодо підвищення облікової ставки.
Читайте також: Держбанки вирішили допомогти НБУ
№4. Разом із підвищенням облікової ставки НБУ переглянув ціль (таргет) щодо інфляції
Кількісні цілі щодо інфляції є незмінними.
НБУ може змінювати прогноз інфляції, але не ціль.
Це задекларовано у Стратегії монетарної політики на 2016-2020 роки та визначено в Основних засадах грошово-кредитної політики. Незмінність цілі є необхідною умовою формування довіри до центрального банку. Інфляція може відрізнятися від цілі під дією короткострокових факторів. Але НБУ має оголосити період, коли інфляція повернеться до цілі, і як він застосовує для цього свій основний інструмент, тобто облікову ставку. Так, як оголосив НБУ, завдяки підвищенню облікової ставки інфляція наблизиться до центральної точки цільового діапазону в третьому кварталі 2018 року.
Водночас прогноз інфляції дійсно було переглянуто на кінець 2017 (до 12,2%) та 2018 років (7,3%).