Про основні тренди в цій галузі на форумі розповість керівник Юридичного управління банку Rietumu Ярослав Замулло, який виступить у сесії «Регулювання і законодавство».

Плюси своєчасної адаптації

«На кожній з попередніх конференцій ми розглядали головні зміни в законодавстві, які потребують пильної уваги учасників ринку. У тому числі: ліцензування платіжних систем в країнах ЄС, юридичні ризики в е-комерції та практичні вимоги банків при оформленні відносин з сервіс-провайдерами, юридичні ризики ведення бізнесу через інтернет, глобальний єдиний стандарт щодо обміну податковою інформацією. Час показав, що всі ці речі серйозно вплинули на розвиток е-комерції», — каже Ярослав Замулло.

Якщо взяти зміни законодавства щодо сервіс-провайдерів, то воно за останні роки стало значно суворішим. Ще 5-6 років тому ці компанії в порівнянні з банками почувалися дуже вільно, а сьогодні їхня діяльність суворо регулюється, і вони змушені дотримуватися маси жорстких вимог, пов'язаних з KYC (Know Your Customer) і AML (Anti-Money Laundering). Безсумнівно, те ж саме в найближчому майбутньому чекає майнерів, що добувають криптовалюти, і торговців цими валютами.

Єдиний стандарт щодо обміну податковою інформацією також вже викликав відчутні зміни в транснаціональному бізнесі е-комерції, який раніше слабо контролювався з точки зору оподаткування, — і цей тренд продовжить набирати обертів.

«Упорядкування законодавства, що регулює онлайн-бізнес, — це нормальний цивілізований процес, який триватиме далі. Тому важливо враховувати популярні тренди і своєчасно адаптувати до них бізнес. Ігнорування цього обернеться істотними втратами в перспективі », — підкреслює Ярослав Замулло.

За оцінкою експерта, з останніх глобальних тенденцій у сфері регулювання можна виділити три основні, які протягом наступного року вплинуть на ринок. Це європейська директива MiFID (II), спрямована на посилення контролю над угодами з цінними паперами; регула про захист даних клієнтів; а також, мабуть, «найгарячіша» тема — регулювання криптовалют.

Більше прозорості з цінними паперами

Директива MiFID (II) регулює ринок цінних паперів, але, оскільки переважна більшість таких угод сьогодні відбуваються онлайн, вона має безпосередній стосунок і до електронної комерції.

«Якщо говорити в цілому, то ця директива спрямована на захист інтересів клієнтів, підвищення прозорості угод, щоб уникнути інсайдерських операцій. В результаті ринок стане більш чітким і зрозумілим для аналізу і нагляду. Передбачається, що такі заходи допоможуть у майбутньому мінімізувати можливість утворення сумнозвісних мильних бульбашок, коли інвестори в величезних обсягах торгували похідними, що не мають під собою реального забезпечення — але ясно це ставало тільки після обвалення ринку», — роз'яснює Ярослав Замулло.

Директива MiFID (II) висуває нові вимоги до юридичних осіб — інвесторів і професійних учасників фінансового ринку. Зокрема, кожному з них необхідно отримати спеціальний код Legal Entity Identifier (LEI), без якого операції на ринку цінних паперів з наступного року будуть неможливі.

Суворіше буде регулюватися порядок і обсяг інформації про операції з цінними паперами, яку професійні учасники надають своїм клієнтам. Це стосується інформації про комісійні, яка має бути максимально прозорою, дотримання інтересів клієнта при здійсненні угод, розкриття повної інформації про суть угоди, аналізу відповідності конкретної форми інвестицій інтересам клієнта тощо.

Як зазначає представник Rietumu, ці нововведення практично виключають для брокерських компаній і банків можливості отримання «прихованого прибутку» від операцій клієнтів. А також накладають на них зобов'язання щодо надання дуже великих обсягів звітності в стислі терміни, що потребують суттєвих зусиль.

Нове про захист персональних даних

Інший важливий документ, на який потрібно звернути увагу – це європейська регула General Data Protection Regulation (GDPR) про захист даних клієнтів при їх одержанні, зберіганні та обмін ними. На відміну від директиви, регула є обов'язковою для всіх учасників ринку, незалежно від того, включена вона до національного законодавства конкретної країни чи ні. Таким чином, вона відразу ж після набуття чинності в травні наступного року стосуватиметься всіх суб'єктів онлайн-бізнесу.

«Глобальний обсяг даних клієнтів, які отримані в електронному вигляді, зростає гігантськими темпами. Нові технології дозволяють зчитувати копії паспортів та інших документів, проводити ідентифікацію за відео, отримувати біометричні параметри, – вся ця інформація залишається на електронних носіях і при неправильному її використанні може обернутися не тільки дискомфортом, але і загрозою для людини. Основне завдання регули – нейтралізувати такі ризики і домогтися того, щоб надана інформація використовувалася тільки суворо за призначенням – для надання конкретної послуги», – каже Ярослав Замулло.

З цією метою забороняється отримання зайвої інформації, регламентується кількість її електронних та фізичних копій, регулюється порядок їх зберігання та використання.

За порушення передбачено феноменальні штрафи у відсотках від обороту, що для великих компаній може вилитися в десятки і сотні мільйонів євро. Тому, наголошує керівник Юридичного управління Rietumu, зараз дуже важливо спрямувати сили на виконання цих вимог, навіть якщо компанія діє за межами ЄС: «Як показує практика, подібні концепції дуже швидко поширюються, і можна прогнозувати, що через деякий час до цієї тенденції приєднаються і інші держави. Крім того, через міжнародний характер е-комерції враховувати новітні вимоги законодавства вельми далекоглядно. Сьогодні це значно спростить взаємодію з європейськими партнерами, а завтра може стати неодмінною умовою для такого співробітництва».

Блокчейн як механізм держконтролю

Однак найбільш радикальні зміни в майбутньому, на думку Ярослава Замулла, спричинить регулювання криптовалют: «Зараз це одна з наймодніших і водночас найсуперечливіших тем в електронній комерції. Ми бачимо діаметрально протилежне ставлення з боку різних країн – від легалізації біткойна в Японії до тотальної його заборони в Китаї. Росія також насторожено ставилася до цієї криптовалюти, але буквально на днях на рівні уряду заявила про можливість створення власного – державного – крипторубля. Такий крок розглядає і Естонія, яка раніше повідомляла про плани запуску есткойна».

Експерт переконаний, що в будь-якому разі регулювання ринку криптовалют не за горами. І один з основних ризиків тут саме полягає в можливій появі державних криптовалют, після чого майбутнє незалежного біткойна може стати, м'яко кажучи, туманним.

«На мій погляд, у ситуації з біткойном зараз суттєву роль відіграють фактори, за аналіз яких цього року була вручена Нобелівська премія з економіки. Її лауреат Річард Талер провів дослідження економічної поведінки і впливу на неї психології, включив психологічно реалістичні припущення в аналіз ухвалення економічних рішень. Все це ми можемо спостерігати, розглядаючи феномен зростання курсу біткойна. Всім відомо, що у цієї валюти відсутнє будь-яке забезпечення, не існує людей і організації, які б несли за неї відповідальність, однак курс її обміну по відношенню до традиційних фіатних валют, за якими стоять держави, безперервно зростає. Це створює великі ризики», – вважає Ярослав Замулло.

Фахівець також прогнозує, що використання технології Блокчейн на державному рівні призведе до кардинальних змін у фінансовій системі. І одним з головних чинників тут є можливість відстеження всієї історії руху кожної валютної одиниці, віртуальної «монети», яка в цій системі є унікальною.

«Цей принцип Блокчейн дає фантастичні можливості для тотального контролю над фінансовими потоками. І якщо зараз ця система, яка ніким не контролюється, забезпечує її користувачам повну конфіденційність, то в перспективі ситуація може змінитися з точністю до навпаки. Цілком очевидно, що для цього немає ніяких перешкод, окрім бажання і рішення світових влад взяти світ криптовалют під свій контроль», – підсумовує Ярослав Замулло.

Більш детально ці та інші питання буде висвітлено на сесії «Регулювання і законодавство» у перший день конференції eCom21 – 16 листопада.