На Інститутській підкоригували прогноз зростання цін: тепер там вважають, що інфляція буде на 3,1% більше, ніж Нацбанк сподівався раніше, і досягне 12,2% до кінця року. Прогноз на 2018 рік також погіршили - до 7,3% (попередній прогноз — 6%).
Тому регулятор вирішив підвищити облікову ставку до 13,5%, що повинно привести до зростання ставок за вкладами. Це, у свою чергу, змусить населення менше тринькати гроші, й більше думати про заощадження. У Нацбанку пообіцяли, що будуть тримати «руку на пульсі»: якщо ціни продовжать рости, ставка буде підвищуватися далі. Якщо ж інфляцію вдасться приборкати, облікову ставку почнуть знижувати — приблизно в кінці наступного року.
Зате Нацбанк став більш оптимістично дивитися на перспективи економіки. У відомстві вважають, що ВВП в 2017-19 рр зростатиме швидше, ніж очікувалося раніше. Один з головних драйверів зростання — споживчий попит, який збільшується через зростання реальних зарплат.
Про це та багато іншого сьогодні розповів в.о. глави НБУ Яків Смолій на монетарної прес-конференції. «Мінфін» приводить головні тези з промови головного банкіра країни.
Інфляція
Правління підвищило облікову ставку до 13,5%. Більш жорстка монетарна політика сприятиме зниженню споживчої інфляції та її повернення до цільових показників у наступному році.
Споживча інфляція у вересні прискорилася до 16,4% у річному вимірі та перевищила липневі прогнози. Насамперед, це зумовлено зростанням цін на сирі продовольчі товари, підвищенням виробничих витрат, а також певним пожвавленням споживчого попиту. Як і за місяць до цього, через дію факторів пропозиції на внутрішньому ринку високими темпами зростали ціни на овочі, фрукти, м’ясну та молочну продукцію.
Подорожчання сирих харчових продуктів, опосередковано вплинуло й на рівень базової інфляції, яка також перевищила прогнози. Зростання цін на послуги також позначилося на базовій інфляції. Послуги, у свою чергу, подорожчали через зростання виробничих витрат, в тому числі, на оплату праці.
Прискоренню зростання базової інфляції до 7,7% сприяло зростання споживчого попиту. Внаслідок підвищення зарплат в приватному секторі, через високий попит на робочу силу зросли реальні доходи населення. Соціальні ініціативи сприяли покращенню споживчих настроїв. Домогосподарства продовжили витрачати накопичені раніше заощадження.
Очікування
Надалі інфляція буде уповільнюватися й наблизиться до цільових показників, але більш повільними темпами. Це передбачено в оновлених прогнозах.
Оновлення пов’язано як с прискоренням інфляції за останні місяці, так й з появою нових проінфляційних факторів. Зокрема, через активне відновлення споживчого попиту, підвищення соціальних стандартів, акцизів на тютюнові вироби, ми очікуємо, що інфляція до кінця року сповільниться до 12,2% (в вересні в річному вимірі показник інфляції досяг 16,4% — «Мінфін»).
В наступному році вона продовжить сповільнюватися и досягне 6,2% +/-2% в третьому кварталі 2018 року. На кінець наступного року інфляція становитиме 7,3%. Прогноз на 2019 рік не змінено – 5% на кінець року.
Інфляція знижуватиметься в наступні роки через досить жорстку монетарну політику, затухання зростання цін на продовольчі товари, та помірні коливання обмінного курсу.
Найбільш суттєво в наступних роках будуть зростати адміністративно регульовані ціни – більше ніж на 10% в рік. Відбуватися це буде через поступове підвищення світових цін на енергоресурси та політику уряду щодо гармонізації ставок акцизу на тютюнові вироби до рівня в ЄС.
Валюта
Валютний ринок не тиснув на рівень інфляції. В цілому збереглися фундаментальні фактори, які впродовж року зумовлювали зміцнення гривні. Зокрема, ціни на сталь на світових ринках сьогодні на 56% вище ніж рік тому. На залізну руду — на 7%. Через це металургійні компанії зберегли досить високі обсяги продажу валютної виручки.
Також ціни на зернові, зокрема на пшеницю, вище на 14%, ніж рік тому. Поступово зростає пропозиція валюти з боку інвесторів, які заводять валюту в Україну для інвестування в гривневі ОВДП та в рамках угод з приватизації.
Послаблення курсу у вересні-жовтні зумовлено ситуативними факторами, а також впливом фактора сезонності попередніх років на настрої економічних агентів. По-перше, сезон збору урожаю збігся з подорожчанням нафти на міжнародних ринках. Через це нафтотрейдери збільшили обсяги купівлі валюти.
По-друге, українські компанії більш активно купували валюту для повернення та обслуговування кредитів, взятих в нерезидентів, та валютних позик, що були отримані в українських банках. Це відповідає річним пікам ділової активності.
По-третє, зріс попит на валютному ринку серед населення під впливом психологічних чинників. Водночас пропозиція була обмеженою, оскільки ще не повною мірою надходить на ринок валютна виручка від продажу компаніями агропромислового комплексу нового врожаю.
Національний банк згладжував коливання курсу гривні. З початку вересня чистий продаж валюти через інтервенції становив $227 млн.
ВВП
НБУ також переглянув прогноз зростання ВВП. На цей рік ми покращили прогноз з 1,6% до 2,2%. Цьому посприяли як внутрішні, так і зовнішні чинники. Зокрема, пожвавилося приватне споживання через ріст реальних зарплат.
Підприємства продовжили здійснювати активну інвестиційну діяльність. Сприятливою була й ситуація на зовнішніх ринках, як з точки зору цін на українські експортні товари, так й попиту на них.
Економічне зростання в цьому році стримувало зниження виробництва в окремих галузях промисловості у зв’язку з обмеженням доступу до продукції підприємств, розташованих на неконтрольованих територіях.
У 2018 й 2019 роках прискориться зростання ВВП до 3,2% та 3,5% відповідно. Приватне споживання залишиться основним рушієм економічного зростання. Його будуть стимулювати підвищення зарплат та пенсій, поліпшення споживчих настроїв населення, та активізації споживчого кредитування. Підприємства в сільському господарстві, видобувній промисловості, металургії та будівництві будуть демонструвати високу інвестиційну активність.
Активізація споживчого попиту, збільшення інвестицій та потреби у зовнішніх джерелах енергоресурсів будуть зумовлювати зростання імпорту. Експорт буде зростати завдяки очікуваному поверненню металургійних підприємств до попередніх рівнів виробництва, внаслідок переорієнтації на нові джерела постачання ресурсів, замість неконтрольованих територій.
МВФ та резерви
Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу у 2017-19 роках збережеться на рівні близько $4 млрд. Його повністю компенсують надходження за фінансовим рахунком. Ключове припущення цього прогнозу – подальша співпраця з МВФ. Профіцит платіжного балансу разом с траншами по програмі EFF забезпечать подальше зростання міжнародних резервів.
Ми очікуємо на черговий транш від МВФ в 1 кварталі 2018 року. Разом с профіцитом платіжного балансу це дасть змогу наростити міжнародні резерви до $22,2 млрд на кінець наступного року.