Звичайно, багато хто продовжує стверджувати, що ринок криптовалют - просто бульбашка, яка рано чи пізно лопне. Але навіть найзапекліші скептики не можуть ігнорувати той факт, що криптовалюта змінила фінансовий світ безповоротно.

Біткоіни — найвідоміша криптовалюта. На початку вересня влада Китаю заборонила проводити ICO (первинні розміщення криптовалют, аналог IPO) та прикрила криптовалютні біржі. Так в Піднебесній вирішили боротися з виведенням капіталу та відмиванням «брудних» грошей. Шанувальники теорії «бульбашки» в один голос стали пророкувати біткоіну швидку кончину, а його ціна опустилася з $3900 до $3600. Але падіння тривало недовго: незабаром курс біткоіну побив новий рекорд — $5800 за штуку.

Поки все стежать за динамікою курсу біткоіну, регулятори по всьому світу намагаються встановити контроль над криптовалютою. Далеко не всі країни йдуть шляхом Китаю та обмежують обіг криптовалют. Наприклад, Японія активно користується їхніми перевагами. Ще навесні цього року місцева влада визнала біткоін легальним платіжним інструментом. Якщо бути точніше, офіційний статус біткоіни в Японії — передплачений платіжний інструмент. Це, по суті, прирівнює біткоін до фіатних валют.

Австралія також взялася за легалізацію біткоіну. Подробиці влада поки не розкриває, але відповідний законопроект обіцяють оприлюднити до середини 2018 року. Повна легалізація біткоіну в цій країні має завершитися до кінця наступного року.

Не відстає в цьому плані і Європа. Так, Центробанк Швеції розробляє свою власну криптовалюту - eKrona. І навіть в Кремлі вже заговорили про випуск крипторубля.

Хоча в цьому питанні регулятори аж ніяк не одностайні. Наприклад, головний фінрегулятор Литви нещодавно заявив, що ані банки, ані платіжні сервіси, ані інші учасники фінансового ринку не повинні надавати послуги, пов'язані з віртуальними валютами, або брати участь в їх випуску. Аж надто високоризиковий цей інструмент.

В Україні обіг криптовалюти - все ще відкрите питання. Довгий час влада просто закривали очі на їхнє існування, попри те, що купити той же біткоін в Україні — справа 10-ти хвилин. У Києві навіть встановлюють спеціальні «криптомати» під ці цілі.

Але останнім часом ситуація почала змінюватися. Для початку, своє ставлення до криптовалюти висловив Нацбанк. Місяць тому заступник голови НБУ Олег Чурій ще раз підтвердив, що на Інститутській не вважають біткоін ні валютою, ні платіжним засобом.

Прояснити ситуацію вирішили депутати. На початку жовтня вони внесли до Верховної Ради відразу два законопроекти, покликані вирішити «криптоголоволомку». «Мінфін» вивчив пропозиції народних обранців. Перший законопроект — 7183 — ініціювали чотири народних обранця: Ірина Єфремова, Людмила Денисова, Ігор Котвицький, Іван Рибак і Світлана Войцеховська. Ініціатором другого проект закону — 7183-1 — виступив депутата Серегей Рибалка.

Предмет міна або фінансовий актив?

У депутатів немає єдиної думки, що представляє собою криптовалюта. Але обидва законопроекти мають щось спільне: вони намагаються підвести обіг криптовалют під фінансове регулювання.

Законопроект, розроблений групою депутатів, визначає криптовалюту як якийсь програмний код. На нього поширюються права власності та він може виступати в як інструмент міна.

Такий статус криптовалют викликав у експертного товариства подив. «Це формулювання ставить криптовалюту в один ряд з картиною або віршем, які також — об'єкти інтелектуальної власності», — йдеться в офіційній реакції найстарішої української організації, яка просуває розвиток криптовалют, Bitcoin Foundation.

Більш того, якщо криптовалюта — інтелектуальна власність, то її правовласники повинні отримувати роялті, а сам об'єкт підпадає під охорону авторським правом. У світі тисячі користувачів володіє криптовалютою. Яким чином буде на них поширюватися авторське право — незрозуміло.

У законопроекті Сергія Рибалки природа криптовалюти визначена ще заплутаніше. Документ пропонує дати їм статус фінансового активу. Але, як і в першому проекті, криптовалюта не може виступати платіжним інструментом.

За словами автора документа, криптовалюта не може бути визнана платіжним інструментом, оскільки це суперечить Конституції. А оскільки в Україні найкраще підготовлено законодавство, що стосується роботи з фінансовими активами та деривативами, криптовалюту пропонують признати фінансовим активом. Такий статус дає можливість купувати товари та послуги за криптовалюту. Правда, для цього її спочатку доведеться обміняти на гривні.

Що можна робити з криптовалютою

Законопроект групи депутатів дозволяє власникам криптовалюти вільно ними розпоряджатися — обмінювати їх на інші криптовалюти, електронні гроші, валютні цінності, цінні папери, послуги та товари. Правда, автори законопроекту не уточнили, як це можна буде зробити на практиці. Крім того, що всі подібні транзакції будуть підпадати під положення українського законодавства про договір міна.

Альтернативний законопроект пропонує проводити усі криптовалютні транзакції за допомогою бірж та обмінників. Проводити їх зможуть тільки інвестори. У це поняття включають всіх юридичних та фізичних осіб, які уклали публічний договір з фінустановою, яка надає подібні послуги, та взяли на себе можливі ризики. Обміняти криптовалюту на іноземні грошові знаки буде неможливо.

«У нас єдиним платіжним засобом є національна валюта — гривня. Не можна продати фінансовий актив, яким ми вважаємо криптовалюту, за інші валюти. А якщо організувати одночасний обмін гривні, наприклад, на долар, це вже буде валютообмінна операція, на яку потрібна ліцензія НБУ. Навіщо ускладнювати? », — стверджує Сергій Рибалка.

За ствердженням Bitcoin Foundation, в законопроекті Сергія Рибалки міститься положення, яке можна трактувати як зобов'язання купувати та продавати криптовалюту тільки через фінансових посередників. «Безпосередньо з положень ЗП це не слідує, але визначення статусу інвестора дає можливість зробити такий висновок».

Пільги для криптовалютних ФОПів

У першому законопроекті містяться тільки загальні поняття майнінгу криптовалюти. З його положень випливає, що майнер отримує «криптовалюту у вигляді винагороди від системи блокчейн в результаті її генерації, якщо він виконав необхідні умови». Більш того, документ вважає криптовалюту об'єктом оподаткування. Але яким саме податком повинен обкладатися майнінг та як це буде відбуватися, автори не уточнюють.

Законопроект Рибалки пропонує більш просте формулювання. Майнінг — «діяльність фізичних та юридичних осіб з проведення математичних розрахунків з метою отримання винагороди у вигляді одиниць криптовалюти».

Більш того, він пропонує стимулювати такого роду діяльність. Наприклад, підтримувати інноваційні проекти, пов'язані з майнінгом, в тому числі, за допомогою тарифного регулювання. Пільгові тарифи на електроенергію повинна буде визначити Нацкомісія в сфері регулювання енергетики та комунальних послуг. Ще один спосіб стимулювання майнінгу — пільгове оподаткування суб'єктів, які проводять підприємницьку діяльність з видобутку криптовалюти.

Експерти налаштовані скептично, та не надто вірять у те, що влада насправді почне стимулювати розвиток майнінгу.

«У законопроекті використовуються досить популістські (декларативні) заяви про стимулювання майнініга. Але поки дуже важко уявити їх практичне застосування. Тут згадується про тарифи для майнінга та можливості оподаткування прибутку в криптовалюті, але немає ніяких механізмів для реалізації цих пунктів », — йдеться в заяві ради директорів Bitcoin Foundation.

Регулювання та нагляд

У депутатів також немає спільної позиції з приводу того, хто повинен здійснювати нагляд за ринком криптовалюти. У першому законопроекті депутати пропонують віддати криптовалюту під контроль Національного банку. Регулятор має встановити порядок створення та діяльності криптовалютних бірж, які будуть проводити моніторинг всіх транзакцій відповідно до нормативів НБУ.

Навіть в цьому короткому визначенні експертне товариство відразу знайшло нестикування.

«У законопроекті регулятором ринку криптовалюти виступає Нацбанк. У той же час операції з криптовалютою визначені як бартерні. Виникає питання, чому до регулювання цивільно-правових відносин (бартеру) залучається фінансовий регулятор. Тут видно явна алогічність та невідповідність з повноваженнями НБУ », — йдеться в заяві Bitcoin Foundation.

Законопроект Сергія Рибалки пропонує віддати криптовалюту під контроль Нацкомфінпослуг. Комісія буде виконувати стандартні функції — видавати ліцензії, проводити перевірки, розглядати скарги й т.д.

На думку автора, це логічне рішення, особливо, якщо врахувати, що НБУ висловлюється проти криптовалюти.

«У нас сильні закони про фінансові інструменти, тому під криптовалюту не потрібно буде« винаходити велосипед », вступаючи в суперечність з чинним законодавством. Тим більше викликає питання доцільності доручення регулювання НБУ, якщо регулятор уже прямо висловив свою позицію з цього приводу та, очевидно, не має наміру її змінювати », — пояснює Сергій Рибалка.

Що про пропозиції депутатів думають в самому Нацбанку, поки невідомо. Жоден із законопроектів на Інститутській так й не прокоментували.

Біржі

Як сказано вище, перший законопроект покладає на НБУ обов'язки по розробці правил створення та діяльності криптобірж. Дохід бірж від криптовалютних операцій підлягатиме оподаткуванню, за якою ставкою — поки невідомо.

Другий законопроект виставляє більш жорсткі вимоги. Так, криптобіржей може стати тільки юрособа у формі господарського товариства. Мінімальний статутний капітал повинен бути не менше 5 млн грн на день видачі ліцензії. Формуватися він може тільки за рахунок грошових коштів, включаючи від розміщення облігацій. Велика частина статутного капіталу — 51% — повинна належати громадянам України.

Також законопроект встановлює вимоги до веб-сайту криптобірж та обмінників. Їх веб-сайти повинні належати до українського домену. Там повинна публікуватися інформація про їхні послуги, ризики, розмір статутного капіталу та структуру власності.

Біржі можуть відкривати рахунки як юридичним та фізичним особам, незалежно від громадянства. Якщо на рухоме майно клієнта влада наклала арешт, біржа зобов'язана заблокувати його рахунок. Відновлення розрахункових операцій дозволяється тільки після схвалення виконавчої служби.

При цьому біржам заборонено відкривати анонімні рахунки. За ствердженням Сергія Рибалки, це повинно звести нанівець ризики шахрайства.

«Законопроект покликаний максимально обмежити можливості для шахрайства як з боку професійних учасників ринку — бірж, інвесторів, майнерів — так і звичайних громадян. Саме з цим пов'язані обмеження щодо анонімності », — пояснює автор.

Бути чи не бути

Експерти з недовірою поставилися до ініціативи депутатів та вважають, що це — не більше ніж спроба «попіаритися» на гарячій темі.

«З сформульованих положень неможливо зрозуміти, на який соціальний ефект розраховують депутати, крім того, щоб потрапити в стрічки новин. Варто очікувати, що обидва законопроекти не зможуть пройти голосування », — йдеться в спільній заяві ради директорів Bitcoin Foundation.

Тієї ж думки й фахівець в сфері криптовалют та блокчейн SingularityU Kiev Chapter Олег Кудренко.

«Я слабо вірю в користь від законопроектів. Краще б депутати спробували вирішити вже наявні проблеми замість того, щоб розширювати кількість проблемних зон », — стверджує Кудренко.

Як би там не було, законопроекти ще навіть не пройшли перше читання. Цілком можливо, що при їх доопрацюванні законодавці запитають думки експертного товариства та спробують усунути прогалини.

Олекса Рябуха