«Малюкам» стане легше
Українським банкам можуть полегшити життя. Нацбанк збирається переглянути план їх докапіталізації і дати більше часу для пошуку необхідних коштів. Зараз на ринку не повинні працювати фінустанови з капіталами менш ніж 200 млн грн. Ця норма вступила в силу ще в липні. За даними Нацбанку, з завданням все ще не впоралося шість фінустанов. «Ми провели діагностику 37 невеликих і дрібних банків. Після діагностики два банки були визнані неплатоспроможними, два припинили діяльність, інші 33 не вимагали докапіталізації, виходячи з якості їх активів. Але якщо говорити про вимогу доведення статутного капіталу до 200 млн грн, то шість банків на сьогодні ще не виконали його », — повідомила на початку жовтня заступник глави Нацбанку Катерина Рожкова.
До сих пір передбачалося, що на цьому банки не повинні зупинятися. Згідно з нинішнім планом Нацбанку, його підопічні до липня 2018 року мають мати капітал не менше 300 млн грн (за даними центробанку, зараз капітал менше цієї планки у 43 банків). До 2024 року всі без винятку банки повинні збільшити капітал до 500 млн грн.
Але зараз за наполяганням депутатів Нацбанк послаблює ці вимоги і хоче відсунути дедлайни докапіталізації банків. Остаточні пропозиції Нацбанк передасть в парламентський комітет орієнтовно до 20 жовтня, повідомили «Мінфіну» в НБУ. Але дедлайни можуть ссунутись, бо питання ще узгоджується з Міжнародним валютним фондом.
Терміни перенесуть
У Нацбанку не змогли повідомити, наскільки значними будуть поступки, і на якій сумі капіталу зможуть зупинитися банки. Однак в банківському комітеті парламенту наполягають на тому, що максимальна планка повинна бути зафіксована на вже досягнутих 200 млн грн.
«Після величезних зусиль нашого комітету ми нарешті домовилися з НБУ про зміни в графіку збільшення статутного капіталу малих і середніх банків. Треба дати малому і середньому бізнесу, і банкам в тому числі, можливість працювати. Адже там теж працюють люди і платять податки до держбюджету», — говорить голова фінансового комітету Сергій Рибалка.
Але самі банкіри не настільки радикальні в питанні докапіталізації. Незалежна асоціація банків України пропонує залишити максимальний рівень капіталу в 500 млн грн. Однак наступний крок докапіталізації до 300 млн грн хоче перенести з липня 2018 року на 2020 рік. «Власники не розуміють, навіщо докапіталізуватися, якщо їх банки мають діючу і прибуткову бізнес-модель і бізнес-нішу, і комфортно в ній працюють, не порушуючи при цьому нормативів НБУ і чинного законодавства. А головне — вони не потребують у своїй роботі в статутному капіталу більшого, ніж 200 млн грн», — пояснює голова ради асоціації Роман Шпек.
Проблеми маленьких
Згідно з нинішніми вимогами НБУ, ті банки, які вчасно не впораються з докапіталізацією, будуть оголошені банкрутами. Але є й інші шляхи вирішення цієї проблеми: вони можуть здати банківські ліцензії і перетворитися в фінансові компанії. Тоді їм не доведеться нарощувати капітали. Також кілька банків можуть об'єднуватися один з одним, щоб в результаті побудувати більшу та надійнішу фінустанову. Крім того, власники банків можуть залучати нових співвласників, які погодяться довнести кошти, яких бракує.
Однак всі ці варіанти є досить складними, а бажаючих закрити бізнес за своєю власною ініціативою взагалі практично немає. Тому перенесення термінів докапіталізації є дуже бажаним сценарієм для багатьох учасників ринку.
Невеликі банки згодні з тим, що терміни докапіталізації повинні бути переглянуті через те, що криза на фінансовому ринку все ще триває. «Питання про мінімальний розмір статутного капіталу. Але при цьому норматив достатності капіталу залишається на рівні 10% і ніяких варіантів зниження не обговорюється. Питання в принципі піднято через невідповідність стрімкого графіка нарощування статутного капіталу реальним можливостям банків з нарощування активних операцій з урахуванням низьких темпів зростання економіки. Тому ніякого впливу на ринок з точки зору ризиків дане рішення не несе», — говорить голова правління Altbank Ігор Волох.
Депутати також наполягають на тому, що невеликі банки мають право на існування і без постійного нарощування капіталів. «У складний економічний період саме ці банки показали прибуток. У них також є позичальники. І ми повинні зробити все, щоб бізнес працював », — підкреслив Сергій Рибалка.
Читайте також: Стоит ли банкам становиться финкомпаниями
Один з варіантів, який зараз обговорюється — залишити на ринку невеликі банки, але дати їм працювати на особливих умовах. Наприклад, видавати їм обмежені ліцензії, заборонити залучення депозитів фізосіб і т.д. «Ліцензії та дозволи на надання банківських послуг повинні корелювати з розміром капіталу (масштабом діяльності банку). Це дасть можливість, з одного боку, зберегти дрібні банки і, як наслідок, довіру суспільства до банківської системи, а з іншого боку — фінансовий ринок стане більш прозорим і прогнозованим. В кінцевому рахунку, у виграші будуть кінцеві споживачі», — зазначає начальник управління ризик-менеджменту Індустріалбанку Олександр Марковський.
Нестійкий ринок
Для вкладників перенесення термінів докапіталізації має велике значення. Відмова від швидкого нарощування капіталів дає можливість працювати на ринку невеликим і, як правило, менш стійким до потрясінь фінустановам. За останні три роки в країні збанкрутували 90 банків, в яких вкладники втратили десятки мільярдів гривень, тому з такою проблемою зіткнулося вже багато громадян.
«Адекватна капіталізація кожного окремого банку дуже важлива для банківської системи в цілому. Якщо банки не будуть докапіталізовані і почнуть процедуру самоліквідації, це матиме позитивний ефект для системи, тому що зробить її менш вразливою», — говорить голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач.
Банкіри також нагадують, що за стійкістю ринку повинен стежити Національний банк. «Фінансовий ринок повинен бути відкритий для кожного суб'єкта. Чим більше гравців на ринку, тим якісніше послуги. Стійкість ринку повинна забезпечуватися через регулятивні вимоги НБУ», — говорить Олександр Марковський.
Але навіть якщо Нацбанк залишить нинішні терміни докапіталізації в силі, і невеликі банки з ними не впораються, то їх відхід з ринку навряд чи вдарить по ньому дуже сильно. «Закриття таких банків не вплине істотно на систему в цілому, так як їх частка у всіх сегментах вкрай незначна. Навіть навантаження на Фонд гарантування буде несуттєвим (у разі виведення таких банків з ринку через визнання їх неплатоспроможними), так як суми коштів фізичних осіб на депозитах в цих банках незначні », — зазначає голова правління Укрсоцбанку Тамара Савощенко.
Олена Губар