Досвід ЄС та України, або чому в деяких країнах авто дешевші

Купити вживаний автомобіль в деяких країнах ЄС дешевше, але потрібно враховувати наступне: в ЄС є ДУЖЕ різні ставки та підходи до плати за реєстрацію авто.

Фахівцями Комітету з питань податкової та митної політики були детально проаналізовані форми справляння податків та зборів при реєстрації та користуванні авто в ЄС та ряді інших країн. Одним із найбільш показових є дослідження від липня 2012 року «Vehicle taxes in EU countries. How fair is their Calculation?», яке на конкретних прикладах показує підхід країн ЄС. Згідно цього дослідження, плата за реєстрацію авто та щорічний податок при їх експлуатації виглядає наступним чином:

Як бачимо з цих прикладів, переважна більшість авто в Україні з іноземною реєстрацією походять саме із країн ЄС (Литва, Чехія, Словаччина та ін.), які мають мінімальну вартість реєстрації та не мають щорічного податку за користування авто.

В Україні фактично також існує аналог податку за реєстрацію авто – акциз, при цьому відсутній щорічний податок на авто. Крім цього, при імпорті з ЄС доведеться заплатити ПДВ та імпортне мито, оскільки ми не є членом ЄС.

В Україні критерії для розміру акцизів (аналог плати за реєстрацію авто) є два: об’єм двигуна та вік авто.

Розберемо купівлю імпортного авто на прикладі машини 2009 року з Німеччини. Приклад цієї країни показовий, тому що саме там податки при реєстрації авто мінімальні, а при використанні – високі. У зв’язку з цим, авто дійсно дешеві:

Ось стільки воно коштуватиме уже після теоретичного застосування ставок розмитнення в Україні:

Розрахункова вартість розмитнення KIA Sportage 2.0 EURO 4 в Україні

Податки

Ставка

Євро

ПДВ

20%

1 856

Мито

10%

400

Акциз

2,441 євро за куб см

4 882

Податок до пенсійного фонду

4%

371

Всього вартість після розмитнення

11 509

Ми бачимо стрибок від 4,000 євро вартості придбання в Німеччині до 11,509 євро після розмитнення та реєстрації в Україні. Дане авто старше 5 років і до нього в Україні застосовується підвищена ставка акцизу в розмірі 2,441 євро за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна.

Слід зауважити, що в наших ставках акцизного податку є екстремальні перепади. Так, у разі якщо це авто мало б трохи сильніший двигун обсягом 2,3 літри замість 2,0 літр, то розмір акцизу зріс би з 4,882 євро до 11,466 євро. Але якщо це ж саме авто з 2,3 літри двигуном було молодше 5 років, то розмір акцизу знову різко падає до 5,090 євро. А нове таке саме авто, але більше потужне, матиме акциз в розмірі лише 635 євро:

Але поряд із розмірами акцизів в Україні також діє інше обмеження. Так, згідно з Законом України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» з 1 січня 2016 року заборонено ввозити на територію України автомобілі нижчі за стандарт євро-5 (тобто, знову не старіші 2010 року). Тому навіть за умови існування бажання сплати акцизу за вище описане авто стандарту Євро-4, поставити його на реєстрацію в Україні буде просто неможливо.

Схеми, завдяки яким автомобілі потрапили в Україну

Є два основні шляхи.

Резидент України, використовуючи прогалини Митного Кодексу, ввозить авто на транзитних умовах. Для жителів прикордонних територій, які часто працюють закордоном це вихід, адже вони кожні 5-10 днів повинні перетинати кордон для виконання вимог законодавства.

Але статистика свідчить, що термін перебування такого авто на території України значно довший. Тоді у силу вступають підробні документи про хворобу водія чи несправність автомобіля. Звісно ж, митник та прикордонник може не повірити, тоді ситуація може вирішитись хабарем. Є ще варіант сплатити штраф. Але бути порушником та корупціонером в даному випадку для пересічної людини дешевше.

Другий шлях — знайти резидента європейської країни, оформити авто на нього, за певну плату він ввезе авто на територію України. Ця схема складніша в реалізації, але зручніша по факту — адже термін довший, не дивлячись на можливість сплати штрафу на нецільове використання авто. Але тут є чимало проблем для самих громадян. Надзвичайно легко, не розібравшись, потрапити у безвихідь.

Наразі за офіційною інформацією митних органів понад 65 тис. автомобілів з іноземною реєстрацію знаходяться на території України з використанням дірок в митних процедурах або з їх порушенням.

Які основні проблеми варто вирішити

Першою і основною проблемою є безпека на дорогах. Щороку в Україні гине близько 5 тис. людей на дорогах і ще більше травмується. В Україні смертність на дорогах складає 13,5 загиблих на 100 тис. населення, це порівняно із 4,3 в Німеччині, 6,1 в Чехії або 7,0 в Естонії. І це при значно меншій насиченості авто в Україні! Тому дуже критично, щоб за кермом авто завжди були люди, у яких відсутня опція «просто кинути авто і втекти у разі ДТП».

Друга похідна проблема — здоров’я громадян. Забруднене повітря реально шкодить населенню, особливо в містах. Україна є 74 країною по кількості машин на душу населення. В США насиченість авто рівно в 4 рази більша і країна прекрасно функціонує. Та і стандарти від Євро 3 і 4 – це вже продукти теперішнього століття. Тому, на мою думку, на певну лібералізацію тут можна піти.

Третя проблема – це правова захищеність власності на авто, в тому числі і тих, що вже придбали їх за вище описаними схемами.

Четверта – наповнення державного бюджету. Ті декілька мільярдів гривень, які дають нам кошти від реєстрації авто. Це невелика цифра у загальному бюджеті, але сума все ж суттєва.

П’ята, але не найменш важлива, власне, доступність авто. Автомобіль – це не тільки засіб комфорту, але і щоденного заробітку для мільйонів. Тому ми повинні забезпечити можливість українцям заробити та заробляти на авто.

Що було зроблено Верховною Радою нещодавно

В 2016 році був прийнятий закон «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX „Перехідні положення“ Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів» № 1389-VIII. Ним дозволено ввезення авто по пільгових ставках акцизу. Але ці авто, згідно закону, не можуть бути вироблені раніше 2010 року.

В 2017 році ми також прийняли зміни до статті 2 Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів». Ними ми відтермінували на два роки введення обов’язковості стандарту Євро-6 до з 1 січня 2020 року.

Крім того, ухвалення цього Закону по суті продовжило можливість застосування до 31 грудня 2018 року пільгових (знижених до 28 разів) ставок акцизного податку на легкові транспортні засоби стандарту Євро-5.

Ми мали надію, що прийняття даних заходів дозволить суттєво знизити рівень проблем. Очевидно, що потрібно зробити більше.

Необхідно шукати компроміс

Як бачимо, такого виходу щоб задовольнити усіх на 100% — немає. Усі сторони мають поступитись чимось, і доволі серйозним. Так, власники авто на єврономерах повинні прийняти те, що задля безпеки на дорогах необхідно вжити жорсткі заходи щодо закриття діючих схем ввозу. Власники бізнесів по ввезенню цих авто повинні будуть шукати нові способи заробітку.

З іншого боку, нам необхідно реформувати діючу систему ставок акцизного податку на авто. На мою думку, така система повинна бути більш збалансованою, мати менші перепади в ставках та зробити авто більш доступними. Доцільно запровадити систему, при якій базові ставки акцизів будуть встановлюватись в залежності від виду транспортного засобу та типу двигуна, до яких застосовувати підвищуючі коефіцієнти в залежності від об'єму двигуна та віку транспортного засобу. Така система повинна призвести до зниження ставок акцизного податку.

Вимоги щодо заборони реєстрації транспортних засобів, які не відповідають екологічним стандартам, також можна лібералізувати зберігши їх лише для нових авто.

Також, на мою думку, Кабінету Міністрів України слід напрацювати разом із автомобілебудівною галуззю нові підходи щодо розвитку вітчизняного автомобілебудування. Старі, очевидно, не працюють.