Крувати невідомим. Чому НБУ зацікавився електронними грошима

Глобально НБУ задекларував свої плани в проекті «cashless economy». В першу чергу цей документ зачіпає готівковий грошовий оборот, де регулятор присутній найбільш слабо. В другу — платежі, якими займаються небанківські фінустанови. Їх НБУ поки що практично не контролює — це сфера відповідальності Нацкомфінпослуг. Але найближчим часом регулятор має намір виправити цей недолік. Зокрема, дозволивши «небанкам» випускати електронні гроші.

Що це дасть Нацбанку, чи виграє щось від такого рішення споживач, і коли воно буде затверджене - розбирався «Мінфін».

НБУ ловить хвилю

Якщо говорити про електронні гроші максимально просто, то їх можна трактувати як цифровий запис, якому відповідає певна сума, номінована в конкретній валюті. Продавець, що працює з безготівковими платежами, погоджується обміняти на нього свій товар, але з великим застереженням: емітент електронних грошей (поки що їм може бути тільки банк) зобов'язаний в кінці підкріпити їх реальними купюрами. Грубо кажучи, електронні гроші — це вид відстрочки платежу або боргового зобов'язання покупця перед продавцем.

«Електронні гроші — це одиниця вартості, що зберігається на електронному пристрої (електронному гаманці). Вона приймається як засіб платежу і виступає грошовим зобов'язанням емітента. Іншими словами це деяке фінансове зобов'язання або, якщо зовсім вже спрощувати — облігація позики» — розповідає аналітик Альпарі Максим Пархоменко.

Про це ж йдеться і в профільній постанові НБУ (№481 від 4 листопада 2010 року). У цьому документі виведене поняття «погашення електронних грошей» — коли емітент обмінює свою електронну емісію на реальні грошові одиниці.

З точки зору банку така схема роботи сильно прискорює процес платежів: клієнт дає йому гроші, а натомість отримує відповідний запис у своєму «електронному гаманці». Користуватися цими коштами можна без огляду на те, наскільки швидко банк перерахує продавцеві потрібну суму. На першому етапі з нього досить просто обіцянки.

«Це робить розрахунки набагато безпечнішими і вигідними. Це доступність до своїх ресурсів 24/7. Це зручний інструмент для проведення невеликих розрахунків за допомогою мобільних пристроїв, і це безпечний інструмент. Стандартні елементи захисту — пінкод або CVV-коди створюють для шахраїв можливості для зловживання. З використанням електронних гаманців ці ризики зменшуються »- зазначав в.о. глави НБУ Яків Смолій в одному зі своїх інтерв'ю.

Оновлений ринок

З боку Нацбанку це не просто спроба відповідати моді на фінтех-новації. Це, скоріше, визнання того, що на практиці електронні гроші використовуються більш широко, ніж прийнято вважати. За межами досяжності НБУ українці використовують численні сервіси, які обслуговують електронні гаманці різних видів і форматів. В першу чергу це фрілансери, які отримують гроші з-за кордону і люди, які вважають за краще отримувати/пересилати гроші анонімно. Це перегукується з офіційними даними за рівнем тінізації економіки — він становить 52% в роздрібній торгівлі (одному з найбільш лояльних до електронних грошей сегментів) при загальній цифрі в 38%.

За даними аналітичного департаменту компанії Альпарі, компанія PayPal, що офіційно не присутня в нашій країні,  щомісяця реєструє близько мільйона відвідувань з України. Постійний особистий кабінет в її системі є у 20 тисяч українців. До цього потрібно додати інші популярні гаманці накшталт WebMoney і спроби вийти на цей ринок від українських мобільних операторів.

Масштаби «офіційного», тобто банківського, обігу електронних грошей НБУ публікує з великим запізненням. На даний момент найбільш актуальні дані датовані 1 січня 2017 року, але з того часу ринок сильно змінився. Як відзначають аналітики Альпарі, в першому півріччі обсяг розрахунків електронними грошима виріс в 1,6 рази -до 1,8 млрд грн.

Зміни дійсно виглядають досить радикально. По-перше, з ринку вибув лідер — Фідобанк зі своєю платіжною системою MoneyXy. В 2015 році вона генерувала 12,4 млн грн обороту електронних грошей або 41% всього ринку. Друге і третє місце тоді займали Альфа-Банк і Ощад.

За підсумками 2016- го лідером ринку став Альфа-Банк, який випустив на базі системи «Максі» 21,8 млн грн (якби Фідобанк не збанкрутував, це все одно був би другий результат). Друге місце з великим відставанням посіла система «ГлобалМані», яку в минулому році обслуговували Ощадбанк і банк Глобус.

Зараз Альфа передала право користуватися платіжною системою «Максі» ТАСкомбанку і обслуговує систему Forpost, що належить «Новій пошті». Ощад відмовився від обслуговування системи GlobalMoney, з якою тепер працює банк Глобус. До списку емітентів власних електронних грошей (в минулому році їх було всього три) приєднався Укргазбанк з системою «Електрум».

Кількість електронних грошей в обігу в 2016-м досягло 40,5 млн грн (це без урахування MoneyXy Фідобанку, яка на 1 липня минулого року згенерувала ще 11,9 млн). У 2015 році аналогічна цифра була меншою — 30,9 млн. У 2014 — всього 12,5 млн електронних гривень.

Право емітувати електронні гроші є у 16 фінустанов, але більшість з них або не користується ним, або проводить емісію на базі платіжних систем — MasterCard, Visa і Простір.

Дані: НБУ

«Електронні гроші часто використовуються на базі платіжних карт МПС. Тобто фізособа може отримати платіжну карту і здійснювати розрахунки без відкриття рахунку в банку. Емітувати електронні гроші, згідно із законодавством України, на сьогодні можуть тільки банки, які погодили та затвердили в НБУ правила використання своїх електронних грошей» — розповідає директор департаменту розвитку карткового і транзакційного бізнесу Ідея Банку Іван Степанець.

Цим можна пояснити, чому далеко не всі банки займаються відокремленим випуском електронних грошей. Для цього потрібно узгодити з Нацбанком індивідуальні правила емісії, а це довго і в окремих випадках, досить дорого.

Ще одна велика проблема цього ринку — 481 постанова НБУ, яка сильно обмежує можливості користувачів електронних гаманців. Загальна сума електронних грошей, доступ до яких надає віртуальна передплачена карта, не може перевищувати 14 тисяч гривень.

За рік через гаманець можна «пропустити» не більше 62 тисяч, за день дозволяється витратити максимум 500 грн, а за місяць — 4 000 грн.

Закон для всіх

Радикально змінити ситуацію на ринку електронних грошей повинен був законопроект №5361, який теоретично міг розчистити шлях для заходу в Україні PayPal. Крім дозволу на випуск електронних грошей фінкомпаніями, закон давав таке право і держорганам. Крім НБУ, мова також йшла про Держказначейство. Але в червні на першому ж голосуванні в Раді проект провалили. Подальша його доля досі під питанням. По суті, депутати відправили його на тотальну переробку.

«Ніяких альтернативних законопроектів з тих пір не було розроблено. Даний закон, з одного боку, повинен був полегшити вихід на ринок компаній, подібних PayPal, з іншого — вимагав реєстрації даних компаній в НБУ. Це могло значно ускладнити процес виходу на український ринок подібних компаній, оскільки, наприклад, той же PayPal не вважав правильним той факт, що вони повинні проходити реєстрацію в Україні» — говорить Іван Степанець з Ідея Банку.

Що стосується Нацбанку, то чекати прийняття закону, щоб емітувати свої електронні гроші (очевидно, що це відбудеться на базі платіжної системи «Простір»), він, ймовірно, не буде. У НБУ вже оголосили про роботу над пілотним проектом з випуску е-гривні з використанням blockhain.

«Нацбанк планує домагатися зниження попиту на готівкові гроші, і має намір знизити ліміт на операції з готівкою. Регулятору це дасть можливість більш повно контролювати фінансові потоки і знизити витрати на обслуговування фізичної інфраструктури банківського сектора, інкасацію. Також це знизить витрати на утилізацію готівкової грошової маси, виведеної з обігу» — зазначає Максим Пархоменко з Альпарі.

Приблизно ту ж мету переслідує і поширення емісії електронних грошей на небанківські фінустанови: НБУ хоче «заманити» в легальне поле тіньову частину розрахунків за рахунок швидкості і зручності платежів, яку дають е-гроші.

Приблизно ту ж мету переслідує і поширення емісії електронних грошей на небанківські фінустанови: НБУ хоче «заманити» в легальне поле тіньову частину розрахунків за рахунок швидкості і зручності платежів, яку дають е-гроші.

«У банків більш жорсткий контроль, їх робота регламентована. Те ж саме буде стосуватися і фінкомпаній — контроль в сфері емісії електронних грошей і гарантій їх забезпечення з боку НБУ підвищиться. Основний ризик — це маніпуляції та шахрайство небанківських організацій з електронними грошима» — вважає старший аналітик ГК Forex Club Андрій Шевчишин.

За словами Івана Степанця, гарантій того, що Нацбанк зможе ефективно контролювати «небанки», отримай вони право випускати е-гривню, немає. Проте, немасовий споживач (тобто всі, хто активно використовують електронні гроші зараз) після цього швидше програє: так, можливості фрілансерів розширяться, але питання легалізації доходів загостриться. Що стосується масмаркета, то будь-яке розширення ринку — це плюс. Тим більше, якщо в український ринок стануть заходити компанії масштабу PayPal.

Ольга Терещенко