Сьогодні банківська система має високий поріг протидії використанню її у схемних операціях. Проте охочі залучити банки до своїх не зовсім гарних оборудок все ще залишаються.

Найчастіше маємо справу з юридичними особами, які у своїх схемах використовують послуги пересічних громадян, серед яких є і службовці, і студенти, і пенсіонери, і навіть «борці за чистоту природи».

Наведу приклад. Люди знімали зі своїх банківських карт гроші, які отримували від підприємства як оплату за макулатуру. Проте спеціалісти з фінансового моніторингу порахували: щоб отримати таку суму оплати, ці люди півроку мали здавати щодня по 100 вантажівок макулатури!

Ви вірите, що це можливо? Я − ні. 

Завдання Національного банку − надати банкам відповідні інструменти для боротьби з такими оборудками. Розуміння ризиків і використання ризик-орієнтованого підходу − основна і перша із 40 рекомендацій FATF.

Читайте також: Гроші українців залишаться під матрацами

Саме для цього Національний банк запровадив ризик-орієнтований підхід під час планування та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. В межах цієї програми регулятор нещодавно змінив вимоги щодо здійснення банками фінансового моніторингу операцій клієнтів (постанова правління НБУ №42).

Тепер банки не повинні вимагати від більшості своїх клієнтів інформацію для здійснення так званого «квартального аналізу». Їм достатньо звернути увагу на клієнтів, які мають підвищений ризик і здійснюють, або можуть здійснювати, підозрілі схемні операції, яких насправді не так багато проводиться, на мою думку – не більше ніж 5% від загальної кількості операцій клієнтів.

Саме цих 5% торкнуться зміни, впроваджені НБУ.

Запевняю: якщо йдеться про клієнтів з низьким рівнем ризику, які не проводять операцій у великих обсягах і щодо яких у банку не виникає підозр, то до таких клієнтів у банку не може бути жодних запитань.

Особливо це стосується тих громадян, які мають рахунки виключно для отримання зарплат, пенсій та соціальних виплат. 

Не вимагатиме банк і додаткових підтверджень щодо строкових депозитів пересічних громадян, укладених на адекватні суми. Це також операції низького ризику. Навпаки, і банки, і регулятор зацікавлені у тому, щоб громадяни здійснювали банківські операції та зберігали гроші на банківських рахунках.

Нові вимоги направлені виключно на зупинку будь-яких дій щодо відмивання коштів за допомогою банківських установ.

До участі у таких схемах, на жаль, долучають пересічних громадян − пенсіонерів, службовців, безробітних − на банківські рахунки яких підприємства перераховують нібито «фінансову допомогу», «компенсацію за відрядження», чи «безвідсотковий кредит», які насправді є ухилянням юросіб від оподаткування чи відмиванням «брудних коштів».

Під час таких операцій люди знімають з рахунку кошти лише для того, щоб відразу віддати їх замовникам схем. І мова йде не про 100 чи 200 тисяч гривень, а про мільйони та мільярди.

Отож, Національний банк закликає банківські установи відслідковувати та зупиняти саме схемні операції та операції, які несуть ризик відмивання коштів та фінансування тероризму. 

Якщо банк вважає, що ризик банківської операції мінімальний, судячи з тієї інформації, яку він зібрав про клієнта, то він не повинен витрачати ресурси і застосовувати ті ж самі процедури, що й до клієнтів високого ризику.

Проте, якщо банк бачить, що до нього прийшов ризиковий клієнт, публічна особа або особа, пов'язана чи асоційована з нею, то аналіз має бути не формальним, а по суті.