У минулий вівторок представники центробанку розповіли банкірам про те, що відбувається в стінах регулятора, в банківському секторі і в українській економіці в цілому. Вийшло досить оптимістично. "Мінфін" вибрав головне.

Фінрезультати банків

За вісім місяців 2017 року чистий прибуток після оподаткування платоспроможних банків становив 3.43 млрд грн. «Радує, що навіть з урахуванням збитків двох великих банків, викликаних відрахуваннями в резерви, банківська система залишилася прибутковою»,  — зазначив в.о. голови НБУ Яків Смолій.

Кредитування

На заваді повноцінному відновленню кредитування стоять високі юридичні ризики, а також законодавчі перепони. Ці проблеми могли б бути вирішені за умови підтримки Верховною Радою важливих законопроектів з питань функціонування фінансового сектору. Це передусім законопроекти щодо захисту прав кредиторів та з питань банкрутства.

ВВП та інфляція

Економіка змогла витримати шок у вигляді розриву торговельно-транспортних зв’язків на сході країни. У першому півріччі вона зросла на 2,4%. В НБУ бачать що  прогноз зростання реального ВВП у 2017 році на 1,6% виявився дещо консервативним. Тому очікують, що цей показник буде вищим.

Інфляція на кінець поточного року також може виявитися вищою за поточний прогноз Національного банку (9,1%). Фундаментальні інфляційні фактори залишаються контрольованими, проте на рівень інфляції чинять тиск тимчасові фактори, які призвели до зростання цін на чотири групи товарів – м’ясну і молочну продукцію, овочі та тютюнові вироби. «Ми уважно стежитимемо, щоб ці тимчасові чинники не перетворилися на фундаментальні. Крім того, можуть реалізуватися інфляційні ризики у площині фіскальної політики. Якщо в результаті ми побачимо високі ризики неповернення інфляції до цільових орієнтирів, тоді реагуватимемо на це жорсткою монетарною політикою», – зазначив заступник Голови Національного банку України Дмитро Сологуб.

Співпраця з МВФ

Дотримання програми реформ, зобов’язання за якою взяла на себе Україна, є запорукою макроекономічної і фінансової стабільності у середньо- та довгостроковій перспективі.

«Поступове зниження інфляції, сприятлива для українського експорту ситуація на зовнішніх ринках, повернення держави на міжнародні ринки капіталу не повинні стати на заваді реалізації програми співпраці з МВФ. Адже це не лише фінансування, яке стане в нагоді у 2018 ‒ 2019 рр. для погашення зовнішніх боргів держави. Це насамперед реформи, без яких неможливе стійке та високе економічне зростання», – зазначив заступник голови НБУ Олег Чурій.

Валютний ринок і послаблення гривні

Зсув графіка отримання фінансування за програмою з МВФ нині жодним чином не впливає на валютний ринок. На нього впливають інші фактори – обсяги надходжень від експорту, а також психологічні чинники.

«З початку року обсяги експорту зросли більше ніж на 20%, і динаміка експортних надходжень сьогодні набагато краща, ніж ми очікували. Водночас спостерігається й зростання обсягів імпорту на тлі пожвавлення економіки. Крім того, спекуляції у ЗМІ щодо очікуваної восени девальвації гривні впливають на настрої населення, яке у вересні вже збільшило обсяги купівлі іноземної валюти, незважаючи на тенденції, що спостерігалися з початку року», – зазначив Чурій.

На Інститутській також підтвердили намір продовжити поступову валютну лібералізацію. Національний банк наразі завершує доопрацювання пропозицій і зауважень щодо законодавчих змін, необхідних для переходу до ліберальної моделі валютного регулювання, отриманих від бізнесу, банків та експертної спільноти під час публічних обговорень. «Ми хочемо презентувати доопрацьований проект Закону «Про валюту» найближчим часом», – сказав Олег Чурій.

Фінансова звітність

Заступник голови НБУ Катерина Рожкова зокрема нагадала, що з 1 січня 2018 року банківська система переходить на обов’язкове використання МСФЗ 9. Причому, за попередніми підрахунками, більшість банків не відчує негативного впливу на капітал переходу на МСФЗ 9.