Заступник голови НБУ також розповів про стан міжбанківського валютного ринку, курс гривні, міжнародні резерви, й співробітництво з МВФ. «Мінфін» вибрав головне з монетарної прес-конференції.
Ставка
НБУ зберіг облікову ставку на рівні 12,5%. Це рішення обумовлене необхідністю повернути інфляцію до цільової траєкторії.
Ми очікуємо, що в цьому році інфляція буде знижуватися більш повільно, ніж передбачалося в липневому прогнозі в 8,1% +/- 2 п.п. на кінець 2017 року. Більш того посилилися ризики більшого інфляційного тиску в середньостроковій перспективі. Один з таких ризиків — попит. Споживання, яке й так зростає внаслідок підвищення зарплат, може отримати додатковий стимул за рахунок збільшення бюджетних та пенсійних виплат.
Підвищення мінімальної зарплати також може посилити інфляційний тиск з боку витрат на оплату праці, бо може відбитися на собівартості, особливо в сфері послуг. Стримана монетарна політика повинна підтримати поліпшення інфляційних очікувань та зниження інфляції до цільового показника в 7 +/- 2 п.п. у другому кварталі 2018 року.
Національний банк може утримувати облікову ставку на нинішньому рівні, поки не буде чіткого сигналу нівелювання інфляційних ризиків. Правління НБУ впевнене, що цінова стабільність — запорука сталого економічного зростання. Пом'якшення монетарної політики можливе лише при стійкому ослабленні інфляційних ризиків й поліпшенні очікувань.
Це стане можливим за умови продовження співпраці з МВФ, що передбачає структурні реформи, а також внаслідок виваженої фіскальної політики. У зворотному випадку, НБУ може повернутися до більш жорсткої монетарної політики й підвищення облікової ставки.
Інфляція
У серпні продовжила рости інфляція й в річному обчисленні досягла 16,2%. У місячному обчисленні індекс споживчих цін знизився на 0,1%. Це сталося завдяки сезонному зниженню цін на плодоовочеві товари, одяг і взуття.
Фактична інфляція в річному обчисленні перевищила цільові показники Нацбанку. Сталося це через більш швидкі ніж очікувалося, темпи зростання цін на сирі харчові продукти й тютюнові вироби. До цього призвів підвищений попит, та несприятливі погодні умови навесні, через які подорожчали фрукти на 20% й овочі на 23% в річному обчисленні.
Тютюнові вироби, через проблеми з почанням, подорожчали на 42% в річному обчисленні.
При цьому значні обсяги експорту м'ясних та молочних продуктів привели до їх подорожчання на 32% й 29%, відповідно.
Базова інфляція прискорилася внаслідок співвідношення пропозиції й витрат. Індекс базової інфляції виріс на 0,2% в місячному обчисленні та на 7,8% в річному. В результаті цього, рівень базової інфляції незначно перевищив прогнози НБУ. Сталося це через вторинні ефекти від подорожчання м'ясних й молочних продуктів.
Інший фактор — зростання виробничих витрат, в тому числі, на оплату праці. Це, в першу чергу, відіб'ється на цінах на послуги.
За прогнозом НБУ, інфляція в річному обчисленні до кінця року сповільниться. Найбільше, завдяки високій базі порівняння минулого року та згасанню «сюрпризних ефектів» на ринку харчових продуктів.
Очікування
Інфляційні очікування як професійних експертів, так й населення, продовжили поліпшуватися. Загалом, рівень очікувань знаходиться на історичному мінімумі — 7,2% та 10%, відповідно.
З іншого боку, більш швидке зростання цін може привести до погіршення інфляційних очікувань, які поліпшувалися останні два роки.
Валюта
У попередні місяці гривня зміцнювалася проти долара завдяки сприятливій зовнішньоекономічній кон'юнктурі для товарів експорту. Курсові очікування стимулювали населення активно продавати готівкову валюту. В кінці серпня — початку вересня курс ослаб.
За оцінками НБУ, цьому сприяли тимчасові чинники: бізнес отримав значну суму відшкодування ПДВ, що забезпечило його гривневою ліквідністю і дало йому можливість зменшити обсяги продажу валюти.Також посилився попит на валюту, в тому числі, і на виплату дивідендів. Крім цього спрацював і психологічний фактор: на поведінку економічних агентів тисне досвід попередніх років, коли на валютному ринку спостерігалася помірна сезонність.
Попри це, зовнішня цінова кон'юнктура для товарів експорту, залишається сприятливою. Українська сталь на світових ринках зараз коштує на 57%, залізна руда на 29%, а пшениця на 10%, більше, ніж в минулому році. Завдяки таким цінам, гірничо-металургійні та аграрні компанії забезпечили близько 80% середньо денних обсягів продажів іноземної валюти.
Ми не поділяємо думки про те, що гривня буде девальвувати восени. Дійсно, на валютному ринку завжди присутній фактор сезонності. Але застосування плаваючого курсоутворення, розвиток валютного ринку та проведення реформ в інших секторах економіки зменшать очікування фактора сезонності.
Вже зараз, традиційні осінні фактори відіграють значно меншу роль. Наприклад, Нафтогаз має достатньо валютних надходжень й не тисне на ринок великими разовими закупівлями, Мінфін відшкодовує компаніям ПДВ вже більш-менш рівномірно, а не одноразовими виплатами в кінці місяця. Більш того, осінь — час великих надходжень валюти від продажу нового врожаю.
Інтервенції
Нацбанк присутній на валютному ринку на випадок серйозних коливань курсу. В кінці серпня, через перевищення попиту валюти над пропозицією на міжбанку, НБУ продав валюти на $51 млн. З початку вересня чистий продаж валюти досяг близько $100 млн. Ми й надалі готові допомагати ринку шукати рівновагу за допомогою валютних інтервенцій, коли його розбалансують тимчасові чинники.
ОВДП
Валютні ОВДП купують не тільки держбанки, але всі банки та компанії, які мають валютну ліквідність. Сьогодні ліквідність банківської системи в іноземній валюті – $4,5 млрд. Активи державних банків складають біля 53%. Тому державні банки мають найбільшу ліквідність.
Ми підтримуємо політику Міністерства фінансів, щоб заміщувати запозичення в іноземній валюті запозиченнями в локальній валюті. Бо сьогодні борг в іноземній валюті складає більше 70% від загального державного боргу. Це один з найбільших ризиків, який ми на сьогодні маємо. Тому задача Міністерства фінансів – розвивати ринок державних зобов’язань. Перш за все – в локальній валюті.
На сьогодні нерезиденти купили державні зобов’язання України в локальній валюті на суму приблизно 2,2 млрд грн. (в еквіваленті). На деякі з цих зобов’язань були випущені деривативи (credit linked notes (CLN)). Вони продаються інвесторам, які сьогодні не мають доступу на локальний ринок державних зобов’язань. Зараз інфраструктура дійсно не дозволяє інвесторам, які зацікавлені в купівлі локальних бондів, зробити це швидко і дешево. Купівля нот – не дуже дешева процедура, але вона швидка.
Стосовно нашої роботи з глобальними депозитаріями, вона дійсно ведеться. Але ми підписали договір про нерозголошення. Тому я не маю права сказати, на якій стадії ми знаходимось.Сподіваємось, що наступного року інвестори будуть мати доступ до нашого ринку держзобов’язань через інфраструктуру глобальних депозитаріїв.
Резерви
На 1 вересня міжнародні резерви України становили більше $18 млрд. Вони зменшились з початку місяця за рахунок виплати $500 млн по зобов’язанням по євробондам. Близько $100 млн ми витратили на згладжування коливань на валютному ринку. Цього року ми очікуємо планові платежі за держборгом на суму близько $800 млн, основна сума виплат – це відсотки. У цей же час ми зберігаємо наш прогноз росту золотовалютних резервів до кінця року до $20 млрд. В цю суму входить одержання траншу від МВФ біля $2 млрд і 600 млрд євро від Єврокомісії. Ми також очікуємо позитивний вплив від розміщення урядом єврооблігацій. Але ми поки що не можемо прогнозувати суму, яка буде залучена на цьому ринку
Дивіденди
Ми зберігаємо наш прогноз по виплаті дивідендів на рівні $1,4 млрд до кінця року. Станом на сьогодні, було репатрійовано дивідендів на $1,1 млрд. Це відповідає нашим прогнозам.
МВФ
Отримання траншу від МВФ цього року можливе за умови виконання Україною всіх зобов’язань, які вона взяла. Їх всі знають – це проведення пенсійної реформи, приватизації, антикорупційних ініціатив й т.і. Якщо ці умови будуть виконані, в нас є всі шанси отримати $2 млрд від МВФ, які в нас зараз стоять в нашому прогнозі. Ця сума піде на поповнення міжнародних валютних резервів України