Делегація українських властей на чолі з міністром фінансів Олександром Данилюком вже вирушила в «роад шоу» в США і Великобританію. Там пройдуть зустрічі з власниками бондів, що підлягають рефінансуванню. Заради цього Данилюк навіть вирішив пропустити візит до Києва заступника голови МВФ Джона Ліптона.

Чому повернення на ринок єврооблігацій так важливо для України, розбирався «Мінфін».

Чотири дні переговорів

«За інших обставин, однозначно я б залишився в Києві, але зараз ми готуємося вийти на міжнародні ринки капіталу і це дуже важливо для України, тому що це результат усіх наших зусиль з реформування за останні три роки» — говорив Олександр Данилюк в одному зі своїх інтерв'ю.

Переговори з власниками паперів 2019-20 років для Мінфіну дійсно важливі, причому невідкладно: частково замістити ці папери новим розміщенням міністерство має намір не пізніше 27 вересня. До цієї дати українській делегації (крім Данилюка в «роад шоу» поїхали заступник міністра фінансів Юрій Буца, заступник міністра економіки Максим Нефедов і заступник голови НБУ Дмитро Сологуб) доведеться серйозно попрацювати, щоб переконати власників облігацій відстрочити погашення зобов'язань України на більш тривалий термін.

На 11 і 12 вересня було заплановано зустрічі з інвесторами в Лондоні, на 13 вересня - в Нью-Йорку, 14 числа - в Бостоні.

Читайте також: Україна повертається на ринок єврооблігацій

Якщо Мінфін не вживе термінових заходів, наступні 4 роки можуть стати дуже важкими для України з точки зору виплати зовнішніх боргів. Загальна сума, яку потрібно повернути в цей період кредиторам, складає близько $20 млрд. Найнебезпечніший — 2019 рік, коли виплати можуть перевищити $4,6 млрд. А з урахуванням квазі-суверенних єврооблігацій (євробондів «Укрзалізниці» і держбанків — Ощад і Укрексімбанку) ця цифра досягне $7,5 млрд. У 2020 році — $6,1 млрд.

Це дуже недоречно, якщо згадати, що в 2019 році повинні відбутися вибори. Політичні ризики в цей період будуть на піку, а можливості по залученню фінансування — дуже невеликі. Тож не дивно, що Мінфін хоче відкласти виплати на більш пізній термін. Але для цього йому потрібно викупити короткі євробонди з погашенням в 2019-2020 рр і замінити їх (хоча б частково) більш довгими — десяти — або навіть п'ятнадцятирічними паперами.

«Якщо Мінфіну вдасться успішно реструктуризувати випуск 2019 року, держкомпанії, швидше за все, зроблять те ж саме і теж спробують пролонгувати свій борг», — вважає головний економіст Dragon Capital Олена Бєлан. В такому випадку невідкладні виплати України в 2019 році можуть знизитися до $5,1 мрлд.

Обидва випуски — і «Україна-19» і «Україна-20» — охоплюють приблизно однакову суму — в обігу перебувають папери на $1,8 млрд. Пролонгація бондів з погашенням в 19 році для Мінфіну більш пріоритетна. Згідно публічної оферти України на викуп євробондів, розміщеної на сайті Ірландської фондової біржі, облігації-2019 Мінфін має намір викупити повністю.

Викуп бондів 2020 року обмежений сумою в $ 1,5 млрд. Але і такий обсяг можливий тільки за умови, що замістити випуск-19 не вийде взагалі. Тобто заміщення облігацій з погашенням в 20 році буде залежати від масштабів рефінансування більш ранніх бондів — якщо Мінфін викупить, наприклад, $1,2 млрд паперів-2019, то з випуску-2020 пролонгації підлягатимуть лише $ 300 млн.

На думку експертів, після заміщення коротких паперів довгими, Україна повинна залишитися в хорошому «плюсі», навіть з урахуванням витрат на викуп єврооблігацій за ціною вище номіналу. «За нашими оцінками, загальний обсяг випуску може скласти $2,5 млрд, а чистий обсяг (за мінусом витрат на викуп) близько $1 млрд», — каже Олена Бєлан.

Універсальний борг

Для України заміна старих облігацій новими в поточних умовах — найсприятливіший результат, оскільки це не вимагає від країни додаткових витрат у валюті прямо зараз. Ускладнюють ситуацію деривативи, прив'язані до ВВП України (та сама реструктуризація Мінфіну Наталії Яресько). Їх дія почнеться вже в 2021 році, а сума виплат по ним буде залежати від темпів зростання української економіки.

Чи погодяться бондхолдери з пропозицією України зараз — питання поки відкрите. Великий мінус для Мінфіну полягає в тому, що це вже друга відстрочка по одним і тим же паперам: перша пролонгація відбулася в 2015 році. Зараз власникам українських бондів запропонують ще більш радикальний результат: міністерство фінансів планує випустити в цілях рефінансування десяти- або навіть п'ятнадцятирічні папери.

«Параметри нового випуску, в т. ч. терміни розміщення, проясняться за підсумками  роад-шоу. У разі зацікавленості інвесторів, реєстрація випуску може статися досить швидко. Потенційні покупці нових паперів — не тільки власники попередніх випусків, а й нові інвестори» — говорить директор корпоративного департаменту IBI-Rating Ігор Дикий.

За його словами, озвучені в оферті «ціни» викупу старих паперів (106% від номіналу для бондів 2019 року і 106,75% — для 2020) — один з головних аргументів Мінфіну. З його допомогою українська делегація буде вмовляти інвесторів обміняти облігації.

Швидше за все, Мінфін не обмежиться перекриттям бондів 2019-2020 років. Частина розміщення пройде в «чистому вигляді», тобто гроші безпосередньо будуть зараховані до бюджету. Проблем з цим виникнути не повинно: світові інвестори в цілому прихильно дивляться в бік цінних паперів країн, що розвиваються. Доказ тому — успішні розміщення Греції, Таджикистану і навіть Іраку, що постійно воює.

Український сценарій практично повністю ідентичний грецькому. В кінці липня цього року греки після трирічної перерви (Україна виходить на ринок вперше за 4 роки) розмістили єврооблігації на 3 млрд євро. Половину цього випуску придбали власники грецьких бондів з погашенням в 2019 році. Старі папери Мінфін Греції викупив за 102,6% від номіналу, прибутковість за новими бондами склала 4,625%.

Про такі цифри Україна поки може тільки мріяти. Тим більше, що греки провели своє розміщення в дуже вдалий момент: незадовго до цього МВФ схвалив черговий транш допомоги для країни на 1,8 млрд євро. А ось обіцяний кредитором Україні транш поки сильно затримується.

Новини про плани українського Мінфіну світові ринки сприйняли позитивно. За даними Олени Бєлан з Dragon Capital, після оголошення попередніх умов викупу, суверенні єврооблігації різко зросли в ціні, а прибутковість 10-річних паперів знизилася до рекордно низьких 7,13%. Але в цьому сенсі Україна ще й досі знаходиться ближче до Іраку з його 8%, ніж до Греції.«Нові єврооблігації з термінами погашення від 10 до 15 років можуть бути розміщені з купоном 7,3% -7,5%, що нижче процентної ставки по перебувають в обігу паперів (7,75%)» — прогнозує Бєлан.

Неминучі відсотки

Незважаючи на несподівано масштабні плани щодо повернення на ринок цінних паперів (на початку року йшлося хіба що про тестовому розміщенні на $ 500 млн), Мінфін продовжує розраховувати і на МВФ. До кінця року Олександр Данилюк очікує на два транши, оцінки НБУ скромніше — один транш на $ 1,8 млрд. Наприкінці вересня Україну відвідає місія Фонду, але чекати до того часу Мінфін не може: переговори з бондхолдерамі можуть затягнутися, що не скасовує необхідності виплачувати відсотки за старими паперами, а також розраховуватися з МВФ за боргом 2014 року (програма Stand-by).

«Традиційний» варіант — позичити зараз і тримати гроші до погашення має явний мінус: до 2019 року доведеться платити відсотки за обома боргами. Тоді як рішення проблеми пікових виплат шляхом дострокової пролонгації боргу відкриває можливості для підвищення суверенного рейтингу України і поліпшення умов роботи на ринку запозичень в майбутньому» — говорить головний економіст Альфа-Банку і Укрсоцбанку Олексій Блінов.

На думку виконавчого директора Фонду Блейзера Олега Устенка, теоретично Мінфін міг би піти на більш далекоглядний крок, організувавши викуп не бондів 19 і 20 років, а деривативів (тих самих ВВП-варантів), зобов'язання за якими Україні доведеться гасити з 2021 по 2040 рік.

«Випуск нових облігацій під погашення старих — це в будь-якому випадку краще, ніж пряме зарахування грошей в бюджет і непрозорий їх розподіл в майбутньому. Але логічніше було б поступово викуповувати саме деривативи, а не звичайні євробонди. Є ризик, що через них ми будемо змушені протягом 20 років витрачати близько 5% ВВП тільки на обслуговування старих боргів», — вважає він.

У будь-якому випадку, нових запозичень Україні не уникнути, будь то допомога МВФ або державні цінні папери. Тому вдале повернення на міжнародні ринки капіталу — це не в останню чергу ще й питання репутації нашої країни як позичальника в очах міжнародних інвесторів. Зараз Україні доводиться платити високі відсотки кредиторам не тільки через війну і проблеми в економіці. Одна з важливих причин — судові тяжби України і Росії у справі про «євробонди Януковича» на $ 3 млрд, — вважає Ігор Дикий. Успішна заміна паперів допоможе нашому уряду повернутися в категорію благонадійних позичальників. Це повинно знизити вартість запозичень в майбутньому.

Ольга Терещенко